Як паразити порушують роботу печінки та створюють сприятливе середовище для хронічних інфекцій сечостатевої системи

Паразити порушують роботу печінки та створюють сприятливе середовище для хронічних інфекцій сечостатевої системи. Пацієнт з рецидивуючим уреаплазмозом, хронічним циститом або вагінозом лікується знову і знову – і отримує тимчасовий результат, тому що лікування спрямоване на збудника, а не на причину, через яку організм перестав його контролювати.

Між тим паразити – лямблії, токсокари, аскариди – чинять на печінку системну пошкоджувальну дію, порушуючи її детоксикаційну функцію, нормальний синтез імунних білків та нормальний метаболізм гормонів.

Пошкоджена паразитами печінка не забезпечує нормальну імунну відповідь на збудників урогенітальних інфекцій – і цей імунний дефіцит не усувається жодним антибіотиком.

МЦ «Альтернатива» розглядає печінку та паразитарне навантаження як обов’язкові об’єкти діагностики та корекції при хронічних інфекціях сечостатевої системи – тому що без відновлення їх нормальної функції стійкого видужання не відбувається.

Паразити та печінка: як глисти та найпростіші пошкоджують головний детоксикаційний орган

Печінка є першим органом, що приймає на себе навантаження від паразитарних інвазій – як при прямому ураженні, так і через системний токсичний вплив продуктів життєдіяльності паразитів.

Пряме паразитарне ураження печінки:

Лямблії – найчастіший кишковий паразит – колонізують тонкий кишківник та жовчовивідні шляхи. При ураженні жовчних проток розвивається лямбліозний холангіт – хронічне запалення жовчних проток з порушенням нормального жовчовідтоку. Паралельно лямблії в жовчному міхурі викликають лямбліозний холецистит – запалення стінки міхура з порушенням його нормальної скорочувальної функції.

Токсокари при гематогенній міграції через печінку формують еозинофільні гранульоми – вогнища запалення, що порушують нормальну функцію уражених ділянок паренхіми. При масивній інвазії гранульоматозне ураження охоплює значний об’єм печінкової тканини – порушується нормальний синтез білків та нормальна детоксикація.

Токсичний вплив продуктів життєдіяльності:

Всі кишкові паразити виділяють токсичні метаболіти, що надходять у портальний кровотік та первинно навантажують печінку. При тривалій інвазії це навантаження носить хронічний характер. Детоксикаційні ферменти печінки – система цитохрому P450, глутатіон-S-трансфераза, супероксиддисмутаза – виснажуються при постійній роботі проти наростаючого потоку токсинів.

Порушення нормальної функції гепатоцитів:

Хронічне токсичне навантаження від паразитів порушує нормальний енергетичний метаболізм гепатоцитів, порушує нормальний синтез жовчних кислот та нормальний метаболізм жирів. Розвивається реактивний жировий гепатоз – накопичення жиру в гепатоцитах як маркер порушення їх нормального метаболізму.

Токсини паразитів та порушення синтезу імунних білків у печінці

Печінка синтезує більшість компонентів нормального системного імунітету. При паразитарному пошкодженні цей синтез порушується – з прямими наслідками для нормальної імунної відповіді на урогенітальні інфекції.

• білки гострої фази. Печінка синтезує С-реактивний білок, сироватковий амілоїд A, фібриноген та ряд інших білків гострої фази – медіаторів нормального вродженого імунітету. При хронічному паразитарному ураженні синтез цих білків порушується – нормальна вроджена відповідь на бактеріальні інфекції слабшає
• компоненти комплементу. Система комплементу – каскадна система нормального знищення бактерій та опсонізації патогенів – повністю синтезується в печінці. При порушенні нормальної функції печінки від паразитарного ураження синтез компонентів комплементу знижується. Порушується нормальне знищення збудників урогенітальних інфекцій та нормальна опсонізація бактерій для фагоцитозу
• транспортні білки для нутрієнтів імунного статусу. Транспортні білки для цинку – металотіонеїни – та для вітаміну A – ретинол-зв’язуючий білок – синтезуються в печінці. При порушеній функції печінки порушується нормальний транспорт цих нутрієнтів до імунних клітин та до слизових урогенітального тракту – навіть при нормальному надходженні нутрієнтів з їжею їх біодоступність для імунних клітин знижується
• нормальний метаболізм естрогенів. Печінка інактивує використані естрогени та забезпечує нормальне співвідношення активних та неактивних естрогенних метаболітів. При паразитарному ураженні цей процес порушується – порушується нормальний гормональний фон піхвового епітелію, знижується нормальне живлення лактобацил, порушується нормальний pH

Паразитарне ураження жовчного міхура: застій жовчі та хронічне запалення

Жовчний міхур є однією з головних цілей лямблій – і його паразитарне ураження запускає ланцюжок порушень, що безпосередньо впливають на нормальний імунний статус урогенітальних слизових.

• лямбліоз та жовчний міхур. Лямблії колонізують жовчні протоки та жовчний міхур, викликаючи хронічне запалення стінки – холецистит. Запалена стінка жовчного міхура втрачає нормальну скорочувальну функцію – порушується нормальний викид жовчі у відповідь на приймання їжі. Розвивається гіпотонічна дискінезія жовчовивідних шляхів – жовч застоюється, змінює нормальний біохімічний склад, порушує нормальну антимікробну дію
• застій жовчі та дефіцит жиророзчинних вітамінів. При порушенні нормального жовчовиділення всмоктування жиророзчинних вітамінів A, D, E, K знижується – жовч є обов’язковою умовою їх нормального всмоктування в тонкому кишківнику. Дефіцит вітаміну A порушує нормальну структуру епітелію урогенітального тракту та нормальний синтез sIgA. Дефіцит вітаміну D порушує нормальний синтез антимікробних пептидів уротелію та піхвового епітелію
• жовчні кислоти та нормальний контроль над флорою. Нормальна жовч має пряму антимікробну дію в тонкому кишківнику – підтримуючи нормальний контроль над умовно-патогенною флорою. При застої жовчі та порушенні її нормального антимікробного складу умовно-патогенна флора в тонкому кишківнику росте надмірно – посилюється ендотоксемія, що додатково навантажує печінку

Як пошкоджена паразитами печінка перестає нейтралізувати збудників урогенітальних інфекцій

Механізм, через який паразитарне пошкодження печінки безпосередньо знижує нормальний імунний контроль над урогенітальними інфекціями, є багаторівневим.

• порушення нормального клиренсу ендотоксинів. При нормальній функції клітини Купфера – резидентні макрофаги печінки – нейтралізують ендотоксини кишкових бактерій, що надходять з кишківника через портальну вену. При паразитарному пошкодженні та хронічному навантаженні клітини Купфера активуються в прозапальному режимі – замість нормальної нейтралізації токсинів вони продукують надмірну кількість IL-1β, TNF-α, IL-6. Хронічне системне запалення порушує нормальний імунний баланс
• порушення нормального Th1/Th2 балансу через печінку. Печінка бере участь у нормальній регуляції імунної відповіді через цитокіни – зокрема через IL-12, що стимулює нормальну Th1-відповідь. При паразитарному пошкодженні нормальна виробка IL-12 гепатоцитами знижується. Th2-домінування посилюється – нормальний Th1-контроль над внутрішньоклітинними патогенами слабшає
• порушення нормального метаболізму медикаментів. При порушенні нормальної функції цитохрому P450 від паразитарного навантаження нормальний метаболізм антибіотиків у печінці порушується. Клиренс ряду препаратів сповільнюється, інші не досягають нормальних терапевтичних концентрацій у тканинах – ефективність антибіотикотерапії знижується незалежно від чутливості збудника

Порочне коло: паразити – перевантаження печінки – знижений імунітет – хронічна інфекція

Чотири елементи порочного кола утворюють самопідтримувальну систему, з якої неможливо вийти, впливаючи лише на одну ланку.

• паразити перевантажують печінку – через пряме пошкодження паренхіми, ураження жовчовивідних шляхів та постійний потік токсичних метаболітів. Повторні курси антибіотиків при лікуванні урогенітальних інфекцій додатково навантажують детоксикаційні системи
• перевантажена печінка знижує нормальну імунну відповідь – порушується нормальний синтез компонентів комплементу та білків гострої фази, порушується нормальний метаболізм естрогенів та транспорт нутрієнтів, порушується нормальний жовчовідток та всмоктування жиророзчинних вітамінів
• знижена імунна відповідь створює умови для хронічної інфекції – умовно-патогенна флора урогенітального тракту виходить з-під нормального контролю, персистуючі форми хламідії та ВПГ не елімінуються, нормальний імунний бар’єр слизових слабшає
• хронічна інфекція підтримує паразитарне навантаження – системне запалення від хронічної урогенітальної інфекції порушує нормальну імунну відповідь на паразитів, створюючи для них більш сприятливі умови існування

Вихід з цього кола вимагає одночасного впливу на всі чотири елементи – що й забезпечує комплексна програма МЦ «Альтернатива».

Діагностика паразитарного ураження печінки при урогенітальних інфекціях в МЦ «Альтернатива»

Діагностика в МЦ «Альтернатива» при хронічних урогенітальних інфекціях включає обов’язкову оцінку паразитарного навантаження та функціонального стану печінки – як системних факторів, що визначають імунний контекст інфекції.

Консультації гінеколога або уролога, гастроентеролога та терапевта. Гастроентеролог оцінює стан печінки, жовчовивідних шляхів та кишківника в клінічному контексті хронічної інфекції.

Лабораторна діагностика:

• ПЛР-панель на кишкові паразити – лямблії, аскариди, токсокари, гострики, криптоспоридії
• ІФА на токсокароз – для виявлення системної інвазії з ураженням паренхіматозних органів
• біохімія печінки – АЛТ, АСТ, ГГТП, лужна фосфатаза, білірубін; ГГТП є найбільш чутливим маркером ураження жовчовивідних шляхів
• загальний білок та альбумін – оцінка нормальної білоксинтетичної функції
• загальний аналіз крові з еозинофілами
• вітамін D, цинк, феритин
• вчСРБ – системне запалення

УЗД печінки та жовчного міхура та скринінг на КМЕ: як виявити паразитарну причину хронічних інфекцій

УЗД органів черевної порожнини – печінки, жовчного міхура, жовчних проток, підшлункової залози, селезінки та нирок – є обов’язковим структурним компонентом діагностики при хронічних урогенітальних інфекціях. ЕКГ – в рамках загального обстеження.

Що УЗД виявляє при паразитарному ураженні:

Ехографічні ознаки лямбліозного холециститу – потовщення та ущільнення стінки жовчного міхура, порушення нормальної форми, осад або біліарний сладж у порожнині – нерідко є першою об’єктивною ознакою лямбліозу жовчовивідних шляхів при мінімальних або відсутніх клінічних симптомах. Дифузне підвищення ехогенності печінки – ознака жирового гепатозу як наслідку хронічного токсичного навантаження. Гіперехогенні вогнища в паренхімі при токсокарозі. Розширення жовчних проток при порушенні нормального жовчовідтоку.

Скринінг на Комплексі Медичному Експертному – на інтелектуальній біофізичній системі аналізу стану здоров’я – доповнює структурну оцінку УЗД функціональною картиною. Комплекс Медичний Експертний аналізує динаміку електричного поля організму та оцінює актуальний стан усіх органів і систем, функціональну активність вітамінів та мікроелементів, стан імунної системи та психоемоційний статус. Система працює в пасивному режимі – без будь-якого впливу, абсолютно безпечна, займає кілька хвилин – і дозволяє лікарю скласти індивідуальну програму корекції з урахуванням всієї сукупності виявлених порушень.

Відгуки: діагностика та лікування інфекцій сечостатевої системи