Коли на світ з’являється немовля, його досконала «чистота» та «свіжість» часто сприймається як прозорість. Ніжність шкіри дитини, легка блакитність очних склер, мініатюрність нігтів змушує людину довго милуватися маленькою досконалістю. Їм здатна захопитися навіть дитина, подібно до героя повісті Іллі Сургучева: «У колисці лежала товстенька дитина, що спала. Все в ньому було нове: і шкіра на обличчі, і ручки, і маленькі пальчики, і якесь особливе, невловиме волосся.». Це викликає захоплення. І в цьому пориві захоплення і щастя людина готова оточити немовля всім найдосконалішим – найкращими продуктами, найцікавішими іграшками, найцікавішими заняттями.
Але проходить не так вже й багато часу і організм немовляти в тій чи іншій формі починає виявляти якийсь протест, починає боротьбу з навколишнім світом – алергічні висипання, нежиті, непереносимість тих чи інших продуктів, розлади травлення, з’являється блідість шкіри, поганий апетит, примхливість, примхливість, дитина проявляє гіперактивність. Так минають роки, людина намагається реагувати на явні симптоми за допомогою тих чи інших ліків, але при цьому не тільки не змінюючи звички та уподобання, але навіть не замислюючись над цим чи виправдовуючись абсолютним браком часу. У якомусь сенсі це справді так.
У минулому поняття «епоха» іноді охоплювало цілі століття, протягом яких мало що змінюючи життя людини. Сьогодні не тільки в рекламних банерах і журнальних заголовках, а й у розмові будь-якої людини рясніють кліше «епоха комп’ютерів», «ера цифрових технологій», «століття електроніки».
Сучасні «епохи» так швидко змінюють один одного, часто навіть не даючи людині часу пізнати їхній зміст і суть. І людина перескакує з «ери» в «епоху», ледве усвідомлюючи якусь «потрібну» кнопку натискати в даному «столітті», щоб хоч якось зберегти психологічну рівновагу та залишки здоров’я.
Але дитина не може чекати. Він росте. Його оточують яскраво, але отруйно забарвлені іграшки, сумнівно консервоване дитяче харчування, красиві синтетичні овочі, насичене гормонами м’ясо та заморські екзотичні генетично модифіковані фрукти. Відмовитися від усього цього в умовах міста майже неможливо, залишається тільки вибирати з найменш шкідливого для людини, що пропонується. А що залишається корисним?
Вислів «сонце, повітря та вода – наші найкращі друзі» актуальною залишиться завжди. Що може бути приємніше та корисніше, ніж відпочинок на свіжому повітрі біля водоймища приємним літнім днем, фрукти з дачного саду, ягоди, вирощені своїми руками та сільське парне молочко. Справжнє дитяче щастя! Напевно, воно полягає в тому, щоб подібно маленькому герою повісті «затиснути в долоню, ще не випалу, мамин двогривенний і в одних трусиках кулею летіти в молочну лавку, спуститися по збитих сходах в напівтемне підвальне приміщення, вдихнути чарівний запах товстого цукрового паперу, купити осьмушку затверділої олії, пляшку новосільського молока і трикопійчану марку для міського листа – і все це донести з шиком, з розгоном, не пролити, не розбити, не втратити і потім сісти за стіл, відчути неспокійний апетит, уплетати, вплітати, – свобода, курна дорога, сади, бузок, повітря – по копійці штука, і горизонтом пахне…»
Після таких захоплених слів черговий раз повертаєшся до усвідомлення, що навколишній світ – прекрасний! Що в ньому є все для користі людини – і хліб насущний, і їжа для розуму, і споглядання його краси, і приводи для радості, і простір для застосування фізичних сил, і ліки для тіла… Але в ньому є те, що не корисне нашому організму – віруси, найпростіші, глисти. І тут, швидше, зумовленість – цей світ ми можемо сприймати лише як даність, і в ньому найпростіші невід’ємні. Але якщо ми не можемо заборонити птахам пролітати над нашою головою, то можемо хоча б не дозволяти їм сідати нам на голову і вити на ній гнізда!
Якщо повітря, їжа, ліки, побутова хімія, дитячі іграшки і все, з чим стикається людина, стає все більш неприродним для організму і все більше засмічує його і призводить до нездужань, було б розумним періодично його очищати, особливо, якщо це ніжний організм дитини. Гіппократ вважав, що «якщо організм не очищений, то будь-яке харчування завдає йому шкоди», не виняток та ліки.
Можна заперечити, що часи та методи Гіппократа надто віддалені від нас і тому неприйнятні. Але можна згадати недавнє минуле. Медицина радянського періоду була позбавлена поняття комерційної вигоди і була однією з вивірених і спрямованих на дієву допомогу хворому організму. Ще в 50-60-х роках з’явилися серйозні програми медикаментозного впливу на організм з метою його оздоровлення. Так з’явилися кисневі коктейлі, оздоровчі ванни, масажні процедури, комплекси гімнастики, які лягли в основу санаторно-курортного та профілактичного оздоровлення. У педіатрії широко використовувалися ефективні та абсолютно нешкідливі кисневі клізми для боротьби з аскаридозом.
Сучасні авторські медичні напрацювання дозволяють розширити методи та способи немедикаментозного оздоровлення, що в сьогоднішньому світі набуває все більшої актуальності.
Ефективне очищення організму від паразитів, вірусів і найпростіших без застосування лікарських препаратів – це подарунок організму, бо, за словами Гіппократа, «часто найкращі ліки — обійтися без нього» і тоді може виявитися, що «життя довге, якщо нею вміло користуватися».
Відгуки – програма детоксикації всього організму
