Гарднерелла (Gardnerella vaginalis), ПЛР Real-Time – аналіз, що визначає присутність головного збудника бактеріального вагінозу безпосередньо в біологічному матеріалі методом виявлення ДНК. Гарднерелла є однією з найчастіших причин порушення нормального складу піхвової мікрофлори у жінок – стану, відомого як бактеріальний вагіноз.
Трихомоніаз (антитіла IgG) – аналіз, що визначає, чи є в крові антитіла класу G, які виробляються у відповідь на інфікування трихомонадою – мікроорганізмом, представником групи найпростіших. На відміну від прямого виявлення генетичного матеріалу збудника методом ПЛР цей аналіз показує імунну відповідь організму на інфекцію, що робить його корисним доповненням при комплексній діагностиці.
ПЛР на трихомоніаз (Trichomonas vaginalis) – це високоточний лабораторний аналіз, що дозволяє виявити ДНК збудника трихомоніазу у біологічному матеріалі. Дослідження застосовується для діагностики інфекцій, що передаються статевим шляхом, виявлення безсимптомного носійства, а також при плануванні вагітності та контролі ефективності лікування.
Уреаплазма (Ureaplasma parvum), ПЛР Real-Time – аналіз, що виявляє другий клінічно значущий вид уреаплазми, який нерідко залишається невиявленим при стандартному обстеженні тільки Ureaplasma urealyticum. Два види уреаплазми – U. urealyticum і U. parvum – схожі за механізмами на організм і викликаним захворюванням, але є різними мікроорганізмами з різними генетичними послідовностями.
Уреаплазма (Ureaplasma spp.), ПЛР Real-Time – комплексний аналіз, що виявляє обидва клінічно значущі види уреаплазми – Ureaplasma urealyticum і Ureaplasma parvum – в одному дослідженні. Це найбільш повний формат ПЛР-діагностики уреаплазмового навантаження: замість двох окремих тестів – один результат, що охоплює обидва види.
Уреаплазма (Ureaplasma urealyticum), антитіла IgG – аналіз, що визначає наявність у крові антитіл до збудника урогенітального уреаплазмозу та дозволяє виявити як перенесену, так і поточну інфекцію. Уреаплазма – умовно-патогенний мікроорганізм, присутній в організмі більшості сексуально активних людей, але викликає захворювання лише за певних умов – порушення нормальної мікрофлори, зниження імунітету, гормональні зміни.
Аналіз на антитіла IgM до уреаплазми – лабораторний маркер гострої або активної уреаплазмової інфекції. Дозволяє виявити поточне запалення та відрізнити свіжу інфекцію від перенесеної. Ureaplasma urealyticum належить до умовно-патогенної мікрофлори і може бути присутньою у здорових людей без симптомів.
Уреаплазма (Ureaplasma urealyticum), ПЛР Real-Time – найбільш точний метод виявлення уреаплазми, що визначає ДНК збудника безпосередньо у біологічному матеріалі. На відміну від серологічних тестів на антитіла IgG, які відображають імунну відповідь і можуть залишатися позитивними тривалий час після одужання, ПЛР відповідає на конкретне питання: чи є уреаплазма в організмі прямо зараз.
Хламідія (Chlamydia trachomatis), антитіла IgG – аналіз, що дозволяє визначити, чи хворіла людина на хламідійну інфекцію в недавньому минулому, і оцінити імунний статус до одного з найбільш поширених збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Хламідія (Chlamydia trachomatis), антитіла IgA – аналіз, що дозволяє визначити, чи протікає хламідійна інфекція наразі у гострій формі або на стадії загострення хронічної. На відміну від IgG, які зберігаються після перенесеної інфекції та свідчать про минулий контакт із збудником, IgA є маркером поточного активного запалення – їхня присутність вказує на те, що інфекція йде прямо зараз.
Хламідія (Chlamydia trachomatis), антитіла IgM – аналіз, що виявляє гостру хламідійну інфекцію на ранній стадії – раніше, ніж з’являються IgA і IgG. Саме IgM є першою імунною відповіддю організму на хламідії: вони починають визначатися вже через 5 днів після зараження та першими вступають у боротьбу зі збудником. Аналіз на IgM – незамінний при підозрі на свіже зараження, коли інші маркери ще не встигли виробитись.
Хламідія (Chlamydia trachomatis) методом ПЛР Real-Time – найбільш точний із доступних методів діагностики хламідійної інфекції, що дозволяє виявити ДНК збудника безпосередньо – раніше, ніж імунна система встигає виробити антитіла. Серологічні методи – аналізи на IgM, IgA, IgG – оцінюють імунну відповідь організму на хламідії.
Хламідія (Chlamydophila pneumoniae), антитіла IgM – аналіз є маркером гострої стадії респіраторного хламідіозу – виявляючи активну інфекцію в той період, коли IgG ще тільки починають формуватися або коли необхідно розмежувати поточну інфекцію від перенесеної. IgM є першою реакцією імунної системи на зараження – їх концентрація швидко наростає у гострій фазі та поступово знижується протягом 2–3 місяців до повного зникнення. Саме це коротке діагностичне вікно робить IgM незамінним маркером гострого хламідіозу: при позитивному IgM можна з високою впевненістю стверджувати, що інфекція є поточною або перенесеною не більше 2-3 місяців тому.