Опис
Двоїстість – норма чи патологія при наявності уреаплазми робить лабораторну діагностику особливо важливою: клінічні симптоми при уреаплазмозі нерідко мінімальні або відсутні зовсім, а виявити порушення балансу без аналізу неможливо.
У МЦ «Альтернатива» аналіз на IgG до уреаплазми застосовується у складі комплексної діагностики урогенітальних інфекцій та при обстеженні з приводу хронічних запальних захворювань сечостатевої системи.
Що таке уреаплазма і за яких умов розвивається інфекція
Ureaplasma urealyticum – один із кількох видів уреаплазми, що входять до складу умовно-патогенної мікрофлори урогенітального тракту людини. За різними даними, уреаплазма присутня в організмі 40–70% жінок репродуктивного віку і значно рідше – у чоловіків.
Приналежність до умовно-патогенної флори означає принципову відмінність від класичних патогенів – таких як хламідія або гонокок. Невелика кількість уреаплазми у складі нормальної мікрофлори не викликає симптомів і не є хворобою. Уреаплазмоз розвивається тільки тоді, колі під впливом різних факторів порушується нормальний баланс мікрофлори – і уреаплазма починає активно розмножуватися.
Фактори, що провокують активізацію уреаплазми:
- зниження імунітету – при стресі, хронічних захворюваннях, паразитарному навантаженні
- гормональні зміни – вагітність, гормональна контрацепція
- дисбіоз піхви – порушення нормального складу лактобацилярної флори
- інші урогенітальні інфекції – хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоніаз
- антибактеріальна терапія – що порушує нормальний склад мікрофлори
Саме тому виявлення уреаплазми у високому титрі є не просто діагнозом, а й сигналом про те, що в організмі є внутрішня проблема, яка створила умови для її активного росту.
Шляхи передачі та клінічні прояви уреаплазмозу
Шляхи передачі уреаплазми: основний – статевий. Можливе зараження дитини від матері під час пологів при проходженні через інфіковані родові шляхи.
Клінічні прояви уреаплазмозу у чоловіків:
- уретрит – біль і печіння в уретрі при сечовипусканні
- слизові виділення з уретри
- помутніння сечі
- при хронічному перебігу – простатит, епідидиміт
Клінічні прояви уреаплазмозу у жінок:
- болісне сечовипускання
- болі та дискомфорт у нижній частині живота
- нехарактерні піхвові виділення
- при хронічному перебігу – запалення придатків, порушення нормального складу піхвової флори
Важлива особливість: у більшості носіїв уреаплазмоз перебігає безсимптомно. Це означає, що клінічного огляду без лабораторної діагностики недостатньо для виявлення інфекції та оцінки її активності.
Що таке антитіла IgG до уреаплазми і що вони означають
У відповідь на інфікування уреаплазмою імунна система виробляє антитіла трьох класів – IgA, IgM і IgG. З них найбільше клінічне значення мають IgG.
IgG присутні в крові тривалий час – місяцями, іноді роками – і в значно більшій концентрації порівняно з іншими класами антитіл. Це полегшує їх виявлення лабораторними методами і робить аналіз інформативним при будь-якій стадії захворювання – як гострій, так і хронічній.
Що означає позитивний IgG до уреаплазми:
Позитивний результат на IgG до уреаплазми означає, що пацієнт контактував з Ureaplasma urealyticum – переніс інфекцію в минулому або має активну інфекцію зараз. На відміну від хламідій та інших облігатних патогенів, інтерпретація IgG до уреаплазми вимагає врахування клінічного контексту – наявності симптомів, результатів ПЛР та стану мікрофлори.
Обмеження методу:
IgG до уреаплазми зберігаються тривалий час навіть після успішного лікування. Це означає, що позитивний IgG не завжди свідчить про активну інфекцію – для підтвердження активного уреаплазмозу необхідне ПЛР-дослідження, що виявляє ДНК збудника.
Показання до призначення аналізу на антитіла IgG до уреаплазми
Аналіз призначається гінекологами, дерматовенерологами, інфекціоністами та урологами.
Основні показання:
- підозра на уреаплазмоз за наявності характерних симптомів – уретриту, цервіциту, вагініту
- пошук збудників хронічного уретриту невстановленої етіології
- диференціальна діагностика статевих інфекцій
- виявлення безсимптомного носійства уреаплазми
- обстеження при плануванні вагітності
- хронічні запальні захворювання органів малого таза без встановленого збудника
- безпліддя – уреаплазма при високому навантаженні може порушувати нормальну функцію маткових труб і сперматогенез
Додаткові показання:
- обстеження статевого партнера при виявленні уреаплазмозу
- контроль після лікування – для оцінки динаміки антитільної відповіді
Інтерпретація результатів аналізу на антитіла IgG до уреаплазми
Результат виражається у вигляді індексу позитивності.
- менше 0,9 – негативний результат. Антитіла IgG до уреаплазми не виявлені. Можливі два варіанти: пацієнт не інфікований уреаплазмою; або зараження відбулося нещодавно і антитела ще не встигли виробитися – у цьому випадку інформативною є ПЛР
- 0,9–1,09 – сумнівний результат. Пограничне значення, що не дозволяє зробити однозначний висновок. Рекомендується повторити аналіз через 10–14 днів або доповнити ПЛР-дослідженням
- 1,1 і вище – позитивний результат. Антитіла IgG виявлені – пацієнт переніс уреаплазмоз у минулому або має активну інфекцію. Для розмежування перенесеної та активної інфекції необхідне ПЛР-дослідження. При позитивній ПЛР – лікування обох партнерів
Часті питання про аналіз на антитіла IgG до уреаплазми
- Якщо IgG до уреаплазми позитивний, чи завжди потрібне лікування? Не завжди – уреаплазма є умовно-патогенним мікроорганізмом. Позитивний IgG за відсутності симптомів і нормальної ПЛР не є однозначним показанням до лікування. Рішення приймається лікарем з урахуванням клінічної картини, результатів ПЛР та стану мікрофлори.
- Чим IgG відрізняється від ПЛР при діагностиці уреаплазмозу? IgG відображає імунну відповідь – факт контакту з уреаплазмою. ПЛР виявляє ДНК збудника – підтверджує активну інфекцію. Оптимально використовувати обидва методи: IgG для скринінгу, ПЛР для підтвердження активної інфекції при позитивному IgG.
- Чи нормально мати уреаплазму в організмі? Невелика кількість уреаплазм у складі нормальної мікрофлори не є патологією. Захворювання розвивається тільки при аномальному розмноженні – порушенні нормального балансу. Позитивний IgG у безсимптомного пацієнта вимагає ПЛР-контролю, але не означає автоматично хворобу.
- Чи потрібно обстежувати партнера при підтвердженому активному уреаплазмозі? Так – при підтвердженому активному уреаплазмозі лікування обох партнерів проводиться одночасно. Без цього можлива реінфекція.
Аналіз на антитіла IgG до Ureaplasma urealyticum – інформативний скринінговий інструмент для виявлення контакту імунної системи з збудником уреаплазмозу. Його діагностична цінність найвища в поєднанні з ПЛР-дослідженням – яке розмежовує перенесену та активну інфекцію. У МЦ «Альтернатива» аналіз на IgG до уреаплазми проводиться у складі комплексної діагностики урогенітальних інфекцій – з подальшою консультацією спеціаліста, за необхідності ПЛР-підтвердженням та призначенням лікування.
Матеріал для дослідження – венозна кров. Спеціальної підготовки не потрібно; кров бажано здавати вранці натщесерце або через 3–4 години після легкого прийому їжі.
Метод дослідження – імуноферментний аналіз (ІФА). Високочутливий метод виявлення специфічних антитіл класу G, заснований на реакції антиген-антитіло з ферментативною міткою – дозволяє визначити факт контакту імунної системи з Ureaplasma urealyticum та оцінити напруженість імунної відповіді.
Термін виконання – 4 робочих дні.
Статті про діагностику та лікування уреаплазмозу
