Уреаплазма (Ureaplasma urealiticum), антитіла IgM

Аналіз на антитіла IgM до уреаплазми є маркером гострої та активної стадії уреаплазменної інфекції – виявляючи поточне запалення в той період, коли IgG ще тільки починають формуватися або коли необхідно розмежувати гостру інфекцію від давно перенесеної. Ureaplasma urealyticum є умовно-патогенним мікроорганізмом – вона присутня в організмі 40-70% жінок репродуктивного віку та у значної частини чоловіків, не викликаючи жодних симптомів при нормальному імунному балансі.

Симптоми уреаплазмозу розвиваються лише при порушенні нормальної мікрофлори та аномальному зростанні популяції збудника – що є ознакою системного порушення імунного або гормонального балансу. IgM є першою реакцією імунної системи на активацію інфекції – вони з’являються швидко в гострій фазі та зникають через 1-3 місяці. Саме це коротке діагностичне вікно робить IgM незамінним маркером гострого уреаплазмозу. МЦ «Альтернатива» включає аналіз на IgM до уреаплазми в діагностику при симптомах уретриту, вагініту та запальних захворювань урогенітального тракту.

Що таке уреаплазма і чому вона переходить в активну форму

Ureaplasma urealyticum належить до умовно-патогенної мікрофлори – це означає, що сама по собі присутність мікроорганізму не є хворобою. Уреаплазмоз розвивається лише за певних умов.

Умовно-патогенна природа збудника. При нормальному імунному балансі та нормальній мікрофлорі урогенітального тракту уреаплазма утримується в кількостях, що не викликають запалення. При порушенні нормального імунного контролю – від паразитарного навантаження, дисбіозу, гормонального дисбалансу або хронічного стресу – уреаплазма виходить з-під нормального контролю та активно розмножується. Саме тому уреаплазмоз є не просто інфекційним захворюванням, а ознакою системного порушення імунного балансу.

• шляхи зараження. Інфікування відбувається переважно статевим шляхом. Можливе зараження новонародженого від матері в пологах при проходженні через інфіковані пологові шляхи.
• клінічні прояви. У чоловіків активний уреаплазмоз проявляється болем та печінням у сечівнику, слизовими виділеннями, помутнінням сечі – уретрит. У жінок – болісне сечовипускання, болі внизу живота, нехарактерні виділення з піхви. При висхідній інфекції – цервіцит, ендометрит, аднексит

Що таке IgM до уреаплазми і чому вони важливі для діагностики

IgM – первинна відповідь на активацію. При первинному інфікуванні або при активації раніше латентної уреаплазменної інфекції імунна система першою виробляє антитіла класу M. Вони з’являються швидко – в перші 1-2 тижні від початку активної інфекції – та досягають максимуму в гострій фазі. Через 1-3 місяці рівень IgM знижується та зникає по мірі вирішення гострого запалення.

Чим IgM відрізняється від IgG при уреаплазмозі. IgG до уреаплазми зберігаються в крові місяцями та іноді роками – позитивний IgG може відображати як поточну активну інфекцію, так і давно перенесену. Розмежувати їх без додаткових тестів складно. IgM однозначно вказує на гостру або активну інфекцію в поточний момент – їх присутність означає, що інфекція активна прямо зараз або була активною не більше 1-3 місяців тому.

Діагностичне значення поєднання IgM та IgG. При спільному дослідженні – саме так рекомендується проводити серологічну діагностику уреаплазмозу:

• IgM позитивний + IgG негативний – рання гостра інфекція, IgG ще не сформувалися
• IgM позитивний + IgG позитивний – гостра або підгостра інфекція з наростаючим IgG
• IgM негативний + IgG позитивний – перенесена або хронічна латентна інфекція без активного запалення

Показання до призначення аналізу на антитіла IgM до уреаплазми

Аналіз призначається гінекологом, урологом, дерматовенерологом або інфекціоністом.

Основні показання:

• симптоми гострого уретриту – печіння та біль у сечівнику, виділення, помутніння сечі
• симптоми гострого вагініту або цервіціту у жінок
• болі внизу живота при підозрі на висхідну уреаплазменну інфекцію
• диференціальна діагностика збудника уретриту – розмежування уреаплазменної, хламідійної та гонококової етіології
• уточнення стадії інфекції при позитивному IgG – розмежування гострої інфекції від латентної
• обстеження при плануванні вагітності – виявлення активної інфекції до зачаття
• контроль ефективності лікування уреаплазмозу

Інтерпретація результатів аналізу на антитіла IgM до уреаплазми

Результат виражається в числовому індексі.

• менше 0,9 – негативний результат. IgM до уреаплазми не виявлені. Можливі причини: гострої активної інфекції немає; з моменту початку інфекції пройшло занадто мало часу – IgM ще не сформувалися; інфекція перенесена більше 1-3 місяців тому і IgM вже знизилися
• 0,9-1,09 – сумнівний результат. Потребує повторного дослідження через 1-2 тижні або додаткових методів – ПЛР на уреаплазму
• 1,1 і більше – позитивний результат. IgM до уреаплазми виявлені – гостра або активна уреаплазменна інфекція. За наявності симптомів – підстава для призначення лікування. За відсутності симптомів у безсимптомного носія – рішення про лікування приймає лікар з урахуванням клінічної ситуації, наявності партнера та планування вагітності

Часті запитання про аналіз на антитіла IgM до уреаплазми

• Якщо IgM позитивний, а симптомів немає – чи потрібне лікування? Рішення приймає лікар. При плануванні вагітності – лікування активної інфекції є обов’язковим. При безсимптомному носійстві без репродуктивних планів – тактика визначається індивідуально. Уреаплазма є умовно-патогенним мікроорганізмом – лікування показане при активній інфекції з симптомами або при наявності факторів ризику.
• Чи потрібно обстежувати та лікувати партнера? Так – при виявленні активного уреаплазмозу обстеження статевого партнера є обов’язковим. Без одночасного лікування обох партнерів реінфікування при наступному контакті є неминучим.
• Чи може уреаплазма бути причиною безпліддя? Так – при тривалій нелікованій активній уреаплазменній інфекції можливе ураження маткових труб у жінок та порушення рухливості сперматозоїдів у чоловіків. Саме тому обстеження на уреаплазму є обов’язковим при труднощах із зачаттям.
• Чим IgM інформативніший за ПЛР при уреаплазмозі? ПЛР виявляє ДНК уреаплазми незалежно від стадії – і при активній, і при латентній інфекції. IgM вказує саме на гостру запальну реакцію – коли організм активно бореться з інфекцією. За відсутності симптомів та позитивного ПЛР – IgM допомагає розмежувати активну інфекцію від безсимптомного носійства.
• Через скільки часу IgM нормалізується після успішного лікування? При успішній терапії рівень IgM знижується протягом 4-8 тижнів. Контрольне дослідження рекомендується через 4 тижні після закінчення курсу лікування.

Аналіз на антитіла IgM до Ureaplasma urealyticum є маркером гострої та активної стадії уреаплазменної інфекції – дозволяючи розмежувати поточну активну інфекцію від латентного носійства при позитивному IgG. У поєднанні з IgG та ПЛР-діагностикою він формує повну картину стадії уреаплазменного процесу. МЦ «Альтернатива» включає аналіз на IgM до уреаплазми в діагностику при симптомах урогенітального запалення та при обстеженні пар, що планують вагітність.

Матеріал для дослідження – венозна кров. Спеціальної підготовки не потрібно.

Метод дослідження – імуноферментний аналіз (ІФА). Визначає рівень специфічних антитіл IgM до Ureaplasma urealyticum в сироватці крові з розрахунком числового індексу.

Термін виконання – 4 робочих дні.

Статті про діагностику та лікування уреаплазмозу