Гемолітичний стафілокок (Staphylococcus haemolyticus) – умовно-патогенна бактерія з групи коагулазонегативних стафілококів, яка живе на шкірі людини і за певних умов спричиняє інфекції сечових шляхів, ран, кровотоку та імплантованих пристроїв. Головна особливість гемолітичного стафілокока – висока стійкість до антибіотиків, тому лікування підбирають лише за результатами посіву з антибіотикограмою. Виявлення бактерії в аналізі не завжди означає хворобу: важливо відрізняти носійство від активної інфекції.
Що таке гемолітичний стафілокок
Стафілококи поділяють на дві групи за здатністю виробляти фермент коагулазу, який згортає плазму крові. До коагулазопозитивних належить золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus), а до коагулазонегативних стафілококів (КНС) – епідермальний, сапрофітний і гемолітичний. Серед КНС гемолітичний стафілокок посідає друге місце за частотою виділення з клінічних матеріалів після епідермального.
Назва Staphylococcus haemolyticus пов’язана зі здатністю бактерії руйнувати еритроцити на кров’яному агарі – живильному середовищі в лабораторії. Важливо не плутати вид Staphylococcus haemolyticus із фразою «гемолітичний штам» у бланку аналізу: гемоліз дає і золотистий стафілокок. Тому під час читання результату потрібно дивитися на точну латинську назву виду.
Де мешкає гемолітичний стафілокок
- Шкіра – пахвові западини, пахова ділянка, промежина, ділянки з великою кількістю потових залоз
- Слизові оболонки – присінок носа, зовнішні статеві органи
- Лікарняне середовище – руки персоналу, катетери, медичне обладнання
Чим небезпечний гемолітичний стафілокок
У здорової людини гемолітичний стафілокок залишається частиною нормальної мікрофлори шкіри. Інфекція розвивається при зниженні імунітету, пошкодженні шкіри та слизових, а також за наявності в організмі сторонніх матеріалів. Гемолітичний стафілокок утворює біоплівку – захисний шар на поверхні катетерів, протезів і швів, усередині якого бактерії малодоступні для антибіотиків та імунних клітин.
Гемолітичний стафілокок вважається одним із найстійкіших до антибіотиків видів стафілококів. Більшість лікарняних штамів стійкі до метициліну (містять ген mecA), а також до макролідів, фторхінолонів та аміноглікозидів. Описано штами зі зниженою чутливістю до глікопептидів, зокрема до тейкопланіну. Крім того, гемолітичний стафілокок здатний передавати гени стійкості іншим стафілококам.
Захворювання, які спричиняє гемолітичний стафілокок
| Захворювання | Типові умови |
|---|---|
| Інфекція сечових шляхів | Катетер, сечокам’яна хвороба, після урологічних втручань |
| Катетер-асоційована інфекція кровотоку | Венозний катетер, тривала госпіталізація |
| Ранова інфекція | Післяопераційні рани, опіки |
| Інфекція протезів та імплантів | Ендопротези суглобів, клапани серця |
| Інфекції шкіри | Пошкодження шкіри, знижений імунітет |
| Ендокардит | Штучні клапани серця |
Фактори ризику інфекції, спричиненої гемолітичним стафілококом
- Медичні пристрої – сечові та венозні катетери, протези, кардіостимулятори
- Знижений імунітет – онкологічні захворювання, хіміотерапія, прийом глюкокортикоїдів
- Цукровий діабет – погіршення місцевого захисту шкіри та сечових шляхів
- Часті курси антибіотиків – відбір стійких штамів
- Тривала госпіталізація – контакт із лікарняними штамами
Симптоми інфекції, спричиненої гемолітичним стафілококом
Прояви залежать від місця інфекції. При ураженні сечових шляхів з’являються часте болісне сечовипускання, різі, біль унизу живота, каламутна сеча. Ранова інфекція проявляється почервонінням, набряком і гнійними виділеннями з рани. Інфекція кровотоку та протезів часто перебігає зі стертими ознаками: тривалою температурою, слабкістю, ознобом, болем у ділянці імпланта.
Коагулазонегативні стафілококи, зокрема гемолітичний, зазвичай викликають менш бурхливе запалення, ніж золотистий стафілокок. Через це інфекція може довго залишатися нерозпізнаною і переходити в хронічну форму.
Гемолітичний стафілокок в урогенітальному мазку та сечі
У жінок гемолітичний стафілокок нерідко виявляють у посіві з піхви та уретри в невеликій кількості на тлі нормальної лактобацилярної флори. Такий результат за відсутності скарг і нормальної мікроскопії мазка розцінюють як варіант норми. Значущим гемолітичний стафілокок стає при зменшенні кількості лактобацил, підвищенні числа лейкоцитів у мазку та появі виділень, свербежу чи печіння.
У чоловіків гемолітичний стафілокок може виявлятися в посіві секрету простати, еякуляту та виділень з уретри. Діагностичне значення має поєднання росту бактерії з підвищеною кількістю лейкоцитів і клінічними симптомами уретриту або простатиту. Поодинокий ріст без запалення частіше відображає потрапляння мікрофлори шкіри під час збору матеріалу.
Профілактика інфекції, спричиненої гемолітичним стафілококом
Профілактика спрямована на збереження природних бар’єрів шкіри та слизових і на розумне використання антибіотиків. Антибіотики не слід приймати без призначення лікаря та при вірусних інфекціях, оскільки кожен зайвий курс відбирає стійкі штами стафілококів. Пацієнтам із сечовими катетерами важливо дотримуватися правил догляду за катетером і вчасно його замінювати. При рецидивному циститі корисно підтримувати достатній питний режим, не відкладати сечовипускання та дотримуватися гігієни після статевого акту. Людям із цукровим діабетом необхідно контролювати рівень глюкози, а після операцій – суворо виконувати рекомендації щодо догляду за раною.
Показання до аналізу на гемолітичний стафілокок
- Симптоми інфекції сечових шляхів – особливо рецидивний цистит та інфекції на тлі катетера
- Нагноєння післяопераційної рани – рани, що тривало не загоюються
- Незрозуміла температура – у пацієнтів із катетерами та імплантами
- Біль і запалення в ділянці протеза – підозра на інфекцію імпланта
- Неефективність антибіотиків – для підбору препарату за антибіотикограмою
- Обстеження перед операцією – виявлення носійства стафілококів
Діагностика гемолітичного стафілокока: аналізи
Основний метод – бактеріологічний посів матеріалу з вогнища з ідентифікацією виду та визначенням чутливості до антибіотиків. Сучасні лабораторії визначають вид стафілокока методом мас-спектрометрії (MALDI-TOF), що дає змогу точно відрізнити гемолітичний стафілокок від епідермального та золотистого. Метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) застосовують для виявлення гена стійкості до метициліну mecA.
| Аналіз | Матеріал | Що виявляє |
|---|---|---|
| Посів сечі | Середня порція ранкової сечі | Інфекція сечових шляхів |
| Посів крові | Венозна кров, 2 і більше проби | Інфекція кровотоку |
| Посів виділень | Рана, урогенітальний мазок | Місцева інфекція |
| Посів на носійство | Мазок із носа, зіва | Носійство стафілокока |
| ПЛР на mecA | Виділена культура | Стійкість до метициліну |
Додаткові аналізи при інфекції гемолітичним стафілококом
Для оцінки активності запалення посів доповнюють загальними лабораторними дослідженнями. Загальний аналіз крові показує підвищення лейкоцитів і зсув лейкоцитарної формули при бактеріальній інфекції. С-реактивний білок (СРБ) і прокальцитонін допомагають відрізнити активну інфекцію кровотоку від забруднення проби. Загальний аналіз сечі виявляє лейкоцити, бактерії та нітрити при інфекції сечових шляхів. При рецидивних інфекціях лікар оцінює рівень глюкози та стан імунної системи, щоб знайти причину, через яку гемолітичний стафілокок із нешкідливого мешканця шкіри перетворився на збудника хвороби.
Інтерпретація результату аналізу на гемолітичний стафілокок
Кількість бактерій у посіві зазначають у колонієутворювальних одиницях на мілілітр (КУО/мл). Оцінка результату залежить від виду матеріалу та наявності симптомів, тому однакові цифри можуть мати різне значення.
| Результат | Значення |
|---|---|
| Сеча: 105 КУО/мл і вище | Значуща бактеріурія, ймовірна інфекція |
| Сеча: 103-104 КУО/мл | Оцінюють з урахуванням симптомів |
| Кров: ріст в одній пробі з кількох | Часто забруднення під час забору |
| Кров: ріст одного штаму у 2 і більше пробах | Справжня інфекція кровотоку |
| Шкіра, мазок: мізерний ріст без симптомів | Носійство, лікування не потрібне |
Антибіотикограма в бланку позначає чутливість літерами: S – чутливий, I – чутливий при підвищеній дозі, R – стійкий. Препарат обирають лише з антибіотиків із позначкою S.
Лікування гемолітичного стафілокока в МЦ «Альтернатива»
Лікування починається з підтвердження інфекції, адже носійство гемолітичного стафілокока без симптомів не потребує антибіотиків. Для виявлення бактерій на слизових проводиться бактеріологічне дослідження на носійство стафілокока з антибіотикограмою, а при температурі нез’ясованого походження призначають бактеріологічне дослідження крові на стерильність з антибіотикограмою. При симптомах з боку сечостатевої системи лікар підбирає комплексний урогенітальний скринінг із посівом, антибіотикограмою та мікроскопією мазка окремо для жінок і чоловіків.
Антибіотик при підтвердженій інфекції призначають суворо за антибіотикограмою: через часту полірезистентність гемолітичного стафілокока емпіричний вибір нерідко виявляється неефективним. При інфекції катетера чи імпланта ключове значення має видалення або заміна інфікованого пристрою. У МЦ «Альтернатива» лікування доповнюють методами, на дію яких не впливає стійкість бактерій до антибіотиків. Коли збудник викликає запалення сечового міхура, програма лікування циститу може включати санацію сечового міхура та уретри озоно-кисневою сумішшю.
При поєднанні з іншими збудниками проводиться комплексна діагностика та лікування урогенітальних інфекцій. Якщо гемолітичний стафілокок уражає шкіру, для санації вогнищ застосовують обколювання висипань озоно-кисневою сумішшю.
Підготовка до аналізу на гемолітичний стафілокок
- Антибіотики – здати посів до початку лікування або не раніше ніж через 2 тижні після закінчення курсу
- Посів сечі – зібрати середню порцію першої ранкової сечі в стерильний контейнер після гігієни статевих органів без антисептиків
- Урогенітальний мазок – за 2 доби виключити статеві контакти, вагінальні свічки та спринцювання
- Мазок із носа та зіва – здавати вранці натщесерце, не чистити зуби, не полоскати горло і не використовувати спреї
- Посів із рани – не обробляти рану антисептиками та мазями перед взяттям матеріалу
Матеріал для дослідження: сеча, венозна кров, урогенітальний мазок, виділення з рани, мазок із носа та зіва.
Метод дослідження: бактеріологічний посів з ідентифікацією виду та визначенням чутливості до антибіотиків.
Термін готовності: орієнтовно 3-7 робочих днів, посів крові – до 7-10 днів.
Часті запитання про гемолітичний стафілокок
Чи потрібно лікувати гемолітичний стафілокок у мазку без симптомів?
Ні, якщо немає ознак запалення. Гемолітичний стафілокок входить до складу нормальної мікрофлори шкіри та слизових, і лікування носійства антибіотиками лише сприяє відбору стійких штамів. Виняток – підготовка до операції за призначенням лікаря.
Чим гемолітичний стафілокок відрізняється від золотистого?
Золотистий стафілокок виробляє коагулазу та безліч токсинів, тому спричиняє гострі гнійні процеси. Гемолітичний стафілокок менш агресивний, але значно частіше стійкий до антибіотиків і схильний до хронічних інфекцій, пов’язаних із катетерами та протезами.
Чи передається гемолітичний стафілокок статевим шляхом?
Гемолітичний стафілокок не належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом, оскільки від початку живе на шкірі. Однак під час статевих контактів бактерія може потрапляти в уретру та сечовий міхур, провокуючи цистит у схильних до цього людей.
Чому антибіотики не допомагають при гемолітичному стафілококу?
Причини – висока природна та набута стійкість бактерії, утворення біоплівки на катетерах та імплантах, а також прийом препарату без антибіотикограми. Для успішного лікування потрібен посів із визначенням чутливості та усунення джерела біоплівки.
Здати аналіз на гемолітичний стафілокок у МЦ «Альтернатива»
Гемолітичний стафілокок – представник нормальної мікрофлори шкіри, який при зниженні захисту організму та наявності катетерів чи імплантів спричиняє інфекції сечових шляхів, ран і кровотоку. Через високу стійкість до антибіотиків діагностика завжди має включати посів з антибіотикограмою, а лікування призначають лише при підтвердженій інфекції.
Якщо в аналізі виявлено гемолітичний стафілокок або турбують ознаки рецидивної інфекції, зверніться до МЦ «Альтернатива». Лікар оцінить результати, за потреби призначить додаткові дослідження та підбере лікування з урахуванням чутливості збудника.
