Гломерулонефрит – це запальне захворювання нирок, при якому уражаються клубочки нирок (гломерули), відповідальні фільтрацію крові. Захворювання призводить до зниження функції нирок, набряків, підвищеного тиску і розвитку хронічної ниркової недостатності.
Для лікування гломерулонефриту використовуються різні терапевтичні підходи, включаючи детоксикацію організму, медикаментозне лікування, зміни способу життя, а також додаткові методи, такі як озонотерапія.
Озонотерапія є методикою, при якій використовується озоно-киснева суміш (O₃) – молекула кисню з додатковим атомом, що робить його потужним окислювачем з вираженими антимікробними, протизапальними та імуномодулюючими властивостями.
При лікуванні гломерулонефриту озонотерапія застосовується для зниження запалення, поліпшення мікроциркуляції та активації імунної системи, що робить її важливою частиною комплексного лікування.
Гломерулонефрит: симптоми та патогенез
Гломерулонефрит може розвиватися як гостре чи хронічне захворювання. Гостра форма часто пов’язана з перенесеними інфекціями (наприклад, стрептококовими), тоді як хронічний гломерулонефрит розвивається повільно і може бути наслідком аутоімунних порушень.
Основні симптоми гломерулонефриту включають:
- Набряклість. Поява набряків, особливо на обличчі та кінцівках, є характерною ознакою порушення ниркової функції.
- Гематурія (кров у сечі). Через пошкодження гломерул нирок у сечу проникають еритроцити.
- Протеїнурія (білок у сечі). Порушення фільтраційної здатності нирок призводить до витоку білка в сечу.
- артеріальна гіпертензія. Підвищений артеріальний тиск часто супроводжує гломерулонефрит та пов’язаний із затримкою рідини в організмі.
- Олігурія (зменшення кількості сечі). Зниження добового обсягу сечі свідчить про тяжке ураження нирок.
Патогенез захворювання включає імунні механізми, коли імунні комплекси відкладаються в клубочках нирок, викликаючи запалення та пошкодження тканин. Цей стан потребує комплексного лікування, спрямованого на усунення інфекції, контроль запального процесу та покращення функції нирок.
Озонотерапія як частина комплексного лікування гломерулонефриту
Озонотерапія широко використовується в медицині завдяки її здатності впливати на запальні процеси, покращувати обмінні процеси та активувати імунну систему. У разі гломерулонефриту озонотерапія відіграє важливу роль у відновленні ниркової функції та запобіганні ускладненням.
Внутрішньовенна озонотерапія при гломерулонефриті
Внутрішньовенне введення озонованого фізрозчину є одним із найпоширеніших методів озонотерапії. Метод дозволяє доставити озоно-кисневу суміш безпосередньо в кровотік, озоно-киснева суміш швидко входить у реакцію з біологічними компонентами організму, викликаючи різні позитивні ефекти.
Механізм дії:
- озоно-киснева суміш має виражений антимікробний та антивірусний ефект, що особливо важливо при інфекційному походженні гломерулонефриту.
- озоно-киснева суміш активує антиоксидантну систему організму, захищаючи клітини від ушкоджень вільними радикалами.
- озоно-киснева суміш покращує мікроциркуляцію, що сприяє кращому кровопостачанню нирок та зниженню набряклості тканин.
- має імуномодулюючу дію, допомагаючи організму більш ефективно боротися з інфекціями та запаленнями
Введення озоно-кисневої суміші проводиться через крапельницю і кількість сеансів підбирається індивідуально залежно від стану пацієнта (до 10 сеансів).
Один з варіантів внутрішньовенної озонотерапії – велика аутогемоозонотерапія, коли кров пацієнта насичується озоно-кисневою сумішшю і повертається назад у кровоносне русло.
Велика аутогемоозонотерапія при гломерулонефриті допомагає:
- зменшити запалення у нирках
- покращити мікроциркуляцію в ниркових клубочках
- прискорити регенерацію тканин
- знизити ризик ускладнень
Санація кишківника озоно-кисневою сумішшю при гломерулонефриті
Значна частина імунної системи перебуває у кишечнику, тому його стан безпосередньо впливає здатність організму боротися із запаленням. Порушення у роботі кишківника посилюють стан при гломерулонефриті, збільшуючи інтоксикацію та навантаження на нирки. У таких випадках санація кишківника озоно-кисневою сумішшю допомагає знизити запалення та покращити загальний стан.
Основні ефекти ректальної інсуфляції озоно-кисневою сумішшю при гломерулонефриті:
- Антисептична дія. Озоно-киснева суміш знищує патогенні мікроорганізми в кишечнику, що зменшує інтоксикацію та навантаження на нирки.
- Зниження загальної інтоксикації. Видалення токсинів та покращення роботи кишечника сприяє очищенню організму.
- Поліпшення роботи системи травлення. Санація кишечника ОКС допомагає покращити всмоктування поживних речовин, що сприяє відновленню організму.
Санація кишківника проводиться ректально за допомогою введення озоно-кисневої суміші в пряму кишку. Процедура допомагає зменшити запальні процеси в кишечнику, покращуючи загальний стан організму та роботу нирок.
Санація ЛОР-органів озоно-кисневою сумішшю при гломерулонефриті
Хронічні інфекції ЛОР-органів, такі як тонзиліт, синусит або риніт, посилюють перебіг гломерулонефриту за рахунок постійної активації імунної системи та розвитку аутоімунних реакцій. У таких випадках санація ЛОР-органів озоно-кисневою сумішшю допомагає усунути інфекційні осередки та зменшити навантаження на імунну систему.
Переваги процедури:
- Знищення патогенних мікроорганізмів. Озоно-киснева суміш має потужну бактерицидну та вірусоцідну дію, що допомагає боротися з хронічними інфекціями ЛОР-органів.
- Зменшення запальних процесів. Санація допомагає зняти запалення в носоглотці та верхніх дихальних шляхах.
- Підвищення опірності організму. Зміцнення імунної системи знижує ризик загострення гломерулонефриту.
Процедура проводиться за допомогою санації слизових оболонок вуха, горла, носа озоно-кисневою сумішшю через спеціальні навушники, що ефективно знищує патогени та сприяє покращенню стану пацієнта.
Прийом озонованої води при гломерулонефриті
Озонована вода є додатковим методом лікування, який допомагає покращити загальний стан організму та підтримати роботу нирок. Вода, насичена озоно-кисневою сумішшю, має м’яку детоксикаційну та протизапальну дію.
Позитивні ефекти озонованої води при гломерулонефриті:
- Очищення організму. Озонована вода сприяє виведенню токсинів та зниженню навантаження на нирки.
- Зміцнення імунітету. Озонована вода стимулює імунну систему, збільшуючи її здатність боротися з інфекціями.
- Поліпшення обмінних процесів. Вода з озоно-кисневою сумішшю покращує обмін речовин, сприяючи регенерації тканин та покращенню функції нирок.
- Антиоксидантний захист. Озонована вода підвищує антиоксидантний захист організму, що допомагає зменшити пошкодження тканин та знизити запалення.
Прийом озонованої води проводиться курсом, і кількість рідини, що вживається, визначається лікарем залежно від стану пацієнта.
Протипоказання та запобіжні заходи при озонотерапії
Незважаючи на численні позитивні ефекти, озонотерапія має низку протипоказань. Перед початком лікування необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб унеможливити можливі ускладнення.
Основні протипоказання:
- Гіперчутливість до озон-кисневої суміші. Деякі люди мають алергійну реакцію на озоно-кисневу суміш.
- Тяжкі форми анемії. Оскільки озоно-киснева суміш впливає на червоні кров’яні тільця, при тяжкій анемії його застосування може бути обмежене.
- Онкологічні захворювання. У деяких випадках озонотерапія протипоказана пацієнтам із активними формами раку.
- Тромбоцитопенія. Низька кількість тромбоцитів у крові може зробити процедуру небезпечною через ризик кровотечі.
- Вагітність. Хоча озонотерапія іноді застосовується у вагітних, її використання має контролюватись лікарем.
Озонотерапія є ефективним методом лікування гломерулонефриту, особливо у поєднанні з традиційними підходами до терапії.
Content missing
