Види гломерулонефриту
Гломерулонефрит може бути гострим, хронічним або швидко прогресуючим. Кожна форма має свої особливості перебігу та лікування.
- Гострий гломерулонефрит: розвивається зазвичай після інфекції, найчастіше стрептококової (наприклад, після ангіни або фарингіту). Симптоми виявляються різко, найчастіше через 1-3 тижні після інфекційного захворювання.
- Хронічний гломерулонефрит: має тривалий перебіг, симптоми можуть виявлятися слабо або відсутні. Хронічна форма розвивається поступово, часто без видимої причини і призводять до незворотного пошкодження нирок.
- Швидко прогресуючий гломерулонефрит: це рідкісна та важка форма захворювання, яка швидко призводить до ниркової недостатності протягом кількох тижнів чи місяців.
Причини гломерулонефриту
Основною причиною розвитку гломерулонефриту є порушення імунної системи. У відповідь на інфекцію, токсична дія або інші фактори організм починає виробляти антитіла, які атакують власні тканини, включаючи ниркові клубочки. Це викликає запалення та пошкодження нирок.
Найчастіші причини включають:
- інфекції. Стрептококові інфекції, вірусні захворювання (наприклад, гепатит В та С), бактеріальні інфекції (наприклад, бактеріальний ендокардит).
- Аутоімунні захворювання. Наприклад, системний червоний вовчак, васкуліти та синдром Гудпасчера, при якому антитіла атакують нирки та легені.
- генетичні фактори. Деякі форми гломерулонефриту передаються у спадок.
- Хімічні та лікарські інтоксикації. Неконтрольоване використання ліків, вплив токсинів та алергенів можуть стати пусковим механізмом для розвитку запального процесу.
Симптоми гломерулонефриту
Симптоми залежать від форми захворювання, стадії процесу та ступеня ушкодження нирок. У разі гострого гломерулонефриту симптоми виявляються раптово та виражено, тоді як хронічна форма тривалий час протікає безсимптомно.
Основні симптоми гломерулонефриту включають:
- Набряки. Зазвичай набряки розвиваються на обличчі, особливо вранці. У більш важких випадках набряки поширюються нижні кінцівки, живіт і навіть легені (викликаючи задишку).
- Гематурія. Присутність крові в сечі – один із характерних симптомів гломерулонефриту. Сеча набуває кольору “м’ясних помиїв” або слабо забарвлена.
- Протеїнурія. Виділення білка із сечею є важливою діагностичною ознакою. Втрата білка через нирки призводить до зниження рівня білка в крові, що посилює набряки.
- Гіпертонія. Підвищення артеріального тиску часто супроводжує гострий та хронічний гломерулонефрит.
- Олігурія. Зниження обсягу сечі, що виділяється (менше 400 мл на добу) вказує на порушення фільтраційної функції нирок.
- Загальні ознаки. Стомлюваність, слабкість, втрата апетиту, нудота та іноді біль у попереку.
Діагностика гломерулонефриту
Діагностика гломерулонефриту починається з аналізу клінічних симптомів та анамнезу захворювання, включаючи нещодавні інфекції або аутоімунні розлади.
Ключовими діагностичними методами є:
- Загальний аналіз сечі. Визначає наявність крові та білка у сечі, що є основною ознакою ураження клубочків нирок.
- Біохімічний аналіз крові. Показує рівень креатиніну та сечовини, що допомагає оцінити ступінь порушення функції нирок.
- Аналіз антитіла. Визначають наявність специфічних антитіл, які вказують на аутоімунний характер захворювання (наприклад, анти-стрептококові антитіла).
- Ультразвукове дослідження нирок. Допомагає оцінити стан нирок, виявити їх розміри та можливі зміни структури.
- Біопсія нирок. Один із ключових методів діагностики, що дозволяє встановити точний діагноз та визначити ступінь ушкодження клубочків. Біопсія необхідна для підтвердження діагнозу у разі атипового перебігу захворювання.
Лікування гломерулонефриту
Лікування гломерулонефриту залежить від його форми, причини, ступеня тяжкості та загального стану пацієнта. Лікування гломерулонефриту включає декілька напрямків, які залежать від перебігу хвороби.
Лікування гострого гломерулонефриту
- Постільний режим. У гострий період захворювання пацієнтам рекомендується суворий постільний режим, щоб зменшити навантаження на нирки та знизити ймовірність ускладнень.
- Дієтотерапія. Обмеження споживання солі та білків знижує навантаження на нирки та допомагає боротися з набряками та підвищеним тиском. Рідина також обмежується, щоб запобігти перевантаженню організму.
- Антибіотики. Якщо причиною захворювання є стрептококова інфекція, призначаються антибіотики для її ерадикації.
- Глюкокортикоїди. Препарати призначаються для придушення запальної реакції та запобігання ушкодженню нирок. Курси глюкокортикоїдів призначають при тяжких формах захворювання або якщо є аутоімунний процес.
- Цитостатики. Препарати, що пригнічують активність імунної системи, використовуються у разі тяжкого перебігу гломерулонефриту або за наявності аутоімунного компонента.
- Гіпотензивні засоби. Ліки для зниження артеріального тиску необхідні для запобігання ускладненням, таким як гіпертензивна нефропатія.
Лікування хронічного гломерулонефриту
Хронічний гломерулонефрит потребує тривалого та систематичного лікування, спрямованого на уповільнення прогресування хвороби та підтримання функції нирок.
- Дієта. Довгострокове обмеження солі та білка для зниження навантаження на нирки. Важливо контролювати баланс калорій та мінералів, таких як калій та фосфор, залежно від рівня функції нирок.
- Антигіпертензивна терапія. Контроль за артеріальним тиском є найважливішим аспектом лікування. Високий тиск ускладнює пошкодження нирок, тому його необхідно підтримувати на рівні не вище 130/80 мм рт.ст.
- Імуносупресивна терапія. Призначається у випадках, коли причиною хронічного гломерулонефриту є аутоімунне захворювання. Застосовуються глюкокортикоїди, цитостатики, а у важких випадках – моноклональні антитіла.
- Лікування ускладнень. При розвитку ускладнень, таких як хронічна ниркова недостатність, пацієнтам може знадобитися діаліз – метод очищення крові від продуктів обміну або трансплантація нирки у разі повної відмови органу.
- Плазмаферез. Іноді використовується для видалення крові шкідливих антитіл або інших імунних комплексів, які атакують нирки.
Лікування швидко прогресуючого гломерулонефриту
Швидко прогресуючий гломерулонефрит потребує негайної медичної допомоги, оскільки без лікування гломерулонефрит призводить до термінальної ниркової недостатності протягом короткого часу.
Лікування хронічного гломерулонефриту у МЦ “Альтернатива”
Лікування хронічного гломерулонефриту потребує комплексного підходу, спрямованого на відновлення функцій різних систем організму.
Для лікування та профілактики хронічних захворювань нирок у медичному центрі “Альтернатива” застосовується програма очищення організму в умовах стаціонару чи амбулаторно.
Ефективність програми: корекція ваги, відновлення обміну речовин, нормалізація роботи травного каналу, відновлення печінки, судин, лімфатичної системи, протипаразитарний ефект.
У медичному центрі “Альтернатива” використовується багатокомпонентна програма, що включає такі етапи:
- Проживання в 2-х місному/1 місному номері на 5-10 діб або амбулаторно
- Курс лікувального голодування на 10-15 діб
- Обстеження: консультація лікаря, УЗД органів черевної порожнини (печінка, жовчний міхур, жовчні протоки, підшлункова залоза, селезінка) та нирок, ЕКГ, визначення вірусів, алергенів, паразитів, дефіциту вітамінів та мікроелементів, харчової непереносимості
- Гіпоалергенне харчування: вегетаринська дієта, сироїдіння, сокотерапія
- Програма детоксикації: очищення товстого та тонкого кишківника, печінки та жовчного міхура, нирок, озонована вода, мікроклізми з озонованою олією, протипаразитарні, жовчогінні, ниркові чаї, масаж. Комплекс допомагає вивести токсини та полегшити роботу нирок.
- Очищення жовчного міхура та печінки нормалізує властивості жовчі щодо розщеплення жирів та регулює роботу кишечника з ліквідації закрепів. Нормалізується обмін холестерину, зупиняється відкладення холестерину в судинах серця, мозку, нирок, нижніх кінцівок, що знижує ризик виникнення ускладнень цукрового діабету. Очищена печінка дозволяє покращити реологічні властивості крові, зменшити її в’язкість, тим самим знизити ризик розвитку тромбозу судин. Поліпшується функція печінки з очищення крові від токсинів, надмірної кількості гормонів.
- Нормалізація функції печінки та жовчного міхура: покращення функції цих органів допомагає зняти навантаження з нирок та покращити загальний стан організму.
- Нормалізація роботи нирок: основна увага приділяється відновленню фільтраційної здатності нирок, що важливо для запобігання подальшому пошкодженню.
- Нормалізація роботи кишківника: покращення травних процесів сприяє правильній роботі нирок та обміну речовин.
- Нормалізація кровоносної системи: покращення кровообігу допомагає підтримувати адекватну фільтрацію крові нирками та запобігає утворенню тромбів.
- Озонотерапія: покращує кровообіг і чинить протизапальну дію, що сприятливо позначається на стані нирок.
- Апаратний лімфодренажний масаж. Нормалізація лімфатичної системи сприяє виведенню з організму зайвої рідини та токсинів, зменшуючи набряки та запалення.
- Протипаразитарна, противірусна, протигрибкова терапія при гломерулонефриті допомагає усунути інфекції та патогени, які погіршують стан нирок.
- Відновлення хребта із застосуванням витягнення хребта на апараті “Ормед-професіонал”: покращення постави та зняття м’язової напруги сприяє покращенню роботи внутрішніх органів, включаючи нирки.
- Вісцеральний масаж: сприяє поліпшенню роботи внутрішніх органів, нормалізує крово- та лімфообіг, зменшує застійні явища.
- Підбір продуктів харчування: індивідуально складена дієта допомагає підтримувати здоров’я нирок, знижує навантаження на організм та сприяє відновленню.
Застосування озонотерапії при гломерулонефриті
При лікуванні гломерулонефриту застосовуються різні методи, включаючи використання озонотерапії, яка допомагає зменшити запалення, покращити обмін речовин та стимулювати імунну систему.
- Внутрішньовенна озонотерапія. Метод полягає у введенні озоно-кисневої суміші через крапельницю, а також проведення Великої аутогемоозонотерапії. Озоно-киснева суміш має сильну протизапальну, антимікробну та імуномодулюючу дію, що особливо важливо при гломерулонефриті, який пов’язаний із запальними процесами в нирках. Внутрішньовенна озонотерапія допомагає:
- покращити мікроциркуляцію та кровопостачання нирок
- знизити вираженість запалення
- зменшити набряк тканин
- прискорити відновлення функції нирок
- зміцнювати імунну систему, що знижує ризик ускладнень
Процедура проводиться курсом і кількість сеансів визначається індивідуально залежно від стану пацієнта.
- Санація кишківника озоно-кисневою сумішшю. Озоно-кисневі суміші використовуються для очищення кишечника, що особливо важливо при гломерулонефриті, оскільки порушення роботи кишківника негативно впливають на імунну та видільну системи. Санація кишківника озоно-кисневою сумішшю включає:
-
- введення озоно-кисневої суміші ректально (введення озоно-кисневої суміші у пряму кишку)
- антисептичний вплив на слизову оболонку кишечника, що допомагає усувати патогенні бактерії та токсини.
- зниження загальної інтоксикації організму, покращення роботи нирок за рахунок зменшення навантаження на них
- покращення роботи травного тракту, що сприяє загальному покращенню стану організму
- Санація ЛОР-органів озоно-кисневою сумішшю. Метод використовується для усунення хронічних інфекцій, що посилюють запальні процеси в організмі, включаючи нирки. Оскільки хронічні інфекції ЛОР-органів (мигдаликів, носа, пазух) провокують аутоімунні реакції, санація озоно-кисневою сумішшю допомагає:
-
- знищувати віруси, бактерії та грибки в носоглотці та верхніх дихальних шляхах
- зменшувати запальні процеси у ЛОР-органах
- покращувати загальну опірність організму інфекціям
- знижувати ризик розвитку ускладнень гломерулонефриту, спричинених хронічними інфекціями.
Санація проводиться за допомогою зрошення слизових оболонок озоно-кисневою сумішшю, що ефективно знищує патогенні мікроорганізми.
- Прийом озонованої води. Озонована вода використовується як допоміжний метод для покращення роботи нирок та організму загалом. Її прийом сприяє:
- активному очищенню організму від токсинів та шлаків, знижуючи навантаження на нирки.
- зміцненню імунної системи та підвищенню опірності організму інфекціям
- покращення обміну речовин та стимуляції регенерації тканин
- підвищенню антиоксидантного захисту, що допомагає зменшити запалення та пошкодження тканин нирок
Прийом озонованої води проводиться за схемою, рекомендованою лікарем, та входить до складу комплексної програми лікування гломерулонефриту.
Методи озонотерапії, такі як внутрішньовенна озонотерапія, санація кишківника і ЛОР-органів озоно-кисневої сумішшю, а також прийом озонованої води, мають виражений протизапальний, детоксикаційний та імуномодулюючий ефект, що робить їх важливою частиною комплексного лікування гломерулонефриту.
Необхідність скринінгу всіх органів та систем при гломерулонефриті
Для успішного лікування гломерулонефриту важливо провести всебічний аналіз стану організму. У медичному центрі “Альтернатива” використовується “Комплекс Медичний Експертний”, який дозволяє отримати детальну інформацію про стан усіх органів та систем, у тому числі:
- стан імунної системи
- виявлення алергенів, вірусного, бактеріального та грибкового навантаження
- діагностика гельмінтозів
- оцінка дефіциту вітамінів та мікроелементів
- ЛОР-органи
- бронхо-легеневий апарат
- серцево-судинна система
- шлунково-кишковий тракт
- печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза
- нирки, сечовий міхур
- статеві органи
- опорно-руховий апарат
- нервова система
- ендокринна система
- визначення нерекомендованих продуктів харчування
Комплексний підхід допомагає як визначити стан нирок, а й виявити інші потенційні проблеми, які впливають стан пацієнта, що сприяє розробці ефективної стратегії лікування.
