Білірубін, один із найважливіших компонентів жовчі, формується головним чином із кровоносного пігменту гемоглобіну, що присутній в еритроцитах. Інші джерела білірубіну включають міоглобін, цитохроми та гемовмісні пігменти. При розкладанні гемоглобіну спочатку утворюється вільний (непрямий) білірубін. Цей білірубін транспортується із селезінки в печінку в сполуці з білком альбуміном. Потім у печінці вільний білірубін зв’язується з глюкуроновою кислотою, утворюючи кон’югований (прямий) білірубін, який активно виводиться в жовчні протоки.
Залежно від того, концентрація якого типу білірубіну підвищена в плазмі, гіпербілірубінемію класифікують як некон’юговану та кон’юговану. У деяких ситуаціях виникає змішана форма жовтяниці. При тривалому порушенні відтоку жовчі внаслідок вторинного ураження паренхіми печінки екскреція прямого білірубіну в жовчні капіляри порушується, і він безпосередньо потрапляє в кров.
Крім того, здатність печінкових клітин синтезувати білірубін-глюкуроніди зменшується, що призводить до збільшення кількості непрямого білірубіну. У лабораторній діагностиці використовується визначення загального і прямого білірубіну.
Різниця між цими показниками являє собою величину вільного (непрямого) білірубіну.
- Непрямий (вільний) білірубін – це токсична сполука, що утворюється при руйнуванні червоних кров’яних клітин селезінкою, кістковим мозком або лімфатичними вузлами, коли еритроцити завершують свій життєвий цикл.
- Прямий (зв’язаний) білірубін – це менш токсична сполука, що утворюється з непрямого білірубіну внаслідок його переробки печінкою з приєднанням глюкуронової кислоти.
- Загальний білірубін – це сума концентрацій обох типів білірубіну в крові людини.
Високий рівень непрямого білірубіну свідчить про проблеми з руйнуванням червоних кров’яних клітин або проблеми з печінкою, тоді як підвищений прямий білірубін вказує на проблеми з утворенням або виведенням жовчі.
Аналіз крові на білірубін дає змогу отримати таку інформацію:
- Рівень загального білірубіну. Цей показник вказує на загальний рівень білірубіну в крові та підвищується при різних патологіях, таких як захворювання печінки, жовчних шляхів або руйнування червоних кров’яних клітин.
- Рівень прямого білірубіну. Цей показник відображає кількість білірубіну, який уже був оброблений печінкою і готовий до виведення з організму. Підвищені рівні прямого білірубіну можуть вказувати на проблеми з функцією печінки або жовчних шляхів.
- Рівень непрямого білірубіну. Цей показник являє собою кількість білірубіну, яка ще не оброблена печінкою. Підвищені рівні непрямого білірубіну пов’язані з руйнуванням червоних кров’яних клітин або проблемами з утворенням жовчі.
Ця інформація допомагає лікарям діагностувати та моніторити різні захворювання, пов’язані з печінкою, жовчовивідними шляхами та кровотворенням.
Норма фракцій білірубіну в крові
Референтним (усередненим для великої кількості здорових людей) значенням загального білірубіну в крові є 1,7 – 20,5 ммоль/л.
Більшу частину цієї кількості становить непрямий білірубін – від 0,01 до 15,4 ммоль/л, прямий білірубін – усього 0,4 – 5,1 ммоль/л.
Пояснюється це тим, що непрямий білірубін нерозчинний у воді й не може безпосередньо виводитися з організму, тоді як прямий постійно фільтрується нирками.
Загальний білірубін = прямий білірубін + непрямий білірубін.
Непрямий білірубін (обчислюється розрахунковим способом) = загальний білірубін – прямий білірубін
Показання для дослідження рівня фракцій білірубіну загального, прямого, непрямого
Дослідження рівня фракцій білірубіну в крові зазвичай проводиться в наступних випадках:
- Діагностика жовтяниці. Вимірювання рівня загального, прямого та непрямого білірубіну допомагає лікарям визначити причину жовтяниці та оцінити ступінь її тяжкості.
- Моніторинг стану печінки. Рівень білірубіну – важливий показник функції печінки, тому дослідження його фракцій використовується для оцінки стану цього органу.
- Обстеження на спадкові захворювання. Деякі спадкові стани, такі як гемолітична анемія або порушення метаболізму білірубіну, призводять до змінених рівнів білірубіну в крові.
- Оцінка функції жовчних шляхів. Вимірювання рівня прямого та непрямого білірубіну допоможе визначити наявність проблем у жовчних шляхах та оцінити їхній функціональний стан.
- Моніторинг ефективності лікування. Зміни рівня білірубіну використовуються для оцінки ефективності лікування при захворюваннях печінки, жовчних шляхів або крові.
Якщо є підозри на порушення функції печінки, жовчних шляхів або інші захворювання, пов’язані з метаболізмом білірубіну, лікар призначить дослідження рівня його фракцій у крові.
Показання для дослідження рівня фракцій білірубіну в крові в гастроентерології:
- жовтяниця (механічна, паренхіматозна, гемолітична, обтураційна, змішана)
- холецистит
- хронічний панкреатит
- панкреонекроз
- гепатити
- гепатози
- рак печінки
- абсцес печінки
- важкі отруєння (наприклад, блідою поганкою, мухоморами, бензолом)
- фізіологічна жовтяниця новонароджених
- закупорка печінкових проток
- закупорка жовчних шляхів
- синдром Дабіна-Джонсона
- синдром Кріглера-Найяра
- синдром Жильбера
- порушення толерантності до фруктози
Показання до призначення в акушерстві та гінекології:
- резус-конфлікт під час вагітності
Показанням до призначення аналізу інфекціоністом є підозра на:
- малярію
- лептоспіроз
Показання до призначення в гематології:
- гемолітична анемія
- гемоліз новонароджених через резус-конфлікт
- несумісність перелитої крові
Підвищений рівень білірубіну в крові
Підвищені рівні білірубіну вказують на різні стани та захворювання.
Причини підвищених показників білірубіну:
- Гепатит. Запалення печінки призводить до підвищення рівня білірубіну в крові через порушення її функції.
- Жовтяниця. Обструктивна або гемолітична жовтяниця призводить до підвищених рівнів білірубіну. Обструктивна жовтяниця відбувається через перешкоди в жовчних шляхах, а гемолітична – через надмірне руйнування червоних кров’яних клітин.
- Захворювання жовчного міхура. Камені або інші проблеми в жовчному міхурі призводять до блокування потоку жовчі та підвищення рівня білірубіну.
- Алкогольне або лікарське ураження печінки. Вживання алкоголю або певних ліків спричиняє пошкодження печінки та підвищення рівня білірубіну.
- Гемолітична анемія. Умови, за яких червоні кров’яні клітини руйнуються швидше, ніж зазвичай, призводять до підвищеного рівня непрямого білірубіну.
Якщо у вас підвищені рівні білірубіну, важливо звернутися до лікаря для подальшого обстеження та визначення причини.
Понижений рівень білірубіну в крові
Понижені рівні білірубіну менш поширені й часто вказують на хворобливі стани або патології.
Причини понижених показників білірубіну:
- Гіпофункція печінки. Понижений рівень білірубіну пов’язаний із недостатньою функцією печінки, коли печінка не здатна обробляти білірубін належним чином.
- Вроджені порушення обміну білірубіну. Рідкісні генетичні порушення, такі як Кротонська жовтяниця, призводить до понижених рівнів білірубіну.
- Гіпобілірубінемія. Це стан, при якому рівень білірубіну в крові понижений внаслідок порушення його утворення або утилізації.
- Гіпотиреоз. Недостатня функція щитоподібної залози може бути пов’язана зі зниженим рівнем білірубіну.
- Ефекти лікарських препаратів. Деякі ліки впливають на рівень білірубіну, спричиняючи його зниження.
Понижені рівні білірубіну зазвичай не викликають симптомів і часто виявляються випадково під час обстеження. Якщо у вас виявлено понижені рівні білірубіну, вам може знадобитися додаткове обстеження для визначення причини.
Підготовка до аналізу крові на білірубін
Підготовка до аналізу крові для вимірювання рівня білірубіну зазвичай включає такі кроки:
- Повідомте свого лікаря про всі прийняті ліки. Повідомити лікаря про прийом лікарських засобів, здатних вплинути на рівень білірубіну в крові (андрогени, пеніцилін, еритроміцин, нікотинова кислота, естрогени, фурацилін та інші)
- здавати аналіз вранці (протягом доби рівень білірубіну «плаває») і суворо натщесерце (не їсти щонайменше 8 годин)
- уникати фізичних навантажень, алкоголю, куріння, жирної або гострої їжі
При сумнівах або питаннях про підготовку до аналізу слід звернутися до вашого лікаря або медичного персоналу для отримання конкретних рекомендацій.
Матеріал дослідження: сироватка венозної крові
Метод дослідження: кінцевої точки.
Терміни готовності: 1 робочий день
