[ vc_column_text] Нирки та сечовидільна система відіграють ключову роль у підтримці водно-електролітного балансу, виведенні метаболічних відходів та регуляції артеріального тиску. Захворювання нирок та сечовидільної системи можуть значно погіршити якість життя та призвести до тяжких ускладнень, включаючи ниркову недостатність, гіпертензію та системні захворювання.
Анатомія та фізіологія сечовидільної системи
Сечовидільна система складається з нирок, сечоводів, сечового міхура та уретри. Нирки фільтрують кров, видаляють із організму зайві рідини та продукти обміну речовин, утворюючи сечу. Сеча транспортується сечоводами в сечовий міхур, де накопичується і потім виводиться через уретру.
Часті захворювання нирок та сечовидільної системи
- Гломерулонефрит – це запальне захворювання ниркових клубочків (гломерул), яке може розвиватися як наслідок інфекцій, аутоімунних процесів чи метаболічних порушень. Хвороба може бути гострою чи хронічною. Хронічний гломерулонефрит часто призводить до поступової втрати функції нирок та розвитку хронічної ниркової недостатності.
- Пієлонефрит – бактеріальна інфекція нирок, що стосується ниркової паренхіми і балії. Найчастіше викликається кишковою паличкою. Гостра форма супроводжується високою температурою, болями в попереку та дизурією. При хронічній течії можлива поступова втрата ниркової функції.
- Сечокам’яна хвороба (нефролітіаз) характеризується утворенням каменів у нирках або сечовивідних шляхах. Камені можуть викликати ниркові кольки, гематурію, інфекції сечових шляхів та обструкцію сечових шляхів.
- Полікістоз нирок – спадкове захворювання, при якому в тканині нирок формуються множинні кісти. Кісти поступово збільшуються, порушуючи структуру та функцію нирок, що може призвести до хронічної ниркової недостатності.
- Хронічна ниркова недостатність розвивається при прогресуючому зниженні функції нирок внаслідок різних захворювань, таких як діабет, гіпертонія, гломерулонефрити та полікістоз. Хронічна ниркова недостатність призводить до накопичення токсинів, електролітного дисбалансу та системних ускладнень.
- Гостра ниркова недостатність виникає раптово внаслідок тяжких інфекцій, травм, шоку чи отруєнь. Швидке погіршення функції фільтрації нирок потребує негайного медичного втручання.
- Інтерстиціальний нефрит – запалення інтерстиціальної тканини нирок, що виникає внаслідок алергічних реакцій на медикаменти чи інфекції. Може призвести до гострої або хронічної ниркової недостатності.
- Амілоїдоз нирок – рідкісне захворювання, при якому в нирковій тканині відкладаються аномальні білки (амілоїди), порушуючи структуру та функцію органу. Часто асоційований з хронічними запальними або пухлинними процесами.
- Гідронефроз – патологічне розширення ниркової балії та чашок внаслідок порушення відтоку сечі. Може бути викликаний вродженими аномаліями, сечокам’яною хворобою чи пухлинами.
- Пухлини нирок, як доброякісні (ангіоміоліпоми), так і злоякісні новоутворення (нирково-клітинна карцинома, нефробластома). Пухлини можуть залишатися безсимптомними на ранніх стадіях, виявляючись на пізніх етапах гематурією, болем та системними ознаками.
- Інфекції сечових шляхів можуть вражати різні відділи сечовидільної системи: уретрит, цистит, пієлонефрит. Найбільш схильні до інфекції сечових шляхів жінки і діти.
Основні інфекції сечовидільної системи
- Бактеріальні інфекції:
- еscherichia coli (E. coli) – найчастіша причина циститу та пієлонефриту
- клебсієлла (Klebsiella spp.)
- протей (Proteus spp.)
- ентерокок (Enterococcus spp.)
- стафілокок (Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus aureus)
- Вірусні інфекції:
- аденовіруси можуть викликати геморагічний цистит.
- поліомавірус (BK вірус) небезпечний для пацієнтів з імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації нирки)
- герпесвіруси
- Грибкові інфекції:
- кандидоз сечових шляхів (частіше у ослаблених пацієнтів або за тривалої антибіотикотерапії)
- Паразитарні інфекції:
- Шістосомоз (урогенітальний шистосомоз). Збудник: Schistosoma haematobium. Вражає сечовий міхур, уретру, може викликати гематурію, фіброз, рак сечового міхура.
- Ехінококоз (гідатидоз нирок). Збудник: Echinococcus granulosus. Паразит формує кісти у нирках, може спричиняти біль, гематурію, гідронефроз.
- Лейшманіоз (вісцеральний). Збудник: Leishmania donovani. При тяжкому перебігу може вражати нирки та сечовидільну систему, що призводить до ниркової недостатності.
- Філяріоз (черевна форма). Збудники : Wuchereria bancrofti , Brugia malayi.
- Токсокароз. Збудник: Toxocara canis або Toxocara cati. При вісцеральній формі може торкатися нирки, викликаючи алергічні та запальні зміни.
- Амебіаз. Збудник: Entamoeba histolytica. В окремих випадках може викликати амебні абсцеси нирок або залучати сечовий тракт.
- Мікроспорідіоз. Збудники: Encephalitozoon spp. , Enterocytozoon bieneusi. Може спричиняти нефрит та тубулоінтерстиціальні ураження нирок, особливо у імунокомпрометованих пацієнтів.
- Токсоплазмоз. В збудник: Toxoplasma gondii. Може вражати нирки, спричиняючи гломерулонефрит чи нефрит за імунодефіциту.
- Малярія. Збудники: Plasmodium falciparum , P. vivax та ін. При тяжкому перебігу малярії може розвиватися малярійна нефропатія.
- Паразитарні мікст-інвазії. Поєднання кількох паразитарних інфекцій може викликати більш виражені ураження сечовидільної системи.
- Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ):
- хламідії (Chlamydia trachomatis) можуть викликати уретрит
- гонокок (Neisseria gonorrhoeae) – гонококовий уретрит
- мікоплазма та уреаплазма (Mycoplasma, Ureaplasma) – хронічні уретрити
- Цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура, часто інфекційного походження. Симптоми включають часте хворобливе сечовипускання, печіння та болі внизу живота.
- Уретрит – запалення уретри, що проявляється болями, свербінням та виділеннями з сечівника. Часто пов’язане з інфекціями, що передаються статевим шляхом.
- Нефротичний синдром – до омплекс симптомів, що включає виражену протеїнурію, гіпоальбумінемію, набряки та гіперліпідемію. Часто виникає при гломерулонефритах, амілоїдозі та інших патологіях нирок.
- Вроджені аномалії нирок та сечовивідних шляхів: агенезія нирки, підковоподібна нирка, мегакалікоз, подвійна нирка та інші аномалії, які можуть бути випадковою знахідкою або викликати клінічні прояви.
- Рефлюкс-нефропатія – зворотний струм сечі з сечового міхура в сечоводи та нирки, що може призвести до хронічного запалення та рубцювання тканини нирок.
- Тубулопатії – група спадкових захворювань, що вражають канальцеву систему нирок, включаючи синдром Фанконі, гіпокаліємічний періодичний параліч, нирковий канальцевий ацидоз.
- Діабетична нефропатія – ускладнення цукрового діабету, що характеризується пошкодженням судин нирок, протеїнурією та прогресуючою хронічною нирковою недостатністю.
- Гіпертонічна нефропатія – пошкодження нирок внаслідок тривало існуючої артеріальної гіпертензії. Виражається склерозом клубочків, зниженням фільтраційної функції та хронічною нирковою недостатністю.
- Нирки та системні захворювання – багато системних патологій, включаючи системний червоний вовчак, васкуліти, саркоїдоз, можуть викликати ниркові ураження різного ступеня тяжкості.
- Ускладнення захворювань нирок та сечовидільної системи
- Хронічна ниркова недостатність – найбільш серйозне ускладнення хронічних захворювань нирок. Вимагає замісної терапії: гемодіалізу або трансплантації нирки.
- Гостра ниркова недостатність – життєзагрозний стан із швидким погіршенням загального стану, електролітними порушеннями, гіпергідратацією та інтоксикацією.
- Артеріальна гіпертензія часто розвивається як наслідок ураження нирок та посилює їх стан.
- Анемія – уражені нирки зменшують вироблення еритропоетину, що призводить до анемії.
- Мінерально-кісткові порушення – дефіцит вітаміну D, порушення кальцієво-фосфорного обміну, остеопороз.
- Інфекційні ускладнення – підвищений ризик сепсису, рецидивуючих інфекцій сечових шляхів.
- Кардіоваскулярні ускладнення – нирки тісно пов’язані із серцево-судинною системою. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю підвищений ризик інфарктів, інсультів та серцевої недостатності.
- Набряково-асцитичний синдром – накопичення рідини в тканинах та порожнинах внаслідок вираженої гіпоальбумінемії та порушеної функції нирок.
- Електролітні порушення – гіперкаліємія, гіпонатріємія, ацидоз – загрозливі для життя стану.
- Тромбози та емболії – підвищена згортання крові при нефротичному синдромі та ХНН збільшує ризик судинних катастроф.
Захворювання нирок та сечовидільної системи є серйозною загрозою для здоров’я та життя пацієнтів. Захворювання нирок та сечовидільної системи вимагають своєчасної діагностики та комплексного підходу для запобігання ускладненням та збереженню якості життя. Розуміння особливостей різних захворювань дозволяє підвищувати обізнаність та знижувати ризики їх розвитку.
Методикалікування захворювань нирок та сечовидільної системи
Методика лікування захворювань нирок та сечовидільної системи у МЦ “Альтернатива” побудована на комплексному відновленні організму та проводиться в умовах стаціонару (5-10 діб) або амбулаторного центру. Пацієнти розміщуються у комфортних 1- або 2-місних номерах, де отримують індивідуальний підхід та постійне медичне спостереження.
Програма починається з глибокого обстеження : консультації лікарів, УЗД органів черевної порожнини та нирок, ЕКГ, лабораторні аналізи, скринінг організму на наявність вірусів, паразитів, бактерій, дефіцитів вітамінів та мінералів, а також харчових непереносимостей за допомогою системи. сечовидільної системи.
Особлива увага приділяється детоксикації організму та відновленню функцій усіх органів виведення. Програма включає очищення кишечника, печінки, нирок за допомогою фітотерапії (ниркові, жовчогінні, протипаразитарні чаї), лікувального голодування (до 15 діб), гіпоалергенного харчування (вегетаріанське меню, сироїдіння, сокотерапія) та масажів.
У лікуванні активно застосовуються методи озонотерапії : внутрішньовенні крапельниці з озонованим фізрозчином, аутогемоозонотерапія, ректальні та вагінальні інсуффляції озоно-кисневою сумішшю, санація ЛОР-органів, прийом озонованої води та олії, зовнішнє застосування олії, а також обколювання в. Ці процедури мають виражений протизапальний, антибактеріальний та імуномодулюючий ефект.
Додатково використовується корекція патологічної мікрофлори (грибкової, вірусної, паразитарної) на Комплексі Медичному Експертному, а також фізіотерапевтичні методи: вісцеральна терапія (масаж внутрішніх органів), фотонна терапія, апаратний лімфодренаж (пресотерапія), дуоденальне зондування “Ормед-професіонал”, що забезпечує комплексне відновлення обмінних процесів та нормалізацію роботи сечовидільної системи.
Відгуки – лікування захворювань нирок та сечовидільної системи
