Глистяні інвазії та склеродермія, на перший погляд, не пов’язані між собою, проте обидва стани безпосередньо зачіпають роботу імунної системи. Хронічна присутність гельмінтів в організмі змінює баланс імунних реакцій, підтримує запалення та еозинофілію, а в пацієнтів з аутоімунними захворюваннями може обтяжувати перебіг хвороби й ускладнювати лікування. Розглянемо, що відомо про вплив паразитів на аутоімунні процеси, де проходить межа між доведеними фактами та гіпотезами та чому обстеження на гельмінтози важливе при склеродермії.
Склеродермія та аутоімунні захворювання: що відбувається з імунітетом
Склеродермія – аутоімунне захворювання сполучної тканини, при якому імунна система помилково атакує власні клітини організму. У результаті пошкоджуються дрібні судини, а клітини-фібробласти починають надмірно виробляти колаген, через що шкіра та внутрішні органи поступово ущільнюються. Системна склеродермія (ССД) може зачіпати легені, стравохід, нирки та серце, а однією з перших її ознак нерідко стає синдром Рейно – напади спазму судин пальців.
Аутоімунні захворювання розвиваються за поєднання кількох чинників: генетичної схильності, гормональних особливостей і зовнішніх тригерів – інфекцій, стресу, токсичних впливів. Точна причина склеродермії досі невідома, тому лікарі приділяють увагу всім чинникам, які можуть підтримувати хронічне запалення та навантаження на імунну систему. Хронічні паразитарні інфекції – один із таких чинників, який нерідко залишається непоміченим.
Як глистяні інвазії впливають на імунну систему
Гельмінти – багатоклітинні паразити, які можуть жити в організмі людини місяцями та роками. Щоб вижити, гельмінти навчилися керувати імунною відповіддю хазяїна: виділяють речовини, які перемикають імунітет на певний тип реакцій і знижують активність захисних клітин. Основні зміни в роботі імунної системи при глистяних інвазіях такі:
- Зсув у бік Th2-відповіді – активуються Т-хелпери 2 типу та вироблення цитокінів (сигнальних молекул імунітету) інтерлейкіну-4 та інтерлейкіну-13
- Еозинофілія – підвищення кількості еозинофілів, клітин крові, які беруть участь у протипаразитарному захисті та алергічних реакціях
- Підвищення загального імуноглобуліну E (IgE) – антитіл, пов’язаних з алергічними та протипаразитарними реакціями
- Поліклональна активація B-лімфоцитів – неспецифічне вироблення великої кількості різноманітних антитіл
- Порушення кишкового бар’єра – пошкодження слизової кишківника, зміна складу мікрофлори та підвищене надходження чужорідних речовин у кров
Детальніше про взаємозв’язок гельмінтозів і порушень імунітету можна дізнатися на сторінці «Імунологічні захворювання та ураження гельмінтами (глистами): лікування».
Подвійна роль паразитів: що каже наука
Зв’язок гельмінтів і аутоімунних захворювань неоднозначний, і чесна розмова про нього потребує врахування обох сторін. Згідно з так званою «гігієнічною гіпотезою», у регіонах, де глистяні інвазії поширені, деякі аутоімунні та алергічні захворювання трапляються рідше. Це пояснюють тим, що паразити стимулюють регуляторні Т-клітини, які стримують надмірні імунні реакції.
Водночас у конкретного пацієнта з уже розвиненим аутоімунним захворюванням хронічна паразитарна інфекція частіше стає додатковим навантаженням, а не захистом. Еозинофілія, пошкодження кишківника, хронічна інтоксикація та постійна антигенна стимуляція підтримують системне запалення. Крім того, низка гельмінтозів здатна спричиняти симптоми, схожі на прояви аутоімунних хвороб – біль у суглобах і м’язах, шкірні висипання, слабкість, тривалу субфебрильну температуру, що ускладнює діагностику.
Як глистяні інвазії можуть підтримувати склеродермію
Прямих доказів того, що гельмінти спричиняють склеродермію, немає. Проте існує кілька механізмів, через які хронічна глистяна інвазія теоретично може підтримувати активність захворювання або обтяжувати його перебіг.
Профібротичні цитокіни при гельмінтозах і склеродермії
Інтерлейкін-4 та інтерлейкін-13, вироблення яких посилюють гельмінти, належать до ключових молекул, що стимулюють фіброз – розростання сполучної тканини. Ці самі цитокіни відіграють важливу роль в ущільненні шкіри та внутрішніх органів при системній склеродермії. Класичний приклад – шистосомоз, при якому саме Th2-відповідь на яйця паразита призводить до вираженого фіброзу печінки. Тому тривала Th2-стимуляція на тлі глистяної інвазії розглядається як чинник, здатний додатково підживлювати фіброзні процеси.
Еозинофіли та пошкодження тканин
Еозинофіли виділяють токсичні білки, які пошкоджують не лише паразитів, а й власні тканини та стінки судин. Виражена еозинофілія трапляється при токсокарозі, стронгілоїдозі, трихінельозі, опісторхозі. Окремо варто згадати еозинофільний фасциїт (синдром Шульмана) – захворювання з ущільненням шкіри та підшкірних тканин, схоже на склеродермію, що перебігає з підвищенням еозинофілів. За таких змін лікар обов’язково виключає паразитарну причину еозинофілії.
Молекулярна мімікрія та хибні аутоантитіла
Деякі білки паразитів за будовою нагадують білки людини. Антитіла, вироблені проти гельмінта, теоретично можуть перехресно реагувати з власними тканинами – цей механізм називають молекулярною мімікрією. Крім того, при хронічних паразитозах через поліклональну активацію B-лімфоцитів іноді виявляються неспецифічні аутоантитіла, які можуть зникати після лікування гельмінтозу.
Чому виключити гельмінтози важливо перед лікуванням склеродермії
За активної склеродермії ревматолог може призначати глюкокортикостероїди та імуносупресивні препарати, які пригнічують імунну відповідь. Якщо в пацієнта є невиявлена глистяна інвазія, ослаблення імунітету дає змогу паразитам безперешкодно розмножуватися. Найнебезпечніша ситуація зі стронгілоїдозом: Strongyloides stercoralis здатен розмножуватися всередині організму людини, а на тлі прийому гормонів розвивається синдром гіперінфекції – тяжкий, потенційно життєзагрозливий стан. Тому міжнародні рекомендації радять обстежувати пацієнтів із груп ризику перед початком імуносупресивної терапії. Детально про це захворювання розповідається на сторінці «Стронгілоїдоз: симптоми, діагностика, аналізи, профілактика, лікування».
| Гельмінтоз | Значення при аутоімунних захворюваннях |
|---|---|
| Стронгілоїдоз | Ризик гіперінфекції на тлі гормонів та імуносупресії |
| Токсокароз | Еозинофілія, біль у суглобах, шкірні прояви |
| Трихінельоз | Біль у м’язах, набряки, еозинофілія |
| Опісторхоз | Ураження печінки та жовчних шляхів, алергізація |
| Аскаридоз | Алергічні реакції, порушення травлення |
Симптоми, за яких варто запідозрити глистяну інвазію при склеродермії
- Еозинофілія в загальному аналізі крові без явної алергічної причини
- Шкірний свербіж, кропив’янка, висипання, не пов’язані з основним захворюванням
- Порушення травлення – здуття, нестійкий стілець, біль у животі, нудота
- Нез’ясовний біль у м’язах і суглобах, набряки обличчя та повік
- Хронічна слабкість, зниження ваги та апетиту
- Погіршення перебігу склеродермії без видимих причин або недостатній ефект звичного лікування
Діагностика глистяних інвазій при склеродермії та аутоімунних захворюваннях
Обстеження починається з консультації лікаря та загального аналізу крові з підрахунком еозинофілів. Для виявлення кишкових паразитів використовується аналіз калу на кишкові паразити методом концентрування Parasep, який підвищує ймовірність виявлення яєць і личинок порівняно зі звичайною мікроскопією. Оскільки паразити виділяють яйця непостійно, аналіз калу нерідко здають повторно.
Для гельмінтів, які живуть у тканинах або не завжди виявляються в калі, застосовують серологічні дослідження – визначення антитіл класу IgG у крові. Зручний варіант – пакет «Глистяні інвазії», який містить антитіла до аскариди, ехінокока, лямблій, опісторхів, токсокари та трихінели. При хронічних паразитозах корисно оцінити стан захисних сил організму – для цього призначають аналізи на імунний статус при хронічному паразитарному зараженні. Додатково лікар може призначити визначення загального IgE та біохімічний аналіз крові для оцінки роботи печінки.
Лікування глистяних інвазій у пацієнтів зі склеродермією в МЦ «Альтернатива»
Лікування гельмінтозу в пацієнта з аутоімунним захворюванням проводиться з урахуванням основного діагнозу та препаратів, які він приймає. Протипаразитарну терапію погоджують із ревматологом, особливо якщо пацієнт отримує гормони або імуносупресанти. У МЦ «Альтернатива» застосовується комплексна протипаразитарна програма для дорослих, яка передбачає не лише знищення паразитів, а й відновлення функцій печінки, кишківника та імунної системи.
За стійкого підвищення еозинофілів до програми може бути включена внутрішньовенна озонотерапія при еозинофілії, яка допомагає зменшити запальне навантаження та покращити мікроциркуляцію – що особливо важливо при склеродермії з порушенням кровопостачання тканин. Після курсу лікування проводяться контрольні аналізи: повторне дослідження калу, загального аналізу крові та, за потреби, серологічних тестів.
Профілактика глистяних інвазій при склеродермії
Пацієнтам з аутоімунними захворюваннями, особливо тим, хто отримує гормони або імуносупресивну терапію, важливо знизити ризик повторного зараження паразитами. Ослаблена імунна відповідь робить таких людей вразливішими, а глистяна інвазія в них може перебігати тяжче й довше. Прості заходи профілактики помітно знижують цей ризик:
- Ретельне миття рук – після вулиці, роботи із землею, контакту з тваринами та перед їжею
- Обробка продуктів – миття овочів, фруктів і зелені, достатня термічна обробка м’яса та риби
- Регулярна дегельмінтизація домашніх тварин – собак і котів, які є джерелом токсокарозу
- Робота в саду та на городі в рукавичках – для захисту від личинок, що проникають через шкіру
- Контрольне обстеження – після поїздок до країн із теплим кліматом і в разі появи еозинофілії
Такі заходи особливо важливі перед початком і під час курсу імуносупресивної терапії, оскільки в цей період організм гірше самостійно справляється з паразитарними інфекціями.
Часті запитання про глистяні інвазії при склеродермії
Чи можуть глисти бути причиною склеродермії?
Ні, доказів того, що гельмінти самі по собі спричиняють склеродермію, немає. Проте хронічна глистяна інвазія може підтримувати запалення, еозинофілію та Th2-імунну відповідь, які обтяжують перебіг аутоімунного захворювання.
Чи потрібно обстежуватися на паразитів перед призначенням гормонів?
Так, особливо за еозинофілії, проживання або поїздок у теплі регіони, контакту з ґрунтом і тваринами. Виключення стронгілоїдозу перед імуносупресивною терапією знижує ризик тяжких ускладнень.
Чи покращиться перебіг склеродермії після лікування гельмінтозу?
Лікування гельмінтозу не виліковує склеродермію, але усуває додаткове джерело запалення та інтоксикації. У частини пацієнтів після протипаразитарної терапії знижуються еозинофіли, зменшуються шкірний свербіж, прояви з боку кишківника та загальна слабкість.
Чи можна здати лише один аналіз калу?
Одноразовий негативний аналіз калу не виключає глистяну інвазію повністю. Для надійного результату аналіз повторюють і доповнюють серологічними тестами на антитіла до тканинних гельмінтів.
Обстеження на глистяні інвазії при склеродермії в МЦ «Альтернатива»
Глистяні інвазії не є причиною склеродермії, але здатні підтримувати хронічне запалення, еозинофілію та профібротичні імунні реакції, а на тлі імуносупресивної терапії – призводити до небезпечних ускладнень. Своєчасне виявлення та лікування гельмінтозів робить лікування аутоімунного захворювання безпечнішим і ефективнішим.
Якщо у вас склеродермія або інше аутоімунне захворювання, а в аналізах підвищені еозинофіли чи турбують свербіж, порушення травлення та слабкість, зверніться до МЦ «Альтернатива» – лікарі проведуть обстеження на паразитів і підберуть програму лікування з урахуванням основного діагнозу.
