Мікоплазма та уреаплазма DUO, метод IST 2 (з чутливістю до антибіотиків)

650,00 грн.

Арт: 5002

Виявлення живих Mycoplasma hominis та Ureaplasma spp., оцінка кількості та антибіотикограма. Для ефективного лікування за рецидивів і перед вагітністю.

Опис

Аналіз «Мікоплазма та уреаплазма DUO, метод IST 2 (з чутливістю до антибіотиків)» — культуральне дослідження, яке виявляє живі Mycoplasma hominis та Ureaplasma spp., визначає їхню кількість і перевіряє, до яких антибіотиків вони чутливі. Це найповніший варіант діагностики урогенітальних мікоплазм: він не лише підтверджує клінічно значущу інфекцію, а й підказує лікарю, яким препаратом її лікувати. Аналіз особливо цінний за рецидивів, після неефективного лікування та під час підготовки до вагітності, коли важливо з першого разу підібрати правильну терапію.

Що показує аналіз

Параметр Результат
Mycoplasma hominis Наявність і кількість (вище чи нижче 104 КУО/мл)
Ureaplasma spp. Наявність і кількість (вище чи нижче 104 КУО/мл)
Антибіотикограма Чутливість до антибіотиків груп тетрациклінів, макролідів, фторхінолонів тощо: чутливий / помірно стійкий / стійкий

Матеріал — зішкріб із цервікального каналу, піхви або уретри, сеча, секрет простати, сперма. Термін виконання — 4 робочі дні.

Як працює метод IST 2

Матеріал інкубують у селективному рідкому середовищі, де ростуть лише урогенітальні мікоплазми. Потім середовище переносять у лунки спеціальної панелі: одні лунки слугують для ідентифікації та підрахунку мікроорганізмів, інші містять антибіотики в стандартних концентраціях. Якщо мікоплазми чи уреаплазми продовжують рости в присутності антибіотика, колір середовища змінюється — отже, препарат на них не діє. Якщо ріст пригнічено, мікроорганізм чутливий. Метод враховує лише живі бактерії, тому результат відображає реальний стан інфекції.

Чому важливо знати чутливість до антибіотиків

Стійкість урогенітальних мікоплазм до антибіотиків зростає в усьому світі. Mycoplasma hominis природно нечутлива до низки макролідів (наприклад, до еритроміцину та азитроміцину), а уреаплазми — до лінкозамідів. Крім того, у багатьох пацієнтів, особливо після кількох курсів лікування, трапляються штами, стійкі до тетрациклінів і фторхінолонів. Призначення антибіотика «навмання» в такій ситуації призводить до невдачі лікування, рецидивів, порушення мікрофлори та формування ще більшої стійкості. Антибіотикограма дозволяє вибрати ефективний препарат з першого разу й скоротити курс терапії.

Діагностичний поріг 104 КУО/мл

Мікоплазма хомініс та уреаплазми належать до умовно-патогенної флори. Значущою вважається кількість 104 КУО/мл і вище, особливо за наявності скарг і ознак запалення. За меншої кількості зазвичай говорять про носійство, і антибіотикограма в цьому разі має довідковий характер. Рішення про лікування завжди ухвалює лікар з урахуванням клінічної картини, вагітності та планів пари.

Збудники, яких виявляє аналіз

Mycoplasma hominis

Mycoplasma hominis пов’язана з бактеріальним вагінозом, запаленням органів малого таза, пієлонефритом, післяпологовою гарячкою. Під час вагітності високий титр підвищує ризик інфікування оболонок плода та передчасних пологів.

Ureaplasma spp.

Уреаплазми за надмірного росту спричиняють уретрит, цервіцит, можуть брати участь у розвитку простатиту та впливати на рухливість сперматозоїдів. У вагітних їхній високий титр розглядають як чинник ризику ускладнень.

Симптоми урогенітальних інфекцій

Багато урогенітальних інфекцій тривалий час перебігають приховано, тому відсутність скарг не виключає зараження. Якщо симптоми є, вони часто схожі за різних збудників:

  • незвичні виділення з піхви чи уретри, зміна їхнього кольору та запаху;
  • свербіж, печіння, почервоніння в ділянці статевих органів;
  • біль або різь під час сечовипускання, часті позиви;
  • біль унизу живота, у попереку, у промежині;
  • біль чи дискомфорт під час статевого акту;
  • міжменструальні кров’янисті виділення, кров’янисті виділення після контакту;
  • у чоловіків — виділення зранку, дискомфорт у мошонці, зниження якості сперми.

За симптомами неможливо визначити конкретного збудника, а за змішаної інфекції лікування одного мікроорганізму часто не призводить до одужання. Саме тому зручні пакети, де кілька збудників досліджують одночасно.

Чим небезпечні нелікувані інфекції

Без своєчасного лікування урогенітальні інфекції можуть призводити до серйозних наслідків. У жінок це хронічний ендометрит і сальпінгоофорит, спайковий процес у малому тазі, непрохідність маткових труб, позаматкова вагітність, безпліддя, невиношування та передчасні пологи, інфікування плода й новонародженого. У чоловіків — хронічний уретрит, простатит, епідидиміт, звуження уретри та порушення сперматогенезу. Крім того, запалення слизових підвищує ризик зараження ВІЛ та іншими вірусними інфекціями. Регулярне обстеження дозволяє виявити інфекцію на ранньому етапі, коли лікування коротке й ефективне.

Показання до аналізу

  • Рецидивний уретрит, цервіцит, вагініт, простатит.
  • Неефективність попереднього лікування мікоплазмозу чи уреаплазмозу.
  • Позитивна ПЛР на M. hominis чи уреаплазму перед призначенням терапії.
  • Планування вагітності, ЕКЗ, безпліддя, невиношування.
  • Вагітність за наявності показань.
  • Зміни спермограми з ознаками запалення.

Інтерпретація результату

Результат Значення
Не виявлено Мікоплазми та уреаплазми не виявлено, антибіотикограма не виконується
Менше 104 КУО/мл Носійство; лікування за особливими показаннями
104 КУО/мл і більше Клінічно значуща кількість; препарат вибирають серед тих, до яких збудник чутливий
«Стійкий» до антибіотика Препарат не слід призначати

Коли лікування справді потрібне

Виявлення Mycoplasma hominis чи уреаплазм саме по собі не є діагнозом. Лікування зазвичай призначають у таких випадках: кількість мікроорганізмів 104 КУО/мл і вище в поєднанні зі скаргами або ознаками запалення; бактеріальний вагіноз; запальні захворювання органів малого таза; безпліддя та підготовка до ЕКЗ; вагітність з ускладненнями чи загрозою переривання. За безсимптомного носійства в невеликій кількості антибіотики, як правило, не призначають — вони порушують нормальну мікрофлору та сприяють розвитку стійкості. Після курсу лікування проводять контрольний аналіз, а за потреби — відновлення мікрофлори.

Мікоплазми та уреаплазми під час вагітності

Під час вагітності змінюються гормональний фон і склад піхвової мікрофлори, тому умовно-патогенні мікроорганізми можуть розмножуватися активніше. Високий титр Mycoplasma hominis та уреаплазм пов’язують із хоріоамніонітом (запаленням плодових оболонок), передчасним відходженням навколоплідних вод, передчасними пологами, низькою масою тіла новонародженого та післяпологовим ендометритом. Новонароджений може інфікуватися під час пологів, особливо якщо він народився недоношеним. Тому у вагітних зі скаргами, загрозою переривання чи ускладненнями в минулому лікар оцінює не лише наявність, а й кількість мікоплазм. Якщо лікування потрібне, препарат вибирають серед дозволених під час вагітності, і знання чутливості збудника тут особливо важливе.

Значення аналізу для чоловіків

У чоловіків урогенітальні мікоплазми найчастіше не спричиняють виражених скарг, але за високого титру можуть бути причиною негонококового уретриту, брати участь у хронічному простатиті та епідидиміті. Уреаплазми здатні прикріплюватися до сперматозоїдів і знижувати їхню рухливість, тому аналіз часто призначають за змін у спермограмі та в межах обстеження пари за безпліддя. Для чоловіків підходить зішкріб з уретри, перша порція сечі, секрет простати або еякулят — матеріал вибирає уролог залежно від скарг.

Чинники, що впливають на результат

  • Прийом антибіотиків, зокрема з іншого приводу, протягом 2–3 тижнів до аналізу може пригнітити ріст мікоплазм і дати хибнонегативний результат.
  • Вагінальні свічки, антисептики та спринцювання зменшують кількість мікроорганізмів у зразку.
  • Матеріал, узятий під час менструації, містить домішку крові й гірше підходить для культурального дослідження.
  • Недостатня кількість матеріалу (наприклад, після нещодавнього сечовипускання) знижує достовірність.
  • Дотримання умов транспортування важливе, оскільки метод виявляє лише живі мікроорганізми.

Підготовка до аналізу

  • Не приймайте антибіотики за 2–3 тижні до дослідження.
  • За 2–3 дні виключіть вагінальні свічки, креми, спринцювання та статеві контакти.
  • Жінкам матеріал беруть поза менструацією.
  • Перед мазком з уретри не мочіться 2–3 години.
  • Для дослідження сечі збирають першу порцію ранкової сечі.

Лікування урогенітальних інфекцій у МЦ «Альтернатива»

У МЦ «Альтернатива» ви можете здати аналіз і того ж дня потрапити на прийом до гінеколога або уролога. Лікар оцінить результати разом зі скаргами та даними огляду, за потреби призначить додаткові дослідження (мазок, посів, УЗД органів малого таза), підбере лікування з урахуванням чутливості збудників і складе план контролю. Ми обстежуємо й лікуємо обох партнерів, дотримуючись повної конфіденційності.

Часті запитання

Чим цей аналіз відрізняється від коду 5001?

Код 5001 визначає лише наявність і кількість мікоплазм та уреаплазм. Код 5002 додатково показує їхню чутливість до антибіотиків.

Чи потрібно лікувати партнера?

За клінічно значущої кількості та скарг лікар зазвичай рекомендує обстежити й за потреби лікувати партнера.

Коли здавати контроль після лікування?

Не раніше ніж через 2–3 тижні після закінчення прийому антибіотиків.

Коли буде готовий результат?

Через 4 робочі дні.

Що означає «помірно стійкий»?

Препарат може подіяти лише в підвищеній дозі або за особливих умов. Зазвичай лікар вибирає антибіотик із групи, до якої збудник повністю чутливий.

Чи можна виявити Mycoplasma genitalium цим методом?

Ні. M. genitalium не росте на середовищах IST 2. Для її виявлення використовують ПЛР, а стійкість до макролідів визначають молекулярними методами.

Чи підходить аналіз вагітним?

Так, за показань. Він допомагає вибрати препарат, дозволений під час вагітності та ефективний проти виявленого штаму.

Здати аналіз на мікоплазму та уреаплазму з антибіотикограмою в МЦ «Альтернатива»

Аналіз IST 2 із чутливістю до антибіотиків допомагає підібрати ефективне лікування без зайвих курсів. У МЦ «Альтернатива» ви можете здати аналіз і одразу отримати призначення гінеколога чи уролога.