Мідь (Cu)

Аналіз крові на мідь (Cu) – біохімічне дослідження, яке визначає концентрацію міді в сироватці крові та допомагає оцінити обмін цього мікроелемента в організмі. Мідь входить до складу ферментів, що беруть участь у кровотворенні, засвоєнні заліза, утворенні сполучної тканини, захисті клітин від окисного пошкодження та роботі нервової системи. Відхилення рівня міді в крові може вказувати як на дефіцит мікроелемента, так і на спадкові порушення обміну міді, захворювання печінки та запальні процеси.

Що показує аналіз крові на мідь (Cu)

В організмі дорослої людини міститься близько 100 мг міді, більша частина якої перебуває в печінці, м’язах і головному мозку. Близько 95% міді в крові зв’язано з білком церулоплазміном, який синтезує печінка, і лише невелика частина циркулює у вільному вигляді – у комплексі з альбуміном і амінокислотами. Тому рівень міді в сироватці насамперед відображає кількість церулоплазміну та функцію печінки, а не лише надходження мікроелемента з їжею. Надлишок міді виводиться з організму з жовчю, і при порушенні відтоку жовчі мідь починає накопичуватися.

Дослідження міді в крові дає змогу отримати таку інформацію:

• Дефіцит міді – стан, який проявляється анемією, зниженням лейкоцитів, неврологічними порушеннями та ламкістю кісток
• Надлишок міді – підвищення рівня міді при запаленні, застої жовчі, вагітності або отруєнні сполуками міді
• Ознаки спадкових порушень обміну міді – хвороби Вільсона-Коновалова та хвороби Менкеса (у поєднанні з іншими дослідженнями)
• Ефективність лікування – контроль рівня міді на тлі терапії, яка виводить мідь з організму або заповнює дефіцит мікроелемента

Мідь і церулоплазмін: чому дослідження призначають разом

Оскільки основна частина міді в крові зв’язана з церулоплазміном, аналіз на мідь майже завжди інтерпретують разом із дослідженням церулоплазміну в крові. Поєднання двох показників допомагає зрозуміти, чи пов’язане відхилення рівня міді зі зміною синтезу білка в печінці, із запаленням або з істинним порушенням обміну мікроелемента.

Мідь і церулоплазмін	Можливе значення
Обидва показники знижені	Хвороба Вільсона-Коновалова, хвороба Менкеса, дефіцит міді, втрата білка
Обидва показники підвищені	Запалення, вагітність, прийом естрогенів, застій жовчі
Мідь у нормі, церулоплазмін знижений	Потрібно виключити надлишок вільної міді при хворобі Вільсона-Коновалова
Обидва показники в нормі	Порушення обміну міді малоймовірне, але не виключене за наявності симптомів

Показання до призначення аналізу крові на мідь (Cu)

Аналіз на мідь призначають при підозрі на порушення обміну мікроелемента, а також при захворюваннях, які впливають на всмоктування або виведення міді:

• Підозра на хворобу Вільсона-Коновалова – ураження печінки нез’ясованої причини у дітей і молодих людей, тремтіння рук, порушення мовлення та поведінки
• Анемія, що не піддається лікуванню залізом – особливо в поєднанні зі зниженням рівня нейтрофілів (різновиду лейкоцитів)
• Неврологічні симптоми нез’ясованого походження – нестійкість ходи, оніміння та поколювання в ногах, зниження чутливості
• Хронічні захворювання печінки – цироз, гепатит, застій жовчі
• Порушення всмоктування в кишечнику – целіакія, хвороба Крона, стан після баріатричних операцій (операцій на шлунку для зниження ваги)
• Тривалий прийом препаратів цинку – надлишок цинку блокує всмоктування міді в кишечнику
• Затримка розвитку в дитини – слабкий м’язовий тонус, рідке ламке волосся, судоми (підозра на хворобу Менкеса)
• Тривале парентеральне харчування – харчування через вену без прийому їжі
• Можливе отруєння міддю – професійний контакт зі сполуками міді, безконтрольний прийом добавок

Норми міді (Cu) у крові у дорослих і дітей

Рівень міді в сироватці виражають у мкмоль/л або мкг/дл (1 мкмоль/л відповідає 6,35 мкг/дл). У новонароджених рівень міді низький, оскільки печінка ще синтезує мало церулоплазміну, потім показник зростає і до підліткового віку наближається до норм дорослих. У жінок рівень міді дещо вищий, ніж у чоловіків, а під час вагітності збільшується майже вдвічі під дією естрогенів. Референтні значення залежать від лабораторії, тому результат оцінюють за нормами, зазначеними в бланку.

Група	мкмоль/л	мкг/дл
Діти до 6 місяців	3,1-11,0	20-70
Діти близько 6 років	14,1-29,8	90-190
Діти близько 12 років	12,6-25,1	80-160
Чоловіки	11,0-22,0	70-140
Жінки	12,6-24,4	80-155
Вагітні (III триместр)	18,4-47,4	118-302

Інтерпретація результату аналізу крові на мідь (Cu)

Відхилення рівня міді від норми оцінюють разом із рівнем церулоплазміну, показниками функції печінки, загальним аналізом крові та симптомами. Одноразовий результат не дає змоги встановити діагноз: при підозрі на спадкове порушення обміну міді додатково досліджують добову екскрецію міді із сечею та проводять огляд очей в офтальмолога.

Причини зниженого рівня міді в крові

• Хвороба Вільсона-Коновалова – спадкове захворювання, при якому мідь накопичується в печінці та головному мозку, а в крові через низький церулоплазмін загальний рівень міді частіше знижений
• Хвороба Менкеса – рідкісне спадкове захворювання хлопчиків, при якому порушене всмоктування міді в кишечнику
• Порушення всмоктування – целіакія, хвороба Крона, хронічна діарея, операції на шлунку та кишечнику
• Надмірний прийом цинку – добавки цинку у високих дозах і деякі креми для зубних протезів із цинком
• Втрата білка – нефротичний синдром (втрата білка із сечею), тяжка білкова недостатність
• Недоношеність і парентеральне харчування – недостатні запаси або надходження мікроелемента
• Ацерулоплазмінемія – рідкісна спадкова відсутність церулоплазміну, при якій знижується мідь у крові та накопичується залізо в тканинах

Дефіцит міді нерідко маскується під інші захворювання: анемія при дефіциті міді не минає на тлі прийому заліза, а ураження спинного мозку за симптомами нагадує дефіцит вітаміну B12.

Причини підвищеного рівня міді в крові

• Запальні та інфекційні процеси – церулоплазмін належить до білків гострої фази запалення і підвищується разом із міддю
• Вагітність і прийом естрогенів – оральні контрацептиви та замісна гормональна терапія збільшують синтез церулоплазміну
• Холестаз (застій жовчі) – первинний біліарний холангіт, закупорка жовчних проток, оскільки мідь виводиться з жовчю
• Автоімунні захворювання – ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак
• Онкологічні захворювання – лімфоми, лейкози, деякі солідні пухлини
• Отруєння міддю – надмірний прийом добавок, контакт зі сполуками міді, вживання води з мідних труб із підвищеним вмістом міді
• Гостре ураження печінки при хворобі Вільсона-Коновалова – руйнування клітин печінки супроводжується виходом великої кількості вільної міді в кров

Лікування порушень обміну міді в МЦ «Альтернатива»

Лікування відхилень рівня міді спрямоване на причину порушення. При підтвердженому спадковому накопиченні міді пацієнтам МЦ «Альтернатива» доступна комплексна підтримка організму, описана в розділі лікування хвороби Вільсона-Коновалова, з підбором харчування, що обмежує продукти з високим вмістом міді. Оскільки печінка – головний орган обміну міді, при підвищених показниках і змінах печінкових проб проводиться діагностика та лікування гепатиту і стеатозу печінки, а при тяжкому ураженні органа – підтримка організму при цирозі печінки.

Якщо високий рівень міді пов’язаний із застоєм жовчі, лікарі МЦ проводять обстеження та безмедикаментозне лікування біліарного холангіту. Підвищення міді на тлі хронічного запалення суглобів потребує контролю активності процесу та комплексного лікування ревматоїдного артриту.

При дефіциті міді важливо з’ясувати, чому мікроелемент не засвоюється. Анемія, що не відповідає на препарати заліза, потребує окремої оцінки в межах програми діагностики та лікування залізодефіцитної анемії з обов’язковою перевіркою рівнів феритину та цинку (Zn) у крові. При онімінні ніг, нестійкості ходи та інших неврологічних симптомах призначається обстеження та лікування захворювань периферичної нервової системи.

Підготовка до аналізу крові на мідь (Cu)

• Натще – кров здають вранці, через 8-12 годин після останнього прийому їжі, пити можна лише чисту воду
• Відміна добавок – за 5-7 днів до дослідження за погодженням із лікарем припиняють прийом вітамінно-мінеральних комплексів із міддю та цинком
• Інформація про гормональні препарати – повідомте лікаря про прийом оральних контрацептивів і препаратів естрогенів, оскільки вони підвищують рівень міді
• Терміни після хвороби – після нещодавньої гострої інфекції аналіз краще здати через 2-3 тижні після одужання, щоб запалення не завищило результат
• Виключення алкоголю – за 24-48 годин до дослідження
• Обмеження навантажень – напередодні виключають інтенсивні тренування, не курять щонайменше за 1 годину до забору крові

Матеріал для дослідження: венозна кров (сироватка).

Метод дослідження: фотометричний (колориметричний) метод за кінцевою точкою.

Термін готовності: 1 робочий день.

Часті запитання про аналіз крові на мідь (Cu)

Чому при хворобі Вільсона-Коновалова мідь у крові частіше знижена, а не підвищена?

При хворобі Вільсона-Коновалова порушене включення міді в церулоплазмін і виведення міді з жовчю. Рівень церулоплазміну падає, тому загальна кількість міді в крові частіше виявляється нижчою за норму, хоча вільної, токсичної міді стає більше і мікроелемент накопичується в печінці та головному мозку. Для діагностики використовують поєднання церулоплазміну, добової міді в сечі, огляду очей на кільце Кайзера-Флейшера та за потреби генетичного дослідження.

Чи може прийом цинку призвести до дефіциту міді?

Так. Цинк у високих дозах стимулює утворення в клітинах кишечника білка металотіонеїну, який зв’язує мідь і не дає їй всмоктуватися. Тривалий прийом добавок цинку без контролю лікаря – одна з частих причин набутого дефіциту міді, що проявляється анемією та неврологічними порушеннями.

Чому під час вагітності мідь у крові підвищена?

Естрогени стимулюють синтез церулоплазміну в печінці, тому рівень міді у вагітних поступово зростає і до третього триместру може перевищувати норми невагітних жінок майже вдвічі. Таке підвищення є фізіологічним і не потребує лікування. Схожий, але менш виражений ефект спостерігається при прийомі оральних контрацептивів.

Як часто потрібно здавати аналіз на мідь?

Людям без скарг і чинників ризику регулярний контроль міді не потрібен. При хворобі Вільсона-Коновалова, тривалому прийомі цинку, парентеральному харчуванні або після баріатричних операцій частоту дослідження визначає лікар – зазвичай раз на 3-12 місяців залежно від етапу лікування.

Здати аналіз крові на мідь (Cu) в МЦ «Альтернатива»

Аналіз крові на мідь допомагає виявити дефіцит або надлишок мікроелемента, запідозрити спадкові порушення обміну міді та знайти причину анемії, неврологічних симптомів і змін печінкових проб. Результат аналізу найінформативніший у поєднанні з рівнем церулоплазміну та оцінкою функції печінки.

У МЦ «Альтернатива» можна здати аналіз крові на мідь, отримати розшифрування результату в лікаря та за потреби пройти розширене обстеження. Фахівці центру визначать причину відхилення рівня міді та підберуть індивідуальну програму відновлення з урахуванням стану печінки, кишечника та всього організму.