Відображаються усі з 9 результатів
Гомоцистеїн
650,00 грн.| Термін | Два дні |
|---|
Гомоцистеїн – важливий лабораторний показник, пов’язаний із ризиком серцево-судинних захворювань, атеросклерозу, тромбозів та інсульту. Аналіз допомагає виявити порушення обміну речовин та оцінити ризик розвитку серцево-судинних ускладнень.
Калій (K)
180,00 грн.| Время | 1 раб.дн. |
|---|
Калій (K) — важливий електроліт, необхідний для нормальної роботи серця, м’язів та нервової системи. Аналіз допомагає виявити порушення рівня калію, оцінити стан нирок та серцево-судинної системи, а також своєчасно скоригувати лікування.
Кальцій іонізований (iCa)
Кальцій іонізований (iCa) – це біологічно активна фракція кальцію крові, не зв’язана з білками плазми, яка здатна безпосередньо брати участь в обмінних процесах організму. Саме ця форма кальцію регулює нервово-м’язову передачу, скоротливість серцевого м’яза та згортання крові. Визначення рівня іонізованого кальцію дає точнішу картину кальцієвого обміну, ніж вимірювання загального кальцію крові, особливо в пацієнтів із порушенням білкового обміну та в тяжкому стані.
Що таке іонізований кальцій і навіщо його визначають
У крові кальцій перебуває в трьох формах: зв’язаний із білками плазми (переважно з альбуміном), у комплексах із фосфатами, цитратом і бікарбонатом, і вільний – іонізований. Фізіологічно активна лише вільна форма, оскільки саме вона бере участь у передачі нервового імпульсу, м’язовому скороченні та роботі системи згортання крові. Рівень загального кальцію залежить від концентрації альбуміну в крові, тому за гіпоальбумінемії (зниженого рівня альбуміну), характерної для тяжкохворих пацієнтів, вагітних і людей із патологією печінки, загальний кальцій може бути заниженим за нормального іонізованого кальцію.
Визначення іонізованого кальцію особливо важливе у відділеннях інтенсивної терапії, під час підготовки до операцій, масивних гемотрансфузій (переливань крові) та при захворюваннях паращитоподібних залоз, оскільки цей показник відображає справжній кальцієвий статус організму незалежно від рівня білка крові.
Форми кальцію в крові та їхня частка
| Форма кальцію | Частка та активність |
|---|---|
| Іонізований (вільний) кальцій | Близько 45-50% загального кальцію; активна форма |
| Зв’язаний із білками плазми | Близько 40-45%; неактивна форма |
| У комплексах з аніонами (фосфати, цитрат, бікарбонат) | Близько 5-10%; неактивна форма |
Норми іонізованого кальцію в крові
Референсні значення іонізованого кальцію можуть дещо відрізнятися залежно від аналізатора та методу калібрування лабораторії, тому остаточний результат завжди потрібно оцінювати разом із нормами конкретної лабораторії. Нижче наведено орієнтовні вікові значення, що застосовуються в клінічній практиці.
| Вікова група | Норма iCa, ммоль/л |
|---|---|
| Новонароджені (перша доба життя) | 1,07-1,53 |
| Діти до 1 року | 1,20-1,38 |
| Діти від 1 року та підлітки | 1,22-1,32 |
| Дорослі | 1,16-1,32 |
Показання до призначення аналізу на іонізований кальцій
- Симптоми порушення кальцієвого обміну – м’язові судоми, поколювання в пальцях і навколо рота, спазми, незрозуміла слабкість
- Спостереження у відділенні інтенсивної терапії – у пацієнтів у тяжкому стані, при сепсисі, шоку, гострій нирковій недостатності
- Хронічна хвороба нирок і діаліз – для контролю фосфорно-кальцієвого обміну
- Підозра на патологію паращитоподібних залоз – первинний чи вторинний гіперпаратиреоз (надлишок паратгормону), гіпопаратиреоз (його нестача)
- Онкологічні захворювання – за ризику паранеопластичної гіперкальціємії (підвищення кальцію, спричиненого пухлиною)
- Масивні гемотрансфузії та операції на серці – цитрат у консервованій крові зв’язує іонізований кальцій
- Панкреатит – для оцінки тяжкості перебігу захворювання
- Порушення ритму серця та зміни на електрокардіограмі (ЕКГ) – подовження чи вкорочення інтервалу QT
- Дефіцит вітаміну D і підозра на остеопороз – у комплексі з іншими показниками кісткового обміну
- Гіпоальбумінемія – коли результат загального кальцію крові може бути недостовірним
Інтерпретація результату аналізу на іонізований кальцій
Підвищений рівень іонізованого кальцію (гіперкальціємія)
Підвищення іонізованого кальцію найчастіше пов’язане з первинним гіперпаратиреозом – надмірним виробленням паратгормону паращитоподібними залозами, злоякісними новоутвореннями, передозуванням вітаміну D, саркоїдозом, тривалою іммобілізацією та прийомом тіазидних діуретиків. Клінічно гіперкальціємія проявляється втомлюваністю, спрагою, частим сечовипусканням, закрепами, нудотою, а за значного підвищення – порушеннями серцевого ритму та утворенням каменів у нирках.
Знижений рівень іонізованого кальцію (гіпокальціємія)
Зниження іонізованого кальцію спостерігається при гіпопаратиреозі, дефіциті вітаміну D, хронічній хворобі нирок, дефіциті магнію, гострому панкреатиті, сепсисі та після масивних гемотрансфузій. Характерні прояви – оніміння та поколювання навколо рота й у пальцях, м’язові судоми, позитивні симптоми Хвостека та Труссо (ознаки підвищеної нервово-м’язової збудливості), а в тяжких випадках – тетанія (тривалі м’язові спазми) та судомні напади.
Клінічне значення рівня іонізованого кальцію
| Рівень iCa, ммоль/л | Клінічне значення |
|---|---|
| Менше 0,8 | Тяжка гіпокальціємія, ризик тетанії та судом |
| 0,8-1,15 | Помірна гіпокальціємія |
| 1,16-1,32 | Норма для дорослих |
| 1,33-1,50 | Помірна гіперкальціємія |
| Понад 1,50 | Тяжка гіперкальціємія, потребує невідкладної корекції |
Вплив pH крові на результат аналізу на іонізований кальцій
Частка іонізованого кальцію залежить від кислотно-лужного стану крові: за алкалозу (наприклад, під час гіпервентиляції) кальцій активніше зв’язується з альбуміном, і його іонізована фракція знижується, а за ацидозу – навпаки, підвищується. Тому забір крові та її зберігання до аналізу мають виключати контакт із повітрям і втрату вуглекислого газу, інакше результат може бути спотворений.
Порівняння іонізованого та загального кальцію крові
| Показник | Загальний кальцій / іонізований кальцій |
|---|---|
| Що вимірює | Загальний: усі фракції кальцію крові. Іонізований: лише вільну, активну форму |
| Залежність від альбуміну | Загальний: висока. Іонізований: відсутня |
| Достовірність за тяжкого стану пацієнта | Загальний: знижена. Іонізований: висока |
| Метод визначення | Загальний: колориметрія. Іонізований: іоноселективні електроди |
| Коли переважніший | Загальний: планове обстеження. Іонізований: реанімація, діаліз, операції, патологія паращитоподібних залоз |
Лікування порушень обміну кальцію в МЦ «Альтернатива»
Порушення кальцієвого обміну рідко існують ізольовано – вони найчастіше пов’язані з патологією нирок, ендокринної системи та опорно-рухового апарату, тому в МЦ «Альтернатива» підхід до таких пацієнтів завжди комплексний. У разі виявлення конкрементів (каменів) і порушення фосфорно-кальцієвого обміну фахівці центру проводять діагностику та підбирають тактику корекції при сечокам’яній хворобі (нефролітіазі). Якщо зниження фільтраційної функції нирок стає причиною вторинних порушень кальцієвого обміну, лікарі центру супроводжують пацієнта при нирковій недостатності, допомагаючи підібрати харчування та допоміжні методи підтримки організму. Окремий напрямок роботи центру – корекція псоріатичної гіперкальціємії, за якої надлишковий вміст кальцію в крові супроводжує хронічний дерматоз. Оскільки кальцієвий обмін тісно пов’язаний із гормональною регуляцією, у центрі проводять діагностику та лікування захворювань ендокринної системи, зокрема патології паращитоподібних залоз, а пацієнти можуть отримати консультацію ендокринолога для вибору подальшої тактики спостереження. Для оцінки стану щитоподібної та паращитоподібних залоз, які безпосередньо регулюють обмін кальцію, у центрі виконують ультразвукове дослідження (УЗД) щитоподібної залози. Пацієнтам із м’язовими спазмами та судомами, які нерідко пов’язані зі зниженим рівнем іонізованого кальцію, фахівці центру допомагають розібратися в причині стану – докладніше в матеріалі про біль і судоми в литкових м’язах.
Підготовка до аналізу на іонізований кальцій
- Натще – кров здають уранці після 8-12 годин голодування, дозволено негазовану воду
- Обмеження фізичного навантаження – за добу до аналізу варто виключити інтенсивні тренування
- Прийом кальцію та вітаміну D – про прийом препаратів кальцію, вітаміну D і діуретиків потрібно заздалегідь попередити лікаря
- Правильний забір крові – пробу беруть без тривалого накладання джгута й зберігають без контакту з повітрям, щоб уникнути спотворення результату
- Емоційний спокій – за 15-20 хвилин до здачі крові бажано спокійно посидіти
Матеріал для дослідження: венозна кров (сироватка або гепаринізована цільна кров, залежно від типу аналізатора).
Метод дослідження: потенціометрія з використанням іоноселективних електродів.
Термін готовності: 1 робочий день.
Часті запитання про аналіз на іонізований кальцій
Чим іонізований кальцій відрізняється від загального кальцію крові?
Іонізований кальцій – це лише вільна, біологічно активна фракція кальцію, не зв’язана з білками плазми, тоді як загальний кальцій охоплює всі три його форми в крові. За зміни рівня альбуміну результат загального кальцію може бути недостовірним, а іонізований кальцій залишається точним орієнтиром.
Чи можна здавати аналіз на іонізований кальцій не натще?
Для отримання достовірного результату рекомендовано здавати кров натще, після 8-12 годин без їжі. Прийом їжі та деякі напої можуть тимчасово вплинути на кислотно-лужну рівновагу крові та спотворити результат.
Як впливає прийом кальцію та вітаміну D на результат аналізу?
Прийом препаратів кальцію та високих доз вітаміну D може підвищувати рівень іонізованого кальцію в крові, тому про такі препарати важливо повідомити лікаря до здачі аналізу. Рішення про тимчасове скасування препаратів перед дослідженням ухвалює лікар.
Що робити, якщо рівень іонізованого кальцію відхиляється від норми?
Відхилення результату від норми – привід звернутися до лікаря для пошуку причини, а не для самостійної корекції препаратами кальцію чи вітаміну D. Лікар зіставить результат із симптомами, даними інших аналізів (паратгормон, вітамін D, фосфор, магній) і за потреби призначить додаткове обстеження.
Здати аналіз на іонізований кальцій у МЦ «Альтернатива»
Іонізований кальцій – точний та інформативний показник, який допомагає виявити приховані порушення кальцієвого обміну, пов’язані з роботою нирок, паращитоподібних залоз і кісткової тканини, навіть коли результат загального кальцію крові виглядає нормальним. Правильна інтерпретація цього аналізу потребує досвіду та зіставлення з клінічною картиною пацієнта.
У МЦ «Альтернатива» можна здати аналіз на іонізований кальцій і отримати консультацію лікаря для розшифрування результату та підбору подальшої тактики обстеження й лікування. Записатися на аналіз і прийом фахівця можна у зручний спосіб, зазначений на сайті медичного центру.
Магній (Mg)
190,00 грн.| Термін | Один день |
|---|
Аналіз крові на магній (Mg) виконується для оцінки рівня магнію в організмі. Допоможе виявити дефіцит чи надлишок магнію в організмі, що може бути пов’язане з різними медичними станами.
Мідь (Cu)
Аналіз крові на мідь (Cu) – біохімічне дослідження, яке визначає концентрацію міді в сироватці крові та допомагає оцінити обмін цього мікроелемента в організмі. Мідь входить до складу ферментів, що беруть участь у кровотворенні, засвоєнні заліза, утворенні сполучної тканини, захисті клітин від окисного пошкодження та роботі нервової системи. Відхилення рівня міді в крові може вказувати як на дефіцит мікроелемента, так і на спадкові порушення обміну міді, захворювання печінки та запальні процеси.
Що показує аналіз крові на мідь (Cu)
В організмі дорослої людини міститься близько 100 мг міді, більша частина якої перебуває в печінці, м’язах і головному мозку. Близько 95% міді в крові зв’язано з білком церулоплазміном, який синтезує печінка, і лише невелика частина циркулює у вільному вигляді – у комплексі з альбуміном і амінокислотами. Тому рівень міді в сироватці насамперед відображає кількість церулоплазміну та функцію печінки, а не лише надходження мікроелемента з їжею. Надлишок міді виводиться з організму з жовчю, і при порушенні відтоку жовчі мідь починає накопичуватися.
Дослідження міді в крові дає змогу отримати таку інформацію:
- Дефіцит міді – стан, який проявляється анемією, зниженням лейкоцитів, неврологічними порушеннями та ламкістю кісток
- Надлишок міді – підвищення рівня міді при запаленні, застої жовчі, вагітності або отруєнні сполуками міді
- Ознаки спадкових порушень обміну міді – хвороби Вільсона-Коновалова та хвороби Менкеса (у поєднанні з іншими дослідженнями)
- Ефективність лікування – контроль рівня міді на тлі терапії, яка виводить мідь з організму або заповнює дефіцит мікроелемента
Мідь і церулоплазмін: чому дослідження призначають разом
Оскільки основна частина міді в крові зв’язана з церулоплазміном, аналіз на мідь майже завжди інтерпретують разом із дослідженням церулоплазміну в крові. Поєднання двох показників допомагає зрозуміти, чи пов’язане відхилення рівня міді зі зміною синтезу білка в печінці, із запаленням або з істинним порушенням обміну мікроелемента.
| Мідь і церулоплазмін | Можливе значення |
|---|---|
| Обидва показники знижені | Хвороба Вільсона-Коновалова, хвороба Менкеса, дефіцит міді, втрата білка |
| Обидва показники підвищені | Запалення, вагітність, прийом естрогенів, застій жовчі |
| Мідь у нормі, церулоплазмін знижений | Потрібно виключити надлишок вільної міді при хворобі Вільсона-Коновалова |
| Обидва показники в нормі | Порушення обміну міді малоймовірне, але не виключене за наявності симптомів |
Показання до призначення аналізу крові на мідь (Cu)
Аналіз на мідь призначають при підозрі на порушення обміну мікроелемента, а також при захворюваннях, які впливають на всмоктування або виведення міді:
- Підозра на хворобу Вільсона-Коновалова – ураження печінки нез’ясованої причини у дітей і молодих людей, тремтіння рук, порушення мовлення та поведінки
- Анемія, що не піддається лікуванню залізом – особливо в поєднанні зі зниженням рівня нейтрофілів (різновиду лейкоцитів)
- Неврологічні симптоми нез’ясованого походження – нестійкість ходи, оніміння та поколювання в ногах, зниження чутливості
- Хронічні захворювання печінки – цироз, гепатит, застій жовчі
- Порушення всмоктування в кишечнику – целіакія, хвороба Крона, стан після баріатричних операцій (операцій на шлунку для зниження ваги)
- Тривалий прийом препаратів цинку – надлишок цинку блокує всмоктування міді в кишечнику
- Затримка розвитку в дитини – слабкий м’язовий тонус, рідке ламке волосся, судоми (підозра на хворобу Менкеса)
- Тривале парентеральне харчування – харчування через вену без прийому їжі
- Можливе отруєння міддю – професійний контакт зі сполуками міді, безконтрольний прийом добавок
Норми міді (Cu) у крові у дорослих і дітей
Рівень міді в сироватці виражають у мкмоль/л або мкг/дл (1 мкмоль/л відповідає 6,35 мкг/дл). У новонароджених рівень міді низький, оскільки печінка ще синтезує мало церулоплазміну, потім показник зростає і до підліткового віку наближається до норм дорослих. У жінок рівень міді дещо вищий, ніж у чоловіків, а під час вагітності збільшується майже вдвічі під дією естрогенів. Референтні значення залежать від лабораторії, тому результат оцінюють за нормами, зазначеними в бланку.
| Група | мкмоль/л | мкг/дл |
|---|---|---|
| Діти до 6 місяців | 3,1-11,0 | 20-70 |
| Діти близько 6 років | 14,1-29,8 | 90-190 |
| Діти близько 12 років | 12,6-25,1 | 80-160 |
| Чоловіки | 11,0-22,0 | 70-140 |
| Жінки | 12,6-24,4 | 80-155 |
| Вагітні (III триместр) | 18,4-47,4 | 118-302 |
Інтерпретація результату аналізу крові на мідь (Cu)
Відхилення рівня міді від норми оцінюють разом із рівнем церулоплазміну, показниками функції печінки, загальним аналізом крові та симптомами. Одноразовий результат не дає змоги встановити діагноз: при підозрі на спадкове порушення обміну міді додатково досліджують добову екскрецію міді із сечею та проводять огляд очей в офтальмолога.
Причини зниженого рівня міді в крові
- Хвороба Вільсона-Коновалова – спадкове захворювання, при якому мідь накопичується в печінці та головному мозку, а в крові через низький церулоплазмін загальний рівень міді частіше знижений
- Хвороба Менкеса – рідкісне спадкове захворювання хлопчиків, при якому порушене всмоктування міді в кишечнику
- Порушення всмоктування – целіакія, хвороба Крона, хронічна діарея, операції на шлунку та кишечнику
- Надмірний прийом цинку – добавки цинку у високих дозах і деякі креми для зубних протезів із цинком
- Втрата білка – нефротичний синдром (втрата білка із сечею), тяжка білкова недостатність
- Недоношеність і парентеральне харчування – недостатні запаси або надходження мікроелемента
- Ацерулоплазмінемія – рідкісна спадкова відсутність церулоплазміну, при якій знижується мідь у крові та накопичується залізо в тканинах
Дефіцит міді нерідко маскується під інші захворювання: анемія при дефіциті міді не минає на тлі прийому заліза, а ураження спинного мозку за симптомами нагадує дефіцит вітаміну B12.
Причини підвищеного рівня міді в крові
- Запальні та інфекційні процеси – церулоплазмін належить до білків гострої фази запалення і підвищується разом із міддю
- Вагітність і прийом естрогенів – оральні контрацептиви та замісна гормональна терапія збільшують синтез церулоплазміну
- Холестаз (застій жовчі) – первинний біліарний холангіт, закупорка жовчних проток, оскільки мідь виводиться з жовчю
- Автоімунні захворювання – ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак
- Онкологічні захворювання – лімфоми, лейкози, деякі солідні пухлини
- Отруєння міддю – надмірний прийом добавок, контакт зі сполуками міді, вживання води з мідних труб із підвищеним вмістом міді
- Гостре ураження печінки при хворобі Вільсона-Коновалова – руйнування клітин печінки супроводжується виходом великої кількості вільної міді в кров
Лікування порушень обміну міді в МЦ «Альтернатива»
Лікування відхилень рівня міді спрямоване на причину порушення. При підтвердженому спадковому накопиченні міді пацієнтам МЦ «Альтернатива» доступна комплексна підтримка організму, описана в розділі лікування хвороби Вільсона-Коновалова, з підбором харчування, що обмежує продукти з високим вмістом міді. Оскільки печінка – головний орган обміну міді, при підвищених показниках і змінах печінкових проб проводиться діагностика та лікування гепатиту і стеатозу печінки, а при тяжкому ураженні органа – підтримка організму при цирозі печінки.
Якщо високий рівень міді пов’язаний із застоєм жовчі, лікарі МЦ проводять обстеження та безмедикаментозне лікування біліарного холангіту. Підвищення міді на тлі хронічного запалення суглобів потребує контролю активності процесу та комплексного лікування ревматоїдного артриту.
При дефіциті міді важливо з’ясувати, чому мікроелемент не засвоюється. Анемія, що не відповідає на препарати заліза, потребує окремої оцінки в межах програми діагностики та лікування залізодефіцитної анемії з обов’язковою перевіркою рівнів феритину та цинку (Zn) у крові. При онімінні ніг, нестійкості ходи та інших неврологічних симптомах призначається обстеження та лікування захворювань периферичної нервової системи.
Підготовка до аналізу крові на мідь (Cu)
- Натще – кров здають вранці, через 8-12 годин після останнього прийому їжі, пити можна лише чисту воду
- Відміна добавок – за 5-7 днів до дослідження за погодженням із лікарем припиняють прийом вітамінно-мінеральних комплексів із міддю та цинком
- Інформація про гормональні препарати – повідомте лікаря про прийом оральних контрацептивів і препаратів естрогенів, оскільки вони підвищують рівень міді
- Терміни після хвороби – після нещодавньої гострої інфекції аналіз краще здати через 2-3 тижні після одужання, щоб запалення не завищило результат
- Виключення алкоголю – за 24-48 годин до дослідження
- Обмеження навантажень – напередодні виключають інтенсивні тренування, не курять щонайменше за 1 годину до забору крові
Матеріал для дослідження: венозна кров (сироватка).
Метод дослідження: фотометричний (колориметричний) метод за кінцевою точкою.
Термін готовності: 1 робочий день.
Часті запитання про аналіз крові на мідь (Cu)
Чому при хворобі Вільсона-Коновалова мідь у крові частіше знижена, а не підвищена?
При хворобі Вільсона-Коновалова порушене включення міді в церулоплазмін і виведення міді з жовчю. Рівень церулоплазміну падає, тому загальна кількість міді в крові частіше виявляється нижчою за норму, хоча вільної, токсичної міді стає більше і мікроелемент накопичується в печінці та головному мозку. Для діагностики використовують поєднання церулоплазміну, добової міді в сечі, огляду очей на кільце Кайзера-Флейшера та за потреби генетичного дослідження.
Чи може прийом цинку призвести до дефіциту міді?
Так. Цинк у високих дозах стимулює утворення в клітинах кишечника білка металотіонеїну, який зв’язує мідь і не дає їй всмоктуватися. Тривалий прийом добавок цинку без контролю лікаря – одна з частих причин набутого дефіциту міді, що проявляється анемією та неврологічними порушеннями.
Чому під час вагітності мідь у крові підвищена?
Естрогени стимулюють синтез церулоплазміну в печінці, тому рівень міді у вагітних поступово зростає і до третього триместру може перевищувати норми невагітних жінок майже вдвічі. Таке підвищення є фізіологічним і не потребує лікування. Схожий, але менш виражений ефект спостерігається при прийомі оральних контрацептивів.
Як часто потрібно здавати аналіз на мідь?
Людям без скарг і чинників ризику регулярний контроль міді не потрібен. При хворобі Вільсона-Коновалова, тривалому прийомі цинку, парентеральному харчуванні або після баріатричних операцій частоту дослідження визначає лікар – зазвичай раз на 3-12 місяців залежно від етапу лікування.
Здати аналіз крові на мідь (Cu) в МЦ «Альтернатива»
Аналіз крові на мідь допомагає виявити дефіцит або надлишок мікроелемента, запідозрити спадкові порушення обміну міді та знайти причину анемії, неврологічних симптомів і змін печінкових проб. Результат аналізу найінформативніший у поєднанні з рівнем церулоплазміну та оцінкою функції печінки.
У МЦ «Альтернатива» можна здати аналіз крові на мідь, отримати розшифрування результату в лікаря та за потреби пройти розширене обстеження. Фахівці центру визначать причину відхилення рівня міді та підберуть індивідуальну програму відновлення з урахуванням стану печінки, кишечника та всього організму.
Фосфор (P)
190,00 грн.| Термін | Один день |
|---|
Фосфор (P) – важливий макроелемент, необхідний для формування кісток та зубів, енергетичного обміну та підтримки кислотно-лужного балансу. Аналіз допомагає виявити порушення фосфорного обміну та діагностувати захворювання нирок, паращитоподібних залоз та інші метаболічні порушення.
Фосфор (P) у сечі