При порушенні роботи печінки потрібні різні лабораторні аналізи для діагностики та оцінки стану пацієнта.
Деякі з них включають:
Аналізи функції печінки
- Аланінамінотрансфераза (ALT) та Аспартатамінотрансфераза (AST ). Підвищені рівні вказують на пошкодження печінки.
- Білірубін. Підвищені рівні свідчать про жовтяницю або проблеми з жовчовивідною системою.
- Алькалічна фосфатаза (ALP). Зміни пов’язані з проблемами жовчного міхура або жовчовивідних шляхів.
Функція синтезу печінки
- Загальний білок та альбумін. Низькі рівні вказують на порушення синтезу білків печінкою.
Маркери запалення
- Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивний білок (СРБ). Підвищені рівні свідчать про запальні процеси в печінці.
Маркери вірусних інфекцій
- Вірусні маркери, такі як HBsAg та HCV антитіла, використовуються для визначення вірусних інфекцій печінки, таких як гепатит В та C.
Маркери жовчовивідних шляхів
Гаммаглутамілтрансфераза (GGT) та лужна фосфатаза допомагають виявити проблеми із жовчними шляхами.
- Аміак (NH3). Підвищені рівні аміаку пов’язані з ураженням печінки та її здатністю обробляти аміак.
- Протромбіновий час (PT) та міжнародне нормалізоване відношення (INR). Ці тести оцінюють здатність печінки синтезувати фактори зсідання крові.
- Маркери аутоімунних захворювань. Антитіла до ядра клітини (ANA), антимітохондріальні антитіла (AMA) та інші виктористовуються для виявлення аутоімунних захворювань печінки, таких як первинний біліарний цироз.
- Феррітин та залізо. Підвищені рівні пов’язані з гемохроматозом або іншими захворюваннями, що впливають на обмін заліза.
- Альфа-фетопротеїн (AFP). Підвищені рівні цього білка – ознака пухлини печінки, такої як гепатоцелюлярна карцинома.
- Тести на метаболізм жиру. Включаючи тригліцериди та холестерин, які підвищені при жировій дистрофії печінки (неалкогольної жирової хвороби печінки).
- Ферменти печінки. Крім ALT і AST, виміряють інші ферменти, такі як лактатдегідрогеназа (LDH) та амінотрансферазу аланінгідрокси-метилілтрансферазу (ALDH), щоб отримати більш повне уявлення про стан печінки.
- Маркери запалення. Крім ШОЕ і СРБ також вимірюються рівні інтерлейкіну-6 (IL-6) і C-реактивного білка (hs-CRP) для більш детальної оцінки запальних процесів.
- Маркери фіброзу печінки. Тести, такі як FibroTest або FibroScan, використовуються для оцінки ступеня фіброзу печінки, що допомагає визначити наявність цирозу.
- Тести на метаболізм жовчі. Крім GGT та лужної фосфатази, проводяться додаткові тести, такі як тести на жовчні кислоти та білірубін, для діагностики захворювань жовчовивідної системи.
- Антитіла до імунного комплексу. Такі аналізи, як антимітохондріальні та антигладком’язові антитіла, використовуються для виявлення специфічних автоімунних захворювань печінки, таких як первинний біліарний цироз або аутоімунний гепатит.
- Гормони та метаболіти. У деяких випадках знадобляться аналізи на гормони та метаболіти, такі як амоній, амінокислоти та інші, для більш глибокого аналізу функцій печінки.
Не всі ці аналізи обов’язково будуть призначені вам одночасно. Їх вибір залежить від симптомів, медичної історії та результатів попередніх досліджень.
Аналізи допоможуть лікарю визначити причину та ступінь пошкодження печінки та вибрати найбільш підходяще лікування та управління станом.
Обговоріть із лікарем ваші занепокоєння та симптоми, щоб він міг призначити найбільш підходящі лабораторні тести.
Види захворювань печінки
Печінка схильна до різних захворювань і станів. Ось деякі з найпоширеніших видів захворювань печінки:
- Гепатит А, B, C, D та E. Вірусні інфекції, які вражають печінку та викликають запалення.
- Алкогольний гепатит. Запалення печінки, спричинене надмірним вживанням алкоголю.
- Неалкогольна жирова хвороба печінки (NAFLD). Накопичення жиру в печінці у осіб, які не вживають алкоголю, прогресує до неалкогольного стеатогепатиту (NASH).
- Алкогольний цироз. Результат хронічного вживання алкоголю, що призводить до тяжкого ушкодження печінки.
- Первинний біліарний цироз. Автоімунне захворювання, яке вражає жовчовивідні шляхи.
- Цироз печінки через вірусні гепатити. Хронічний вірусний гепатит призводить до цирозу печінки.
Печінкові пухлини
- Гепатоцелюлярна карцинома. Пухлина печінки, яка пов’язана з цирозом чи гепатитом.
- Гемангіома печінки. Доброякісна пухлина з кровоносних судин.
- Аутоімунний гепатит. Захворювання, при якому імунна система атакує власні клітини печінки.
Генетичні захворювання
- Гемохроматоз. Спадкове захворювання, що характеризується надмірним накопиченням заліза у печінці.
- Альфа-1-антитрипсинова недостатність. Рідкісне генетичне захворювання, яке призводить до пошкодження печінки та легень.
- Недостатність. Це стан, при якому печінка не здатна виконувати свої функції, що викликано різними причинами, включаючи цироз, вірусні інфекції та інші.
- Печінкові кісти. Виникають у вигляді рідини, що заповнює порожнини печінки.
Багато захворювань печінки можна запобігти або контролювати шляхом здорового способу життя, вакцинації від вірусних гепатитів та регулярного медичного спостереження. Якщо у вас є підозра на проблеми з печінкою, важливо проконсультуватися з лікарем для діагностики та лікування.
