При захворюваннях нирок лабораторні аналізи відіграють важливу роль у діагностиці, оцінці ступеня ушкодження нирок та моніторингу стану пацієнта.
Основні лабораторні тести, які зазвичай виконуються при підозрі на захворювання нирок:
- Загальний аналіз сечі при захворюваннях нирок. Аналіз покаже наявність білка, крові, клітин та інших речовин у сечі, що може бути ознакою різних захворювань нирок, таких як гломерулонефрит або пієлонефрит. Аналіз включає вивчення фізичних і хімічних характеристик сечі, таких як колір, прозорість, щільність, наявність білка, червоних кров’яних клітин, білих кров’яних клітин та ін. ОАМ може виявити протеїнурію (наявність білка в сечі), гематурію (наявність крові в сечі) та інші зміни.
- Визначення концентрації креатиніну у крові при захворюваннях нирок. Креатинін – це продукт метаболізму м’язового білка, що виділяється через нирки. Підвищені рівні креатиніну в крові можуть свідчити про зниження функції нирок.
- Визначення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) при захворюваннях нирок. Це тест, який дозволяє оцінити швидкість, з якою нирки фільтрують кров. Нормальна ШКФ залежить від віку, статі та раси пацієнта. Зниження ШКФ може свідчити про хронічну ниркову недостатність.
- Дослідження рівня сечовини (азоту сечовини) у крові при захворюваннях нирок. Підвищені рівні сечовини можуть свідчити про проблеми з функцією нирок.
- Дослідження рівня електролітів (наприклад, калію та натрію) у крові при захворюваннях нирок. Порушення електролітного балансу можуть бути пов’язані із захворюваннями нирок.
- Визначення рівня білка у сечі при захворюваннях нирок. Підвищені рівні білка у сечі можуть свідчити про пошкодження ниркових структур.
- Дослідження рівня рН сечі при захворюваннях нирок. Зміни pH сечі можуть вказувати на різні захворювання нирок або сечовивідних шляхів.
- Дослідження рівня кальцію та фосфору в крові при захворюваннях нирок. Порушення рівня кальцію та фосфору можуть бути пов’язані з порушеннями функції нирок, такими як гіперпаратиреоз або ниркова остеодистрофія.
- Визначення рівня альбуміну у крові при захворюваннях нирок. Низькі рівні альбуміну можуть свідчити про проблеми з нирковою функцією, оскільки альбумін частково фільтрується через нирки.
- Дослідження рівня гормонів (наприклад, ренін-ангіотензин-альдостеронової системи) при захворюваннях нирок. Деякі захворювання нирок можуть призвести до дисбалансу у рівнях реніну, ангіотензину та альдостерону.
- Дослідження рівня сечової кислоти у крові при захворюваннях нирок. Підвищені рівні сечової кислоти можуть бути пов’язані з подагрою або іншими захворюваннями, які можуть впливати на функцію нирок.
- Дослідження рівня креатинкінази у крові при захворюваннях нирок. Підвищені рівні креатинкінази можуть вказувати на міопатію, яка може впливати на функцію нирок.
- Дослідження наявності аутоантитіл до ниркових тканин при захворюваннях нирок. Наявність певних аутоантитіл може свідчити про різні імунні захворювання нирок, таких як системний червоний вовчак або псевдолімфома.
- Дослідження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Цей тест оцінює швидкість, з якою нирки фільтрують кров. Він допоможе визначити стадію хронічної ниркової хвороби.
- Рівень електролітів та інших хімічних речовин у крові. Включаючи натрій, калій, кальцій, фосфор та інші. Дисбаланс електролітів може бути пов’язаний із захворюваннями нирок.
- Аналіз сечі на мікроальбумінурію. Цей аналіз може виявити ранні ознаки ушкодження нирок, особливо при цукровому діабеті.
- Гормони та метаболіти. У деяких випадках можуть виконувати аналізи на гормони, такі як паратгормон, вітамін D та метаболіти, щоб вивчити функцію нирок та регуляцію кальцію та фосфору.
Ці аналізи можуть бути корисними на додаток до основних лабораторних тестів при діагностиці та оцінці захворювань нирок. Вибір конкретних тестів залежить від клінічного контексту та симптомів пацієнта після консультації лікаря медичного центру Альтернатива.
