Гастродискоїдоз – це гельмінт, що викликається трематодами і характеризується порушенням функцій травного тракту. Це зоо антропний біогельмінтоз із фекально-оральним механізмом передачі збудника, природно-антропургічний у природі.
Збудником є трематода типу плоскі черв’яки (Gastrodiscoides hominis) – їх яйця виділяються із шлунково-кишкового тракту господарів, а потім відбувається їхнє розмноження у воді. Після цього мірацидії виходять із яєць та інфікують водні рослини.
Етіологія гастродискоїдозу
Збудник виглядає як груша з довжиною від 4 до 10 мм і шириною від 3 до 6 мм. Зовнішня поверхня опукла, а задня частина трохи увігнута. Черевна присоска знаходиться на задньому кінці гельмінта, а вона в 4 рази більша за ротову. Яйця мають кришечку та асиметричний здутий покрив з одного боку – їх розміри становлять 0,150 до 0,157 мм вздовж та 0,06 до 0,072 мм по ширині.
У стадії статевого дозрівання збудник паразитує в сліпій кишці людини, а також домашніх і диких свиней. Від їх екскрементів паразит звільняє у зовнішнє середовище яйця гельмінта.
Розмноження мірацидій (зародків) відбувається всередині яєць, які, потрапивши у воду, виявляються в молюсках Anisus acronicus та інших видах. Там вони продовжують розвиток, формуючи личинкові стадії паразиту та виходять у воду у вигляді хвостатих личинок-церкаріїв.
Інцистуючись на водних рослинах, церкарії перетворюються на адрлескарії.
Люди і тварини можуть заразитися, вживаючи водні види рослин, а також при вживанні адолескаріїв з водою.
Дане захворювання найбільш поширене в регіонах Південної Азії, а також Індії, Пакистані, Малайзії, М’янмі, Індокитаю, Казахстані, Азербайджані та російській частині Дельти Волги, Краснодарському краї.
Процес передачі збудника фекально-оральним шляхом включає в себе вживання в їжу інфікованих водних рослин, на яких мешкають інцистовані гельмінту. Тому люди повинні бути обережними при виборі продуктів, навіть якщо це стосується таких, як водяний горіх, водяний каштан і рис. Зверніть увагу на стан рослин, а також на їхню готовність до вживання.
Клінічна картина гастродискоїдозу
Процес хвороби супроводжується ознаками тифліту та ентерокаліту.
Основні клінічні симптоми :
- Запалення слизової оболонки
- Тривалі або періодичні проноси
- Порушення функцій органів травної системи
Симптоми гастродискоїдозу, характеризуються ступенем ураження і можуть викликати:
- Порушення роботи шлунка, можуть включати значне розширення органу, що доходить до черевної порожнини.
- Почуття переповненості шлунка після їжі в малих кількостях
- Болі та дискомфорт у животі, з ознаками полідиспепсії
- Блювота, діарея
- Порушення апетиту та зміна харчового прийому, що може призвести до схуднення.
- Іноді може бути помітний тиск або ниючий біль у правій частині живота
Профілактика гастродискоїдозу
Закономірними кроками та регулярними діями важливо дотримуватися особистої профілактики.
Щоб уникнути ризику інвазії глистами, слід відмовитися від вживання в їжу не вимитих овочів, ягід та зелені, особливо тих, які поливають неочищеною водою. Щоб убезпечити себе від ураження печінки такого роду гельмінтами, рекомендується закип’ячувати воду зі стоячих водойм. За потреби можна профільтрувати її через щільну тканину. Також необхідна процедура дезінфекції водних рослин, у вигляді кип’ятіння або промивання у розчині кухонної солі протягом 3-х годин та планова дегельмінтизація.
Для профілактики гастродискоїдозу рекомендується застосовувати регулярне простеження та лікування тварин у ветслужбі. У приватних господарствах слід робити профілактичні заходи, у вигляді щеплення печінкового сисуна для худоби.
Боротьба з молюсками у водоймах також може бути рахована одним із засобів профілактики.
Гастродискоїдоз заразиться неможливо, при вживанні молюсків, так як вони служать лише проміжним господарем для гельмінтів.
Краще профілактувати, аніж лікувати — у цьому є багато правди. Підтримувати здоров’я та активно запобігати недугам завжди дешевше.
