Дифілоботріоз – це паразитарне захворювання, причиною якого є вид стрічкового черв’яка – стрічечка широка (лат. D.latum). Цей черв’як в основному вражає травний тракт, а також призводить до мегалобластної анемії. Розмір хробака може досягати до 10 метрів.
Етіологія дифілоботріозу
Водні простори з температурою 10-20 ° С є сприятливим місцем відкладання яєць стрічкових хробаків. Як тільки зародки дозрівають, з них вилуплюються паразитичні корадиції, які з’їдаються маленькими ракоподібними. Це надалі призводить до формування личинок гельмінту – плероцеркоїдів. Цей процес є першим етапом зараження.
Другий етап починається після того, як риба (щука, йорж, окунь, форель та ін) з’їсть рачків, після чого личинки гельмінтів досягають стадії зрілості в її організмі. У результаті, остаточним господарем їм, стає людина чи представник рибоїдних тварин, може бути свиня, лисиця, ведмідь, тюлень та інші.
Після цих етапів, в організмі зараженої людини, паразитує вже дорослий широкий стрічок, що складається з декількох тисяч члеників (проглоттид), що містять яйця. Це паразитне безхребетне, прикріплюється до кишківника донора за допомогою двох щілин (ботрій) на головному його кінці. При дефекації яйця гельмінта потрапляють у прісні водойми, викликаючи повторне зараження і створюючи новий ланцюжок заражених людей. Іноді довжина такого паразита може досягати до 10 метрів, але нерідкі випадки, коли в одному людському організмі співіснувало кілька таких гельмінтів.
Симптоми дифілоботріозу
Дифілоботріоз має свій інкубаційний період. Він триває від 20 до 60 днів. У цей час гельмінти набувають статевозрілі форми і прикріплюються до стінок кишківника. Після того, як інкубаційний період закінчиться, перші симптоми дифілоботріозу можуть проявлятися у людини:
- відрижка та блювання
- здуття живота
- болі в епігастрії
- погіршення апетиту
- порушення випорожнень
Супроводжуючі ранні симптоми:
- блідість шкірних покривів та слизових оболонок
- стомлюваність
- запаморочення
- слабкість
- біль в животі
- гепатоспленомегалія – це одночасне збільшення печінки (гепатомегалія) та селезінки (спленомегалія)
- ахілія – патологічний стан, при якому шлунок втрачає здатність виробляти соляну кислоту (HCl) і пепсин (травний фермент), що є критично важливими компонентами для нормального травлення
- тріщини язика (пізніше поверхня язика стає гладкою)
Також іноді можуть виявлятися тахікардія, гіпотонія, сонливість, шуми систоли на верхівці, шум дзиги.
Симптоми при тяжкому (запущеному) перебігу:
- фунікулярний мієлоз – дегенеративне захворювання спинного мозку, при якому уражаються задні і бокові канатики (фунікули) спинного мозку. Інша назва захворювання – комбінована дегенерація спинного мозку.
- порушення глибокої чутливості
- слабкість ніг
- нерізкі парестезії
- алергічні висипання (кропив’янка)
- збільшення у розмірі печінки та селезінки
У поодиноких випадках можливі гіпертонічні кризи, епілептичні напади, оніміння кінцівок, а також нестійкість при ходьбі. Необхідно взяти до уваги, що дифілоботріоз може мати як тяжкий перебіг, так і абсолютно латентний, при якому виявляється інфікування тільки після виявлення фрагментів паразиту в калі. Термінове лікування дифілоботріозу необхідно, щоб уникнути кишкової непрохідності.
Профілактика дифілоботріозу
Для усунення ризику зараження дифілоботріозом, любителі прісноводної риби з північних районів, повинні уважно підходити до її приготування. Необхідно ретельно проварювати та обсмажувати прісноводну рибу, а ікру обов’язково добре просолити. При вживанні та підготовці продуктів потрібно добиватися високого ступеня гігієни, а після обробки риби – провести ретельне миття рук. Це дозволить знизити ризик зараження дифілоботріозом до мінімуму.
Ще варто знати, що при засоле риби (дивлячись яка концентрація солі), личинки гинуть після 2-7 днів. При засоле ікри, 10% масової частки кухонної солі, до співвідношення маси ікри, яйця гельмінтів уражаються через півгодини, 5% – 6 годин і 3% – дві доби. А при заморожуванні личинки гинуть через 2-4 дні при -18°С і за тиждень при -6°С.
Глобальні заходи для запобігання поширенню дифілоботріозу, припускають суттєве зниження ймовірності зараження людини та тварин. Для цього необхідно знизити відсоток проміжних носіїв у водоймищах, здійснюючи контроль за навколишніми умовами та припинення скидання у водоймища фекальних мас. Також для запобігання поширенню дифілоботріозу необхідно перевіряти всіх членів сім’ї, які постраждали від цього захворювання, на предмет наявності інвазії.
Методика лікування дифілоботріозу в МЦ “Альтернатива”
Програма лікування проводиться або в стаціонарних умовах протягом 5–10 днів, або в амбулаторному режимі. Підхід до кожного пацієнта індивідуальний і залежить від стадії захворювання та загального стану організму. У стаціонарі забезпечено цілодобове медичне спостереження та виконання процедур за графіком. Амбулаторне лікування підходить для пацієнтів з легким перебігом хвороби, здатних регулярно відвідувати медичний центр.
- Проживання в одномісній або двомісній палаті / амбулаторно. Комфортні умови проживання позитивно впливають на психологічний стан пацієнта і сприяють дотриманню лікувального режиму. Палати обладнані всім необхідним для повноцінного відпочинку та відновлення. При амбулаторному форматі пацієнт щодня приїжджає на процедури та консультації у зручний час.
- Діагностика: консультації лікарів, УЗД органів черевної порожнини та нирок, ЕКГ, КМЕ-обстеження, лабораторні аналізи. Комплексна діагностика дозволяє оцінити рівень інтоксикації, виявити функціональні порушення в органах та визначити супутні патології. Апарат КМЕ виявляє паразитарні, вірусні, бактеріальні та грибкові навантаження, а також дефіцити мікроелементів і вітамінів. УЗД та ЕКГ дають уявлення про стан печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки та нирок, роботи серцево-судинної системи.
- Гіпоалергенне харчування: вегетаріанство, сироїдіння, сокотерапія. Раціон спрямований на полегшення роботи травної системи та прискорення детоксикації. Використовуються легкоусвояємими продукти з високим вмістом клітковини, ферментів і антиоксидантів. Сокотерапія активізує клітинне очищення та насичує організм корисними речовинами.
- Терапевтичне голодування (10–15 днів)
Цей метод застосовується для глибокого очищення організму від токсинів та метаболічних продуктів паразитів. Проводиться під контролем лікарів з використанням води або соків. Голодання активує процеси аутофагії та сприяє відновленню імунної системи. - Програма очищення організму. Очищення кишечника проводиться за допомогою м’яких клізм, фітотерапії, мікрокліз із озонованою олією, ректальних інсуфляцій озоно-киневою сумішшю. Печінка та жовчний міхур стимулюються за допомогою тюбажів, трав’яних зборів та методів з антипаразитарним дією. У комплекс також включені масаж та трав’яні чаї для підтримки роботи нирок і лімфатичної системи.
- Озонотерапія. Введення озонованого фізрозчину внутрішньовенно сприяє усуненню токсинів і насиченню тканин киснем. Аутогемоозонотерапія підвищує імунітет і зменшує запалення. Ректальні інсуфляції, а також прийом озонованої води та масла спрямовані на боротьбу з паразитами в ШКТ.
- Корекція порушень за допомогою апарату КМЕ. Апаратний вплив спрямоване на знищення виявлених патогенів — паразитів, грибків, вірусів і бактерій за допомогою Комплексу Медичного Експертного. Використовуються резонансні частоти, що руйнують патогенну мікрофлору. Одночасно проводиться корекція порушень в органах-мішенях.
- Вісцеральна терапія (масаж внутрішніх органів). М’яке ручне вплив на органи черевної порожнини покращує кровообіг і лімфооттік, усуває застої та нормалізує функцію ШКТ. Ефективно при спастичних станах і функціональних порушеннях травної системи.
- Фотонна терапія. Використання інфрачервоного та світлового випромінювання покращує мікроциркуляцію та обмін речовин у тканинах. Знімає запалення та сприяє регенерації після токсичного впливу. Підвищує імунітет і стійкість до інфекцій.
- Пресотерапія (ліфодренажний масаж). Апаратна стимуляція лімфатичної системи сприяє виведенню токсинів і продуктів розпаду паразитів. Усуває набряки, покращує трофіку тканин і прискорює процеси детоксикації. Особливо корисна при порушеннях венозного і лімфатичного відтоку.
- Дуоденальне зондування жовчного міхура. Метод дозволяє оцінити склад жовчі та роботу жовчовивідних шляхів. При необхідності виконується лікувальне промивання. Особливо важливий при наявності паразитів і застійних явищ у жовчевиділяючій системі.
- Витягнення хребта на апараті “Ормед-професіонал”. Процедура допомагає усунути здавлення нервових корінців, покращує кровообіг вздовж хребта, відновлює його рухливість, порушену через інтоксикацію або м’язові спазми. Знижує хронічне напруження і сприяє загальному оздоровленню організму.
