Аналізи на стан функцій печінки та нирок при паразитарних захворюваннях – діагностичний блок, який нерідко випускається з уваги при обстеженні з приводу паразитозу. Виявити паразита – важливо. Але зрозуміти, що він устиг зробити з головними органами детоксикації – не менш важливо. Печінка та нирки при хронічному паразитозі несуть навантаження, яке в нормі не передбачене: паразитарні токсини, продукти запалення, антигени – усе це надходить у кровотік безперервно, і обидва органи змушені працювати з цим потоком щодня. Поступово їхній функціональний резерв виснажується – детоксикація порушується, обмін речовин страждає, самопочуття погіршується. Лабораторні аналізи дозволяють побачити цей процес – і втрутитися до того, як зміни стануть незворотними. У медичному центрі «Альтернатива» оцінка стану печінки та нирок є обов’язковим елементом комплексного обстеження при паразитарних інфекціях.
Чому паразитарні інфекції перевантажують печінку та нирки
Печінка та нирки – два головні фільтри організму. Печінка знешкоджує токсичні речовини, що надходять через воротну вену з кишківника, синтезує білки, регулює метаболізм. Нирки виводять водорозчинні токсини та метаболіти з сечею, регулюють водно-електролітний баланс.
При паразитозі обидва органи отримують навантаження, яке в нормі не передбачене. Паразити виробляють токсини безперервно – продукти життєдіяльності, ферменти, що руйнують тканини хазяїна, антигени, які запускають хронічну імунну реакцію. Усе це надходить у кровотік і має бути знешкоджено та виведено.
Чому печінка перевантажується при паразитозі:
- паразитарні токсини надходять через воротну вену – печінка першою приймає їхній удар
- хронічне запалення кишківника підвищує проникність слизової оболонки – до кровотоку надходять бактеріальні ендотоксини на додачу до паразитарних
- частина паразитів уражає печінку безпосередньо – опісторхи, ехінококи, лямблії в жовчовивідних шляхах
- імунні комплекси антиген-антитіло навантажують детоксикаційні системи печінки
Чому нирки перевантажуються при паразитозі:
- водорозчинні продукти метаболізму паразитів фільтруються через клубочки
- імунні комплекси осідають на стінках ниркових клубочків – розвивається імунокомплексний гломерулонефрит
- при високому токсичному навантаженні пошкоджується канальцевий епітелій
- хронічне запалення знижує нормальний кровотік у нирках
Аналізи на печінкові проби при паразитах: що показують результати
Печінкові проби – біохімічні маркери стану печінкової тканини та жовчовивідних шляхів – є обов’язковим блоком діагностики при паразитарному навантаженні.
- АЛТ (аланінамінотрансфераза) – фермент, що міститься переважно в гепатоцитах. У кровотік надходить при їх пошкодженні. Найбільш специфічний маркер ураження печінкової тканини. При паразитозі підвищується при токсичному гепатиті, опісторхозі, амебному абсцесі, токсокарозі
- АСТ (аспартатамінотрансфераза) – менш специфічна для печінки, підвищується також при ураженні м’язів та серця. Співвідношення АСТ/АЛТ – коефіцієнт де Рітіса – допомагає уточнити характер ураження: при вірусному та токсичному гепатиті коефіцієнт менше 1, при алкогольному ураженні – більше 2
- Білірубін (загальний, прямий, непрямий) – продукт розпаду гемоглобіну, що знешкоджується печінкою. При паразитозах, які порушують жовчовиділення (опісторхоз, лямбліоз), підвищується прямий білірубін. При гемолітичних реакціях на паразитарні антигени – непрямий
- ГГТ (гамма-глутамілтрансфераза) – чутливий маркер ураження жовчовивідних шляхів та токсичного впливу на печінку. Підвищується раніше за АЛТ і АСТ при хронічному паразитозі з ураженням жовчних проток. Найбільш інформативна при опісторхозі та лямбліозі
- Лужна фосфатаза (ЛФ) – маркер холестазу. При паразитарному ураженні жовчовивідних шляхів підвищується разом із ГГТ. Ізольоване підвищення ЛФ без зміни ГГТ вказує скоріше на кісткову патологію
- Альбумін – основний білок плазми, що синтезується печінкою. Зниження альбуміну при хронічному паразитозі відображає порушення синтетичної функції печінки. Проявляється набряками, порушенням згортання крові, зниженням імунної відповіді
Які аналізи допомагають оцінити роботу нирок при хронічній інтоксикації
Ниркові показники при паразитозі оцінюються в комплексі – жоден із них в ізольованому вигляді не дає повної картини.
- Креатинін – продукт м’язового обміну, що виводиться виключно нирками. Підвищення рівня – одна з перших достовірних ознак зниження клубочкової фільтрації. При хронічному паразитарному навантаженні з імунокомплексним ураженням клубочків наростає поступово.
- Сечовина – продукт білкового обміну. Підвищується при зниженні ниркової фільтрації. Менш специфічна, ніж креатинін – на рівень впливають харчування та гідратація. Співвідношення сечовина/креатинін допомагає розмежувати причини підвищення.
- Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) – розрахунковий показник, який найбільш точно відображає функціональний резерв нирок. Зниження нижче 60 мл/мін/1,73 м² свідчить про хронічну хворобу нирок.
- Загальний аналіз сечі – первинний скринінг стану нирок:
- протеїнурія – білок у сечі; при імунокомплексному гломерулонефриті
- еритроцитурія – еритроцити в сечі; ознака запалення клубочків
- циліндрурія – гіалінові та зернисті циліндри; ознака ураження канальців
- лейкоцитурія – запалення в сечовивідних шляхах
- Добова протеїнурія – більш точна оцінка втрат білка з сечею при підозрі на нефрологічне ускладнення паразитозу.
Як паразити впливають на функції детоксикації організму
Детоксикаційна функція організму при паразитозі порушується багаторівнево – і це порушення нерідко зберігається після усунення паразита без цілеспрямованого відновлення.
Система детоксикації печінки працює у два етапи. Перша фаза – цитохром P450-залежні реакції окиснення токсичних речовин. При хронічному паразитозі прозапальні цитокіни напряму пригнічують активність ферментів цієї фази – детоксикаційний потенціал печінки знижується.
Друга фаза – кон’югація знешкоджених речовин із водорозчинними групами для виведення через жовч або нирки. Коли печінка перевантажена першою фазою, друга фаза не справляється з обсягом, що надходить – токсичні метаболіти накопичуються.
Паралельно порушується функція кишківника як додаткового органу детоксикації. При нормальному жовчовиділенні токсини, знешкоджені печінкою та упаковані в жовч, виводяться з калом. При порушенні жовчовиділення – характерному при паразитозі – частина цих токсинів повертається в кишково-печінковий кругообіг.
Нирки при зниженій клубочковій фільтрації гірше виводять водорозчинні токсини – вони накопичуються в крові та тканинах, підтримуючи хронічну інтоксикацію.
Біохімічний аналіз крові при паразитарному навантаженні
Розгорнутий біохімічний аналіз крові при паразитозі виходить за межі стандартних печінкових проб – він дає комплексну картину метаболічних порушень.
Білковий обмін:
- загальний білок і альбумін – порушення синтетичної функції печінки
- протеїнограма – при хронічному паразитозі характерне зниження альбуміну та підвищення гамма-глобулінів (імунна відповідь на антигени паразитів)
- сечовина – показник білкового катаболізму та ниркової функції
Ліпідний обмін:
- загальний холестерин, ЛПВЩ, ЛПНЩ, тригліцериди – при хронічному паразитозі нерідко порушується синтез транспортних білків для жирів; при ураженні печінки знижується синтез холестерину
Вуглеводний обмін:
- глюкоза натщесерце – при ураженні підшлункової залози опісторхами або токсокарами можливе порушення
Маркери запалення:
- СРБ і вчСРБ – системне запалення
- феритин – підвищується як білок гострої фази при хронічному паразитозі
Коагулограма:
- протромбіновий час / МНВ (INR) – синтез факторів згортання в печінці порушується при її значному ураженні
Підвищення АЛТ і АСТ при паразитарних інфекціях: причини та ризики
Підвищення АЛТ і АСТ при паразитозі – один із найбільш значущих лабораторних сигналів, що вказують на ураження печінкової тканини.
Причини підвищення при конкретних паразитозах:
- опісторхоз – пряме ураження жовчовивідних шляхів та паренхіми печінки; АЛТ і АСТ нерідко підвищені в 2–5 разів
- токсокароз – міграція личинок через печінку; виражена еозинофільна інфільтрація печінкової тканини
- ехінококоз – при руйнуванні кісти в печінці – значне підвищення
- лямбліоз – реактивний гепатит при тривалому перебігу; помірне підвищення АЛТ
- аскаридоз – при міграції личинок через печінку в стадії тканинного аскаридозу
Ступені підвищення та їхнє клінічне значення:
- до 2 норм – помірне, реактивне; характерне для хронічного паразитозу
- 2–5 норм – значуще ураження; вимагає активної детоксикації
- більше 5 норм – виражене ураження; обов’язкова консультація гепатолога
Ризики при тривало підвищених АЛТ і АСТ: формування хронічного гепатиту з подальшим фіброзом печінкової тканини. Фіброз на ранніх стадіях є зворотним – за умови усунення паразита та проведення детоксикації. Пізні стадії незворотні.
Аналізи на креатинін та сечовину для контролю стану нирок
Креатинін та сечовина – два найбільш доступні та інформативні маркери ниркової функції при паразитозі.
Інтерпретація креатиніну при паразитозі:
- нормальний рівень при симптомах порушення ниркової функції – причина в канальцевому, а не клубочковому ураженні; необхідний аналіз сечі
- помірне підвищення – зниження ШКФ на 30–50%; хронічне імунокомплексне ураження
- значне підвищення – зниження ШКФ більше ніж на 50%; вимагає нефрологічної консультації
Інтерпретація сечовини:
- ізольоване підвищення сечовини при нормальному креатиніні – преренальна причина (дегідратація, посилений білковий катаболізм при паразитозі)
- паралельне підвищення сечовини та креатиніну – ниркова причина; порушення фільтрації
Розрахунок ШКФ при паразитозі особливо важливий для дітей – у них нормальні значення креатиніну нижчі, ніж у дорослих, і невелике абсолютне підвищення може приховувати значне зниження фільтраційної функції.
Контроль цих показників у динаміці – кожні 4–6 тижнів при активному паразитозі – дозволяє відстежувати прогресування або покращення ниркової функції.
Порушення виведення токсинів при паразитах: основні симптоми
Порушення детоксикації при паразитозі проявляється характерною клінічною картиною – сукупністю симптомів, які нерідко списують на «стрес» або «утому».
Симптоми порушеної функції печінки:
- гіркота в роті вранці – порушення жовчовиділення
- тяжкість та дискомфорт у правому підребер’ї
- свербіж шкіри без висипань – накопичення жовчних кислот при холестазі
- непереносимість жирної їжі – порушення жовчовиділення
- жовтяничність шкіри та склер при значному ураженні
- потемніння сечі – підвищення прямого білірубіну
Симптоми порушеної функції нирок:
- набряклість обличчя вранці – порушення фільтрації та затримка рідини
- зміна кольору сечі – потемніння або поява піни при протеїнурії
- зниження добового діурезу при вираженому порушенні
Загальні симптоми хронічної інтоксикації:
- постійна втома, не пов’язана з фізичним навантаженням
- головні болі, особливо ранкові
- зниження концентрації та пам’яті
- порушення сну
- блідість і сухість шкіри
- ламкість волосся та нігтів – порушення білкового синтезу та нутрієнтного статусу
Коли потрібно перевіряти печінку та нирки при підозрі на паразитів
Показання до позапланової перевірки функцій печінки та нирок при паразитарному навантаженні є конкретними.
Обов’язково при:
- будь-якій виявленій паразитарній інфекції – для оцінки вихідного стану органів до початку лікування
- опісторхозі, ехінококозі, токсокарозі – паразитозах із прямим ураженням печінки
- тривалому паразитозі (більше 6 місяців до виявлення) – високий ризик порушення функції
- симптомах порушеної детоксикації – гіркота в роті, тяжкість у правому підребер’ї, набряки
Для контролю лікування:
- через 4–6 тижнів після завершення протипаразитарної терапії – для оцінки відновлення
- при застосуванні гепатотоксичних протипаразитарних препаратів – контроль у процесі лікування
- при нормалізації основних маркерів – повторна оцінка через 3 місяці
При прихованій інтоксикації:
- непоясненна хронічна втома в поєднанні з кишковими симптомами
- еозинофілія в аналізі крові без встановленої причини
- порушення обміну речовин без явної дієтичної причини
Комплексна діагностика печінки та нирок при хронічних паразитарних захворюваннях
Комплексна діагностика при хронічному паразитозі включає лабораторний, інструментальний та клінічний рівні.
Лабораторний блок:
- АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ, білірубін (загальний, прямий, непрямий) – функція печінки
- альбумін, загальний білок, протеінограма – синтетична функція печінки
- протромбіновий час – коагуляційна функція
- креатинін, сечовина, ШКФ – функція нирок
- загальний аналіз сечі з мікроскопією – стан ниркових структур
- СРБ, феритин, еозинофіли – запальне навантаження
Інструментальний блок:
- УЗД органів черевної порожнини – структура печінки, жовчного міхура, нирок, лімфатичних вузлів
- при виявленні змін – додаткові методи за призначенням спеціаліста
Скринінг на Комплексі Медичному Експертному – проводить скринінг паразитарного, вірусного та грибкового навантаження, нутрієнтних дефіцитів (вітамін D, цинк, B12, залізо), харчової непереносимості. Без скринінгу на КМЕ картина порушення функцій органів детоксикації залишається неповною.
- Аналіз стану всього організму на Комплексі Медичному Експертному за 1,5 години:
Стан імунної системи; Алергени; Вірусне навантаження; Бактеріальне навантаження; Навантаження грибками; Виявлені гельмінти; Дефіцит вітамінів та мікроелементів; ЛОР-органи; Бронхо-легеневий апарат; Сердечно-судинна система; Шлунково-кишковий тракт; Печінка, жовчний міхур; Підшлункова залоза; Нирки, сечовий міхур; Статеві органи; Опорно-руховий апарат; Нервова система; Ендокринна система; Нерекомендовані продукти харчування
ЗАПИС НА СКРИНІНГ ОРГАНІЗМУ НА КОМПЛЕКСІ МЕДИЧНОМУ ЕКСПЕРТНОМУ
Як токсини паразитів викликають інтоксикацію організму
Паразитарні токсини впливають на організм системно – через кілька механізмів, які порушують нормальний метаболізм.
- пряма токсична дія на гепатоцити. Паразитарні екскреторно-секреторні продукти пошкоджують мітохондрії клітин печінки, порушуючи їхній енергетичний обмін. Гепатоцити з пошкодженими мітохондріями гірше синтезують білки та гірше детоксикують токсичні речовини
- пригнічення ферментних систем детоксикації. Прозапальні цитокіни, що виробляються у відповідь на паразитарні антигени, знижують активність цитохрому P450. Організм гірше нейтралізує не тільки паразитарні токсини, а й харчові добавки, лікарські препарати
- порушення жовчовиділення. При ураженні жовчовивідних шляхів паразитами жовч застоюється – уже знешкоджені токсини повертаються в кишківник і всмоктуються повторно. Формується ентерогепатична рециркуляція токсинів
- імунокомплексне ураження нирок. Імунні комплекси антиген-антитіло, що утворюються при паразитозі, осідають на стінках клубочків. Знижується фільтраційна функція – токсини накопичуються в крові
Аналізи на білірубін, ГГТ та лужну фосфатазу при паразитах
Три маркери – білірубін, ГГТ та лужна фосфатаза – є особливо інформативними при паразитозах із ураженням жовчовивідних шляхів.
Білірубін при паразитозі:
- прямий білірубін підвищений → порушений відтік жовчі (холестаз); характерно для опісторхозу, лямбліозу з ураженням жовчного міхура
- непрямий білірубін підвищений → посилений гемоліз при паразитозі; реакція на антигени
- обидві фракції підвищені → поєднане ураження
ГГТ при паразитозі: найбільш чутливий маркер ураження жовчовивідних шляхів. Підвищується раніше за АЛТ і АСТ. При опісторхозі – нерідко перший показник, що відхиляється від норми. При лямбліозі з холестазом – помірно підвищена. Контроль ГГТ у динаміці відображає відновлення жовчовивідних шляхів після лікування.
Лужна фосфатаза при паразитозі: підвищується при холестазі – одночасно з ГГТ. При нормальній ГГТ та підвищеній ЛФ – імовірніша кісткова патологія, а не паразитарне ураження. Поєднане підвищення ГГТ та ЛФ при паразитозі – ознака значущого холестазу, що вимагає активного жовчогінного лікування.
Ознаки ураження печінки при тривалому паразитарному зараженні
При тривалому паразитозі – понад 6–12 місяців до виявлення – ураження печінки може прогресувати від функціонального до структурного.
- функціональне ураження (зворотне): підвищення АЛТ, АСТ, ГГТ; зниження альбуміну; порушення жовчовиділення. При усуненні паразита та проведенні детоксикації – повне відновлення протягом 2–4 місяців
- реактивний гепатит при хронічному паразитозі: помірне підвищення трансаміназ (до 3–5 норм), запальний інфільтрат у портальних трактах за даними УЗД. Зворотний при своєчасному лікуванні
- початковий фіброз при дуже тривалому паразитозі: зниження еластичності тканини за даними еластографії, наростання сполучної тканини. На ранніх стадіях є зворотним за умови усунення причини та проведення відновлювальної терапії
Саме тому рання діагностика та своєчасний початок лікування є принциповими – функціональні порушення відновлюються повністю, структурні – лише частково.
Контроль функцій нирок після лікування паразитів
Контрольні аналізи ниркової функції через 4–6 тижнів після завершення протипаразитарної терапії є обов’язковими – особливо при вихідних відхиленнях.
Що контролювати:
- креатинін та ШКФ – нормалізація підтверджує відновлення клубочкової фільтрації
- загальний аналіз сечі – зникнення протеїнурії та еритроцитарні
- добова протеїнурія при вихідному виявленні – динаміка відновлення клубочкової проникності
При застосуванні нефротоксичних протипаразитарних препаратів – контроль під час лікування кожні 2 тижні.
При збереженні відхилень через 6 тижнів після лікування – консультація нефролога та розширення програми відновлення.
Детоксикація організму при паразитарних інфекціях: навіщо потрібні аналізи
Аналізи при детоксикації виконують подвійну функцію: визначають вихідний стан органів детоксикації та дозволяють контролювати ефективність відновлювальної програми.
До початку детоксикації аналізи показують, які органи найбільше перевантажені. Значне підвищення АЛТ – печінка в стані активного запалення; детоксикація має бути м’якою. Підвищений креатинін – нирки знижують фільтрацію; інтенсивність виведення токсинів має бути помірною.
У процесі детоксикації – проміжний контроль виявляє, чи покращується функція органів, чи навантаження тимчасово зростає (реакція мобілізації токсинів).
Після детоксикації – нормалізація АЛТ, АСТ, ГГТ та ниркових маркерів підтверджує успішне відновлення. Відхилення, що зберігаються, вказують на необхідність продовження програми.
Які показники крові вказують на токсичне навантаження
Токсичне навантаження при паразитозі відображається в кількох лабораторних показниках, які при ізольованій оцінці здаються неспецифічними, але в комплексі створюють характерну картину.
Прямі маркери токсичного ураження:
- АЛТ вище норми – токсичне ураження гепатоцитів
- ГГТ вище норми – ураження жовчовивідних шляхів та токсичний вплив на печінку
- прямий білірубін вище норми – порушення виведення знешкоджених токсинів
- протеїнурія – токсичне ураження ниркових клубочків
Непрямі маркери:
- зниження альбуміну – порушення синтетичної функції перевантаженої печінки
- підвищення феритину при нормальному або зниженому залізі – реакція гострої фазы при хронічному токсичному навантаженні
- помірне підвищення СРБ – системне токсичне та запальне навантаження
- еозинофілія – паразитарне навантаження як джерело інтоксикації
Як хронічні паразити порушують обмін речовин та очищення організму
Хронічний паразитоз порушує обмін речовин на кількох рівнях одночасно, створюючи порочне коло, яке не розривається без активного втручання.
- білковий обмін: паразити конкурують із хазяїном за амінокислоти. Одночасно хронічне запалення стимулює катаболізм – білки тканин витрачаються на підтримку імунної відповіді. Печінка, перевантажена токсинами, гірше синтезує альбумін та інші білки крові
- ліпідний обмін: при порушенні жовчовиділення порушується перетравлення жирів та всмоктування жиророзчинних вітамінів. Дефіцит вітамінів A, D, E, K тягне за собою численні порушення – від зниження імунітету до порушення згортання крові
- вуглеводний обмін: при ураженні підшлункової залози деякими паразитами порушується нормальна секреція травних ферментів та інсуліну
- система очищення: при зниженні детоксикаційної функції печінки та фільтраційної функції нирок в організмі накопичуються продукти нормального метаболізму – які в нормі виводилися б своєчасно. Накопичення цих продуктів погіршує роботу всіх органів – замикаючи порочне коло
Сучасна діагностика функцій печінки та нирок у МЦ «Альтернатива»
У Медичному центрі «Альтернатива» діагностика стану печінки та нирок при паразитарних інфекціях проводиться в комплексі – де лабораторні маркери зіставляються з результатами скринінгу на КМЕ, інструментальними даними та клінічною картиною.
Обстеження включає консультації терапевта, гастроентеролога; УЗД органів черевної порожнини – печінки, жовчного міхура, жовчних проток, підшлункової залози, селезінки та нирок; ЕКГ; повний біохімічний аналіз крові з печінковими пробами та нирковими показниками; загальний аналіз сечі та добову протеїнурію за наявності показань; скринінг на КМЕ для виявлення паразитарного, вірусного та грибкового навантаження, нутрієнтних дефіцитів, харчової непереносимості.
Після отримання результатів складається індивідуальна програма: детоксикація з інтенсивністю, що відповідає вихідному стану органів; протипаразитарна корекція на Комплексі Медичному Експертному; озонотерапія для зниження запалення та відновлення функції гепатоцитів; вісцеральна терапія для нормалізації жовчовиділення.
Які аналізи допомагають виявити приховану інтоксикацію організму
Прихована інтоксикація при паразитозі – стан, при якому симптоми присутні, але стандартні аналізи не показують значних відхилень. Виявити її допомагає розширений діагностичний підхід.
Інструменти виявлення прихованої інтоксикації:
- вчСРБ – виявляє низькоградієнтне системне запалення при нормальному стандартному СРБ
- фекальний кальпротектин – виявляє локальне запалення слизової оболонки кишківника при нормальних трансаміназах
- протеінограма – при хронічній інтоксикації характерний зсув білкових фракцій до зміни загального білка
- скринінг на Комплексі Медичному Експертному – виявляє паразитарне навантаження, що створює інтоксикацію, за негативних стандартних аналізів
- нутрієнтний профіль – зниження цинку, вітаміну D, вітамінів групи B при нормальних стандартних показниках крові вказує на порушення всмоктування при хронічному паразитозі
Профілактика ускладнень з боку печінки та нирок при паразитарних інфекціях
Профілактика ускладнень будується на своєчасній діагностиці та регулярному контролі- особливо при хронічних паразитозах.
Принципи профілактики:
- при будь-якому виявленому паразитозі – обов’язкова оцінка функції печінки та нирок до початку лікування
- контрольні аналізи через 4–6 тижнів після завершення лікування
- при опісторхозі, токсокарозі, ехінококозі – частіший моніторинг: кожні 3 місяці протягом року
- при виявленні відхилень – негайний початок детоксикаційної програми
- щорічний профілактичний скринінг на паразитарне навантаження у дітей із груп ризику
При ранньому виявленні функціональних порушень та своєчасному лікуванні – повне відновлення функції печінки та нирок є досяжним у більшості випадків. Проволікання з діагностикою та лікуванням підвищує ризик формування незворотних структурних змін.
Часті питання про стан функцій печінки та нирок при паразитарних захворюваннях
- Чи можуть аналізи на печінку та нирки бути нормальними при паразитозі? Так, особливо на ранніх стадіях. Саме тому скринінг на КМЕ необхідний – він виявляє паразитарне навантаження до появи значних відхилень у біохімії.
- Як швидко відновлюється печінка після лікування паразитів? При функціональних порушеннях – 2–4 місяці за умови дотримання детоксикаційної програми. При реактивному гепатиті – до 6 місяців. Структурні зміни (фіброз) відновлюються повільніше і лише частково.
- Чи потрібно здавати аналізи на нирки при кишкових паразитозах? Так. При будь-якому хронічному паразитозі імунні комплекси можуть уражати клубочки нирок – без явних симптомів. Загальний аналіз сечі з мікроскопією – мінімальний необхідний обсяг.
- Як паразити пов’язані з порушенням обміну речовин? Паразити порушують білковий, ліпідний та нутрієнтний обмін через конкуренцію за амінокислоти й вітаміни, порушення жовчовиділення та токсичне ураження печінки – головного метаболічного органу.
- Який аналіз найбільш інформативний при підозрі на ураження печінки паразитами? Комплекс АЛТ + ГГТ + білірубін + альбумін. АЛТ відображає ураження клітин, ГГТ – жовчовивідних шляхів, білірубін – виведення жовчі, альбумін – синтетичну функцію.
Аналізи на стан функцій печінки та нирок при паразитарних захворюваннях – не додаткова опція, а обов’язковий елемент повноцінної діагностики паразитозу. Без оцінки функції цих органів неможливо зрозуміти, наскільки серйозними є наслідки паразитарного навантаження і яка інтенсивність відновлювальної програми потрібна.
АЛТ, АСТ, ГГТ, білірубін, альбумін – відображають різні аспекти роботи печінки. Креатинін, ШКФ, аналіз сечі – функцію нирок. Разом вони створюють картину стану детоксикаційних систем організму – і визначають тактику лікування. У МЦ «Альтернатива» ці показники оцінюються у зв’язці зі скринінгом на Комплексі Медичному Експертному – тому що знайти паразита й оцінити завдані ним збитки – дві однаково необхідні частини повноцінної діагностики при паразитарних інфекціях.
