Дуоденальне зондування жовчного міхура при захворюваннях суглобів

Дуоденальне зондування (або дуоденальне дренування) є діагностичною і терапевтичною процедурою, яка ефективна при застої жовчі. Процедура допомагає очистити жовчний міхур і поліпшити відтік жовчі, знизити запалення і поліпшити функцію жовчовивідних шляхів. Також дуоденальне зондування корисне при захворюваннях суглобів, оскільки нормалізація жовчовиділення сприяє зменшенню системного запалення і поліпшенню обміну речовин, впливає на загальний стан суглобів.

Ефективність дуоденального зондування при захворюваннях суглобів

• Діагностика. Дуоденальне зондування дає змогу отримати зразки жовчі для лабораторного аналізу. Це допомагає виявити наявність інфекцій, запалень або порушень у складі жовчі, які пов’язані із застоєм жовчі та спричиняють захворювання суглобів.
• Стимуляція жовчовиділення. Процедура допоможе в стимуляції вироблення жовчі та її надходження в тонкий кишківник, поліпшить перетравлення їжі та всмоктування поживних речовин.
• Полегшення застою жовчі. Процедура сприяє дренуванню жовчі, зменшуючи її застій. Дуоденальне зондування жовчного міхура допомагає знизити запалення в жовчовивідних шляхах і печінці, покращує загальний стан організму та зменшує запальні процеси.
• Зменшення симптомів диспепсії. Зменшення застійних процесів знизить симптоми диспепсії, такі як біль у животі та здуття, що впливають на загальний стан здоров’я, включаючи здоров’я суглобів.
• Раннє виявлення захворювань. Дуоденальне зондування виявить супутні захворювання жовчного міхура, такі як жовчні камені або холецистит, які потребують окремого лікування і впливають на загальний стан пацієнта.
• Виведення токсинів. Поліпшення дренажу жовчі сприяє виведенню токсичних речовин і метаболітів, знижує загальну токсичність організму і підтримує здоров’я суглобів. Зменшення застою жовчі знижує ймовірність токсичного впливу на організм і позитивно позначається на стані суглобів. Це особливо важливо, оскільки застій жовчі сприяє накопиченню токсинів, що впливають на суглоби.
• Профілактика гепатобіліарних захворювань. Профілактика захворювань печінки і жовчовивідних шляхів знижує ризик системного запалення і захворювань, які впливають на суглоби.
• Профілактика холангіту. Поліпшення відтоку жовчі допоможе запобігти холангіту (запалення жовчних шляхів), який спричиняє системні запальні реакції.
  Профілактика жовчнокам’яної хвороби. Регулярні процедури знижують ризик утворення нових каменів у жовчному міхурі.
• Підтримка загального здоров’я. Оскільки застій жовчі пов’язаний з різними системними порушеннями, усунення застою в жовчному міхурі позитивно позначається на загальному стані здоров’я пацієнта, включаючи поліпшення обміну речовин і зменшення загального рівня запалення.
• Зменшення запалення. Шляхом усунення застою жовчі та зменшення запалення в жовчовивідних шляхах можна знизити загальний рівень запальних маркерів в організмі. Це допоможе при лікуванні захворювань суглобів, таких як ревматоїдний артрит і подагра.
• Загальний метаболічний ефект. Поліпшення функції жовчовивідних шляхів і печінки сприяє нормалізації обміну речовин, що позитивно позначиться на стані суглобів і запобігти подальшому розвитку захворювань, пов’язаних із метаболічними порушеннями.

Як застій у жовчному міхурі впливає на стан суглобів?

Застійна жовч чинить негативний вплив на стан суглобів через кілька механізмів.

• Запалення. Застій жовчі викликає запалення в біліарній системі, призводить до виділення в кровотік запальних медіаторів. Це сприяє розвитку запальних захворювань суглобів, таких як ревматоїдний артрит.
• Метаболічні зміни. Деякі компоненти жовчі впливають на метаболізм і виведення речовин, які пов’язані із захворюваннями суглобів, такими як кристали сечової кислоти, що сприяє подагрі.
• Системний вплив. Застійна жовч спричиняє дисбаланс в організмі, включаючи імунну систему, збільшує ризик розвитку захворювань суглобів.
• Амінокислоти. Високі рівні деяких амінокислот у жовчі впливають на синтез колагену та інших компонентів сполучної тканини, що позначається на здоров’ї суглобів.
• Токсини. Токсини, які знаходяться в жовчі через її застій, чинять шкідливий вплив на хрящі та суглоби.
• Мікробіом. Застійна жовч змінює мікробіом шлунково-кишкового тракту, впливає на імунну систему і запальні процеси, пов’язані із захворюваннями суглобів.
• Застійна жовч сприяє утворенню каменів у жовчному міхурі. Камені спричиняють обструкцію жовчних шляхів і підвищують ризик запальних процесів, які чинять негативний вплив на навколишні тканини, включаючи суглоби.
• Застійна жовч погіршує обмін речовин і порушує абсорбцію поживних речовин, що впливає на здоров’я суглобів і супутні їм захворювання.

Які захворювання суглобів розвиваються при застої в жовчному міхурі?

Захворювання суглобів пов’язані із загальними механізмами запалення та імунної системи, які відіграють роль у захворюваннях жовчовивідних шляхів.

• Ревматоїдний артрит. Це хронічне запальне захворювання суглобів, яке пов’язане з дисбалансом імунної системи. Запалення, спричинене застійною жовчю, впливає на активацію імунних клітин і посилює симптоми ревматоїдного артриту.
• Подагра. Подагра пов’язана з відкладенням кристалів сечової кислоти в суглобах, що призводить до запалення і болю. Застій жовчі сприяє дисбалансу метаболізму сечової кислоти, посилюючи ризик розвитку подагри.
• Артрит при запальних захворюваннях кишківника. Ці захворювання, такі як хвороба Крона і виразковий коліт, пов’язані із запаленням суглобів, посилюються застійною жовчю.
• Остеоартрит. Застій жовчі негативно впливає на хрящову тканину суглобів, збільшуючи ризик розвитку остеоартриту.
• Застійна жовч призводить до розвитку біліарного артриту, який характеризується запаленням суглобів у зв’язку з порушенням функції жовчного міхура і виведенням жовчі. Біліарний артрит призводить до болю і запалення в суглобах, особливо в ділянці плечей і крижів.
• Захворювання сполучної тканини, фіброміалгія, яка супроводжується болями в суглобах і м’язах. Застійна жовч погіршує симптоми таких станів через її вплив на запалення та обмін речовин.
• Артрит, спричинений кристалами холестерину. При застої жовчі збільшується ймовірність утворення каменів, зокрема й каменів із холестерину. Якщо кристали або мікрокристали холестерину відкладаються в тканинах, це спричиняє запалення й артритичні симптоми.

Як проводиться дуоденальне зондування при захворюваннях суглобів?

Для проведення процедури використовується зонд – довга тонка трубка з наконечником на кінці. Довжина трубки досягає 1,5 м. Зондування дає змогу очистити жовчний міхур. Щоб отримати жовч, зонд і жовчогінні препарати вводять у дванадцятипалу кишку.

Дуоденальне зондування з аналізом вмісту передбачає використання жовчогінних препаратів. Ці препарати сприяють рефлекторному скороченню жовчного міхура, завдяки чому його вміст виходить у кишку. Відсмоктувати речовину з кишки необхідно до і після введення жовчогінних препаратів.

Методика дуоденального зондування включає такі кроки:

• Пацієнт зручно сідає, його шию і груди накривають серветкою.
• Лікар плавно вводить зонд у шлунок і просить пацієнта трохи походити, щоб зонд просунувся глибше.
• Пацієнт лягає на правий бік без подушки, під таз кладеться валик, а під праве підребер’я – грілка.
• Протягом 20-60 хвилин пацієнт заковтує зонд до необхідної позначки, зовнішній кінець трубки опускається в пробірку.
• Протягом від 40 хвилин до 2 годин (залежно від стану пацієнта) у пробірки виділяється кілька порцій жовчі.
• Після припинення виділення жовчі зонд обережно витягують, а пробірки з отриманою рідиною направляють у лабораторію для аналізу.

Отримані аналізи відправляють у лабораторію.

Результати дуоденального зондування

Процедура зондування дає змогу отримати кілька порцій вмісту дванадцятипалої кишки: дуоденальну, міхурову та печінкову жовч. Лабораторний аналіз вмісту дає можливість оцінити зовнішні ознаки та провести біохімічний аналіз жовчі. Враховуються час появи порцій і кількість жовчі.

Оцінка всіх критеріїв допомагає визначити стан і функціонування біліарної системи, виявити наявність виразки дванадцятипалої кишки, печінкової жовтяниці, закупорки проток та інші патології. У порціях жовчі можуть міститися домішки гною, пісок, хвороботворні організми та яйця паразитів.

Зміна вмісту білірубіну вказує на закупорку жовчної протоки, розвиток холециститу, гепатиту, цирозу або гемолітичної анемії. Відсутність жовчі у вмісті дванадцятипалої кишки свідчить про непрохідність жовчної протоки через її закупорку конкрементом.

Відгуки – Дуоденальне зондування при захворюваннях суглобів