УЗД жовчного міхура використовується для початкової діагностики та спостереження за динамікою холециститу, жовчнокам’яної хвороби та дискінезії жовчовивідних шляхів.
Показання до УЗД жовчного міхура
УЗД жовчного міхура доцільно провести при появі симптомів, що вказують на порушення відтоку жовчі, таких як:
- Болі та дискомфорт: постійний або періодичний біль у правому підребер’ї, відчуття тяжкості та дискомфорту
- Шлунково-кишкові симптоми: відрижка, гіркий присмак у роті, нудота і блювота
- Зміни в кольорі шкіри та слизових: пожовтіння шкіри та слизових оболонок
- Підвищені печінкові показники: аномальні результати аналізу крові, що вказують на проблеми з печінкою або жовчним міхуром
- Зміна апетиту і ваги: втрата апетиту, незрозуміла втрата ваги
- Підозра на камені: підозра на наявність жовчних каменів (жовчнокам’яна хвороба)
- Запалення: підозра на холецистит (запалення жовчного міхура)
- Травми та операції: після травми живота або перенесеної операції
- Контроль захворювань: спостереження динаміки раніше діагностованих захворювань жовчного міхура
- Підбір медикаментів: підбір оральних контрацептивів або інших препаратів, що впливають на жовчний міхур
- Ризик захворювання: особи з підвищеним ризиком захворювань жовчного міхура, включаючи людей з надмірною вагою або пристрасть до жирної та смаженої їжі
Багато жителів Києва схильні до ризику захворювань жовчного міхура через надлишкову вагу і пристрасть до жирної та смаженої їжі. У таких випадках рекомендується проходити контрольне УЗД раз на рік.
Підготовка до УЗД жовчного міхура
Підготовка до УЗД жовчного міхура аналогічна підготовці до УЗД черевної порожнини – необхідно прийти натщесерце, не приймаючи їжу за 8 годин до дослідження. Особливість полягає в тому, що на дослідження потрібно взяти продукти, які стимулюють скорочення жовчного міхура. Зазвичай для цього використовують 200 мл жирної (20%) сметани або 2 варених жовтки. Для визначення динаміки скорочення жовчного міхура УЗД проводять двічі – натщесерце та після вживання жовчогінних продуктів, що зазвичай займає більше часу.
Хід процедури
Під час стандартного УЗД жовчного міхура пацієнт лягає на спину і оголює живіт, потім на шкіру наноситься провідний гель. Лікар, переміщаючи датчик по зоні проекції жовчного міхура, визначає розмір органу, товщину стінок і наявність конкрементів. Для оцінки консистенції жовчі пацієнта можуть попросити лягти на бік або зробити кілька нахилів; зазвичай діагноз стає зрозумілим через 15-20 хвилин.
Функціональне УЗД триває до 3 годин і передбачає оцінку скоротливої здатності жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Після стандартного УЗД пацієнт приймає жовчогінний засіб; протягом першої години кожні 15 хвилин проводять УЗД із виміром об’єму жовчного міхура, на другій годині заміри повторюють із півгодинним інтервалом.