Адиктивна психотерапія – це форма психотерапії, що спеціалізується на лікуванні залежностей (адиктивності). Наркоманія, алкоголізм, азартні ігри, шопоголізм, переїдання, сексоголізм та інші форми залежної поведінки негативно впливають на всі сфери людського життя та потребують корекції.
Метою адиктивної терапії є усвідомлення та зміна клієнтом деструктивних патернів поведінки та розвиток здорових стратегій реагування.
Успіх у подоланні тієї чи іншої несприятливої звички багато в чому залежить від виявлення її коріння (причин) та подальшої заміни деструктивної реакції на стрес (заїдання, запивання, втікання в гру/у роботу) на конструктивну (напр. використання конфлікту як ресурсу для розвитку).
Ефективність лікування залежить від багатьох факторів, включаючи мотивацію пацієнта, ступінь залежності та наявність підтримки під час процесу лікування.
Коли потрібна адиктивна психотерапія:
- Залежність від наркотиків. Це може включати залежність від різних наркотичних речовин, включаючи марихуану, кокаїн, героїн, метамфетаміни, опіати та інші наркотики.
- Алкогольна залежність. Залежність від алкоголю може призвести до серйозних проблем здоров’я та соціальних наслідків. Адиктивна психотерапія може бути корисною для людей, які страждають від алкогольної залежності.
- Залежність від азартних ігор. Залежність від нікотину, що міститься в тютюні, також може вимагати адиктивної психотерапії, щоб допомогти людям подолати фізичну та психологічну залежність.
- Залежність від азартних ігор. Люди, які страждають від патологічної азартної залежності, можуть потребувати адиктивної психотерапії, щоб допомогти їм змінити своє ставлення до азартних ігор та розвинути здорові стратегії контролю та управління.
- Залежність від Інтернету та соціальних мереж. В наш час все більше людей відчуває проблеми, пов’язані з надмірним використанням Інтернету та соціальних мереж. Адиктивна психотерапія може допомогти людям обмежити свій онлайн-час, впоратися із соціальною ізоляцією та розробити здоровіші способи використання цифрових технологій.
Крім залежностей від речовин і поведінки, адиктивна психотерапія може бути проведена в інших випадках, пов’язаних з проблемами компульсивної поведінки або несприятливими звичками. Ось кілька додаткових прикладів випадків, коли може знадобитися проведення адиктивної психотерапії:
- Залежність від ігор у відеоігор. Якщо людина відчуває неконтрольовану потребу грати у відеоігри, яка починає негативно впливати на її життя, включаючи роботу, навчання та міжособистісні стосунки, то адиктивна психотерапія може допомогти розробити здорові стратегії управління часом та справлення з ігровою залежністю.
- Залежність від покупок. Люди, які страждають від компульсивного купівлі, можуть відчувати нестримне бажання купувати речі, яких вони не потребують і які можуть призвести до фінансових проблем. Адиктивна психотерапія може допомогти впоратися з цією звичкою та розробити альтернативні стратегії задоволення емоційних потреб.
- Залежність від роботи. У деяких випадках люди можуть стати залежними від роботи, віддаючи їй занадто багато часу та енергії, що може призвести до вигоряння та порушення балансу між роботою та особистим життям. Адиктивна психотерапія може допомогти встановити межі, розробити стратегії самоврядування та навчитися знаходити рівновагу між роботою та іншими сферами життя.
- Залежність від їжі. У людей з проблемами харчової поведінки, такими як компульсивне переїдання або булімія, адиктивна психотерапія може допомогти ідентифікувати та змінити деструктивні патерни харчування, а також розробити здорові відносини до їжі та покращити самооцінку.
У кожному з цих випадків адиктивна психотерапія буде адаптована під конкретні потреби та особливості проблеми пацієнта, щоб допомогти їм подолати залежність чи несприятливу звичку та відновити баланс у їхньому житті.
Підходи та методи в адиктивній терапії
Важливо відзначити, що адиктивна психотерапія зазвичай є комплексним підходом і може включати різні методи залежно від потреб пацієнта та конкретної залежності. Адиктивний психотерапевт може поєднувати в роботі різні техніки та інструменти для підвищення ефективності та результативності лікування.
Деякі з поширених методів, що використовуються в адиктивній психотерапії, включають:
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Цей підхід допомагає людям змінити свої розумові схеми та поведінкові патерни, пов’язані із залежністю. Мета полягає в тому, щоб допомогти пацієнту розвинути здорові навички справлення зі стресом, уникати ситуацій, що сприяють поверненню до залежності, та замінити негативні думки та переконання більш конструктивними.
- Психодинамічна психотерапія. Цей підхід фокусується на розборі емоційних та неусвідомлюваних факторів, які можуть лежати в основі залежності. Мета полягає в тому, щоб допомогти пацієнтові усвідомити та вирішити ці внутрішні конфлікти, які можуть підтримувати та посилювати залежну поведінку.
- Групова терапія. Участь у груповій терапії може бути корисною для людей із залежностями, оскільки вони можуть отримати підтримку від інших людей, які пройшли чи проходять через схожі проблеми. Групова терапія також може допомогти пацієнтам розвинути навички комунікації, покращити соціальні навички та знизити почуття ізоляції.
- Сімейна терапія. Залежність може значно впливати на сімейні відносини. Сімейна терапія спрямована на відновлення та покращення комунікації в сім’ї, вирішення конфліктів та розвиток здорових стратегій підтримки.
- Фармакотерапія. У деяких випадках лікарі можуть призначити лікарські препарати для допомоги в управлінні симптомами залежності та пов’язаними з нею психічними станами.
Важливо відзначити, що кожен випадок залежності індивідуальний і рішення про проведення адиктивної психотерапії має бути прийняте лікарем або фахівцем із психотерапії на основі оцінки індивідуальної ситуації пацієнта.
