Адиктивна психотерапія – це форма психотерапії, що спеціалізується на лікуванні залежностей (адиктивності). Наркоманія, алкоголізм, азартні ігри, шопоголізм, переїдання, сексоголізм та інші форми залежної поведінки, які негативно впливають на всі сфери людського життя та потребують корекції.
Метою адиктивної терапії є усвідомлення та зміна клієнтом деструктивних патернів поведінки та розвиток здорових стратегій реагування.
Успіх у подоланні тієї чи іншої несприятливої звички багато в чому залежить від виявлення її коріння (причин) та подальшої заміни деструктивної реакції на стрес (заїдання, запивання, втікання в гру/роботу) на конструктивну (напр. використання конфлікту як ресурсу для розвитку).
Ефективність лікування залежить від багатьох факторів, включаючи мотивацію пацієнта, ступінь залежності та наявність підтримки під час процесу лікування.
Коли потрібна адиктивна психотерапія:
- Залежність від наркотиків. Це включає залежність від різних наркотичних речовин, включаючи марихуану, кокаїн, героїн, метамфетаміни, опіати та інші наркотики.
- Алкогольна залежність. Залежність від алкоголю призводить до серйозних проблем здоров’я та соціальних наслідків. Адиктивна психотерапія корисна для людей, які страждають від алкогольної залежності.
- Залежність від азартних ігор. Залежність від нікотину, що міститься в тютюні, також вимагає адиктивної психотерапії, щоб допомогти людям подолати фізичну та психологічну залежність.
- Залежність від азартних ігор. Люди, які страждають від патологічної азартної залежності, потребують адиктивної психотерапії, щоб допомогти їм змінити своє ставлення до азартних ігор та розвинути здорові стратегії контролю та управління.
- Залежність від Інтернету та соціальних мереж. В наш час все більше людей відчуває проблеми, пов’язані з надмірним використанням Інтернету та соціальних мереж. Адиктивна психотерапія допоможе людям обмежити свій онлайн-час, впоратися із соціальною ізоляцією та розробити здоровіші способи використання цифрових технологій.
Крім залежностей від речовин і поведінки, адиктивна психотерапія проводиться і в інших випадках, пов’язаних з проблемами компульсивної поведінки або несприятливими звичками. Ось кілька додаткових прикладів випадків, коли знадобиться проведення адиктивної психотерапії:
- Залежність від ігор/відеоігор. Якщо людина відчуває неконтрольовану потребу грати у відеоігри, яка починає негативно впливати на її життя, включаючи роботу, навчання та міжособистісні стосунки, то адиктивна психотерапія допомагає розробити здорові стратегії управління часом та подолання ігрової залежністі.
- Залежність від покупок. Люди, які страждають від компульсивної купівлі, відчувають нестримне бажання купувати речі, яких вони не потребують і які призводять до фінансових проблем. Адиктивна психотерапія допомогає впоратися з цією звичкою розробивши альтернативні стратегії задоволення емоційних потреб.
- Залежність від роботи. У деяких випадках люди стають залежними від роботи, віддаючи їй занадто багато часу та енергії, що призводить до вигоряння та порушення балансу між роботою та особистим життям. Адиктивна психотерапія допомагає встановити межі, розробити стратегії самоврядування та навчитися знаходити рівновагу між роботою та іншими сферами життя.
- Залежність від їжі. У людей з проблемами харчової поведінки, такими як компульсивне переїдання або булімія, адиктивна психотерапія допомагає ідентифікувати та змінити деструктивні патерни харчування, а також розробити здорові відносини до їжі та покращити самооцінку.
У кожному з цих випадків адиктивна психотерапія буде адаптована під конкретні потреби та особливості проблеми пацієнта, щоб допомогти їм подолати залежність чи несприятливу звичку та відновити баланс у їхньому житті.
Підходи та методи в адиктивній терапії
Важливо відзначити, що адиктивна психотерапія зазвичай є комплексним підходом і включає різні методи залежно від потреб пацієнта та конкретної залежності. Адиктивний психотерапевт поєднує в роботі різні техніки та інструменти для підвищення ефективності та результативності лікування.
Деякі з поширених методів, що використовуються в адиктивній психотерапії, включають:
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Цей підхід допомагає людям змінити свої розумові схеми та поведінкові патерни, пов’язані із залежністю. Мета полягає в тому, щоб допомогти пацієнту розвинути здорові навички справлення зі стресом, уникати ситуацій, що сприяють поверненню до залежності, та замінити негативні думки та переконання більш конструктивними.
- Психодинамічна психотерапія. Цей підхід фокусується на розборі емоційних та неусвідомлюваних факторів, які лежать в основі залежності. Мета полягає в тому, щоб допомогти пацієнтові усвідомити та вирішити ці внутрішні конфлікти, які підтримують та посилюють залежну поведінку.
- Групова терапія. Участь у груповій терапії корисна для людей із залежностями, оскільки вони отримують підтримку від інших людей, які пройшли чи проходять через схожі проблеми. Групова терапія також допомагає пацієнтам розвинути навички комунікації, покращити соціальні навички та знизити почуття ізоляції.
- Сімейна терапія. Залежність значно впливає на сімейні відносини. Сімейна терапія спрямована на відновлення та покращення комунікації в сім’ї, вирішення конфліктів та розвиток здорових стратегій підтримки.
- Фармакотерапія. У деяких випадках лікарі призначаються лікарські препарати для допомоги в управлінні симптомами залежності та пов’язаними з нею психічними станами.
Важливо відзначити, що кожен випадок залежності індивідуальний і рішення про проведення адиктивної психотерапії має бути прийняте лікарем або фахівцем із психотерапії на основі оцінки індивідуальної ситуації пацієнта.
