Опис
Антитіла IgM до Bordetella pertussis – маркер гострої кашлюкової інфекції. Його визначення дозволяє підтвердити або виключити кашлюк у перші тижні захворювання, коли клінічна картина нерідко маскується під звичайну ГРВІ або бронхіт. Саме в цей час правильний діагноз критично важливий: кашлюк у дітей першого року життя може протікати блискавично і небезпечно для життя, а у дорослих та підлітків – роками підтримувати хронічний кашель, який безуспішно лікують як бронхіт чи астму.
Кашлюк – бактеріальна інфекція дихальних шляхів, яка викликається Bordetella pertussis. Незважаючи на існування вакцини, кашлюк зберігає високу захворюваність у всьому світі – у тому числі серед вакцинованих, у яких імунітет з часом слабшає. За даними ВООЗ, щорічно у світі реєструється близько 24 мільйонів випадків кашлюку, з яких 160 000 закінчуються летально – переважно у дітей до року.
Що таке IgM при кашлюку і коли вони з’являються
Імуноглобуліни класу M (IgM) – антитіла первинної імунної відповіді. Вони виробляються першими при зустрічі з новим антигеном – у даному випадку з бактерією Bordetella pertussis або її токсинами. При кашлюку синтез IgM починається приблизно з другого тижня після появи симптомів, досягає максимуму в гострій фазі, а потім поступово знижується – поступаючись місцем антитілам IgG, які забезпечують більш тривалий імунітет.
Важлива особливість: у деяких випадках гострої інфекції IgM можуть залишатися на низькому рівні або не досягати порогового значення – особливо у вакцинованих пацієнтів, у яких імунна відповідь протікає інакше. Тому негативний результат IgM не виключає кашлюку в перші два тижні від появи симптомів.
Як передається кашлюк і хто в групі ризику
Bordetella pertussis передається повітряно-крапельним шляхом. Джерело інфекції – хвора людина, яка є заразною з першого по двадцять п’ятий день захворювання. Контагіозність кашлюку вкрай висока: при контакті з хворим заражаються до 90% неімунних осіб.
Групи підвищеного ризику:
- діти до 1 року – найвразливіша група. Саме у них кашлюк протікає найважче: апное (зупинки дихання), ціаноз, судоми. Материнський імунітет, що передається через плаценту, не захищає від кашлюку – він швидко зникає в перші місяці життя
- діти 1-4 місяців, які ще не отримали вакцинацію (першу дозу вводять у 2 місяці)
- підлітки та дорослі – імунітет після вакцинації або перенесеного кашлюку слабшає через 5-10 років. У дорослих кашлюк нерідко протікає як «хронічний бронхіт» або «затяжний кашель» – і не діагностується
- вагітні жінки – джерело зараження для новонароджених до початку вакцинації
Стадії кашлюку: від катару до реконвалесценції
Кашлюк проходить кілька чітко виражених стадій, кожна з яких має свої діагностичні особливості.
Інкубаційний період – 7-14 днів (від 3 до 21 дня). Симптомів немає, бактерія приховано розмножується на слизовій дихальних шляхів.
Катаральна стадія – 5-14 днів. Клініка практично невідмінна від ГРВІ: нежить, незначний кашель, можлива субфебрильна температура. Саме в цей період заразність максимальна, а діагноз поставити найскладніше – тому що характерного кашлю ще немає. Антитіла IgM у цей період ще не сформовані, що додатково ускладнює серологічну діагностику.
Спазматична (пароксизмальна) стадія – 2-8 тижнів. З’являється характерний спазматичний кашель: серія кашльових поштовхів на одному видиху закінчується репризою – довгим свистячим вдихом. Кількість нападів досягає 20-30 на добу. У дітей до року репризи можуть бути відсутні – замість них виникає апное. Саме в цю стадію IgM досягають максимального рівня і аналіз є найбільш інформативним.
Стадія розрішення – 2-8 тижнів. напади кашлю поступово стають рідшими та коротшими.
Реконвалесценція – повне відновлення займає від 2 місяців до пів року. Кашель може рецидивувати при подальших ГРВІ – це нормальна реакція залишкової гіперреактивності бронхів.
Показання до призначення аналізу на IgM до кашлюку
Аналіз призначають інфекціоніст, педіатр, пульмонолог, ЛОР або терапевт при наступних показаннях:
- симптоми, характерні для кашлюку – затяжний кашель більше 2 тижнів, особливо з нападоподібним характером, репризами або блюванням після нападу
- кашель у нещепленої дитини або дитини, у якої закінчився термін поствакцинального імунітету
- контакт із підтвердженим випадком кашлюку – обстеження контактних осіб для виявлення носіїв та невиражених форм інфекції
- диференціальна діагностика затяжного кашлю – розмежування кашлюку з ГРВІ, бронхітом, астматичним бронхітом, кашлюкоподібним синдромом при аденовірусній інфекції та мікоплазмовій пневмонії
- кашель у дорослих та підлітків, що не піддається стандартному лікуванню – у цієї групи кашлюк нерідко протікає атипово і не діагностується
- кашель у вагітних – для виключення ризику передачі кашлюку новонародженому
Інтерпретація результату
Результат виражається у вигляді індексу (індекс позитивності):
| Значення індексу | Результат | Інтерпретація |
|---|---|---|
| менше 1,0 | Негативний | Антитіла IgM до кашлюку не виявлені. Пацієнт здоровий або з моменту появи симптомів пройшло менше 2 тижнів |
| 1,0 – 1,1 | Слабопозитивний | Наявність антитіл недостовірна. Рекомендується повторне дослідження через 7-10 днів |
| більше 1,1 | Позитивний | Антитіла IgM до кашлюку виявлені. Гостра інфекція Bordetella pertussis |
Негативний результат у перші 2 тижні від появи симптомів не виключає кашлюку – IgM ще не сформовані. У цьому випадку рекомендується посів мокротиння/назофарингеального змиву на B. pertussis або ПЛР-дослідження, які найбільш інформативні саме в катаральну стадію.
Кашлюк та диференціальна діагностика затяжного кашлю
Затяжний кашель – один із найчастіших приводів звернення до лікаря. Нерідко він місяцями лікується як хронічний бронхіт або як бронхіальна астма у дитини- без ефекту. У частині таких випадків за «бронхітом» ховається саме кашлюк у нещепленого або частково щепленого пацієнта.
Ознаки, які підвищують вірогідність кашлюку при затяжному кашлі:
- нападоподібний характер кашлю, який посилюється вночі
- кашель до блювання наприкінці нападу
- свистячий вдих (реприза) наприкінці серії кашльових поштовхів
- нормальна температура тіла при вираженому кашлі
- відсутність ефекту від бронхолітиків та антигістамінних препаратів
- епідеміологічний анамнез – контакт із дитиною або дорослим, які кашляють
Лікування кашлюку та відновлення дихальних шляхів у МЦ «Альтернатива»
Специфічне лікування кашлюку – антибіотики (переважно макроліди: азитроміцин, кларитроміцин). Антибіотики ефективні для елімінації бактерії та зниження заразності, однак вони не усувають токсин-опосередковане ураження дихальних шляхів і не скорочують тривалість кашлю в пароксизмальну стадію – оскільки до цього часу B. pertussis вже виділила достатньо токсину, щоб викликати тривалу гіперреактивність дихальних шляхів.
Саме тому після курсу антибіотиків така важлива відновлювальна програма для слизових дихальних шляхів та імунної системи. У МЦ «Альтернатива» при вірусних та бактеріальних захворюваннях у дітей застосовується комплексний підхід:
- Санація ЛОР-органів озоно-кисневою сумішшю – усуває залишкове запалення слизових дихальних шляхів після кашлюку, знижує гіперреактивність бронхів, перешкоджає приєднанню вторинної інфекції
- Киснева терапія та ректальні інсуфляції – нормалізують газообмін, особливо важливі при кашлюку у дітей з явищами гіпоксії
- Фотонна терапія – протизапальний вплив на слизову дихальних шляхів, прискорення регенерації епітелію
- Скринінг імунного статусу на Комплексі Медичному Експертному – виявлення вірусного та паразитарного навантаження, яке нерідко є фоном, на якому кашлюк протікає важче і триває довше. Інфекційні захворювання у дітей, що протікають на тлі імунодефіциту, потребують комплексної корекції
- Підготовка до вакцинації після одужання – для формування більш стійкого поствакцинального імунітету та профілактики повторного зараження
Профілактика кашлюку: вакцинація та її обмеження
Вакцинація – єдиний надійний метод профілактики важкого кашлюку. В Україні первинна вакцинація проводиться в 2, 4 та 6 місяців, ревакцинація – у 18 місяців. Вакцина формує імунітет, однак він не пожиттєвий – через 5-10 років захисний рівень антитіл знижується. Саме тому кашлюк циркулює серед підлітків та дорослих.
У низці країн рекомендується ревакцинація підлітків (11-12 років) та вагітних жінок (27-36 тиждень) для захисту новонароджених – найвразливішої групи.
Як правильно підготуватися до аналізу
Спеціальної підготовки не потрібно. Аналіз складається без голодування, у будь-який час доби. Оптимальний час здачі – з 2-го по 4-й тиждень від появи симптомів, коли рівень IgM максимальний. При здачі в перші 2 тижні можливий хибнонегативний результат – у цьому випадку рекомендується доповнити обстеження ПЦР або повторити серологічний аналіз через 7-14 днів.
Часті запитання про IgM до кашлюку
- Чи може щеплена дитина захворіти на кашлюк? Так. Вакцинація захищає від важкого перебігу, але не виключає зараження повністю – особливо якщо минуло більше 5 років після вакцинації. У щеплених дітей кашлюк, як правило, протікає в легкій або атиповій формі без класичних реприз.
- Якщо IgM негативний у перший тиждень кашлю – це означає, що кашлюку немає? Ні. У перші 2 тижні від початку кашлю IgM можуть ще не сформуватися. При клінічній підозрі на кашлюк у цей період більш інформативні ПЛР або бактеріологічний посів.
- Який аналіз інформативніший – IgM чи ПЛР на кашлюк? У перші 3 тижні від початку кашлю – ПЛР назофарингеального змиву (виявляє ДНК бактерії). Після 3-4 тижнів – серологічні тести (IgM та IgG) стають більш інформативними, оскільки концентрація бактерії знижується.
- Чи потрібно обстежувати всіх членів сім’ї при підтвердженому кашлюку? Так – особливо якщо в сім’ї є нещеплені діти до року. Контактним особам призначається профілактичний курс антибіотиків (азитроміцин) незалежно від результатів аналізу.
Матеріал для дослідження: венозна кров
Метод дослідження: ІФА (імуноферментний аналіз)
Термін готовності: 4 робочих дні