Опис
Антитіла lgA до гліадину відображають місцеву імунну відповідь слизових – що робить їх особливо інформативними при активному запальному процесі в кишківнику. Водночас позитивний результат вимагає уточнення іншими тестами – IgA до гліадину можуть вироблятися і при ряді інших аутоімунних захворювань. Саме тому аналіз є найбільш ефективним як скринінговий інструмент у поєднанні з комплексним обстеженням.
У МЦ «Альтернатива» аналіз на IgA до гліадину проводиться у складі комплексного гастроентерологічного обстеження при симптомах порушення всмоктування та при скринінгу груп ризику.
Що таке гліадин і як розвивається целіакія
Глютен – клейковина – це група білків злаків, особливо багатих у пшениці, житі, ячмені та вівсі. Вміст глютену в борошні вищого ґатунку становить близько 20–30% – саме він відповідає за еластичність тіста та структуру випічки. Як харчова добавка глютен присутній у більшості промислових продуктів: м’ясному фарші, соусах, кетчупах, кремах, розчинних кашах і супах.
Гліадин – одна з фракцій глютену – є імунологічно активним компонентом, який запускає аутоімунну відповідь при целіакії.
Механізм розвитку целіакії:
У генетично схильних осіб – носіїв HLA-DQ2 або HLA-DQ8 – гліадин при попаданні в кишківник розщеплюється на пептиди, які запускають імунну відповідь. Виробляються антитіла проти гліадину – у тому числі IgA. Ці антитіла концентруються на слизовій тонкого кишківника, викликаючи хронічне запалення. Ворсинки кишківника – структури, що забезпечують нормальне всмоктування – атрофуються. Всмоктувальна поверхня різко знижується – розвивається синдром мальабсорбції.
Захворювання зустрічається у однієї людини з 100–200. Причини криються у спадковості – наявність найближчих родичів із целіакією значно підвищує індивідуальний ризик.
Клінічна картина целіакії: різноманітність симптомів
Целіакія – одне з захворювань, які найчастіше пропускають. Його симптоми неспецифічні і пацієнтам нерідко роками встановлюють інші діагнози.
Кишківникові прояви:
- хронічна або періодична діарея – найчастіший симптом; випорожнення нерідко жирні, рясні
- болі та спазми в животі
- здуття та підвищене газоутворення
- нудота, періодична блювота
Системні прояви від порушення всмоктування:
- залізодефіцитна анемія, резистентна до стандартного лікування – один із найчастіших системних проявів у дорослих
- затримка росту та розвитку у дітей – особливо виражена при введенні глютенвмісного прикорму
- дефіцит кальцію та вітаміну D – остеопенія, остеопороз, часті переломи
- дефіцит вітамінів групи B – неврологічні симптоми, хронічна втома
- проблеми із зачаттям у дорослих – порушення фертильності від хронічних нутрієнтних дефіцитів
- шкірні прояви – герпетиформний дерматит Дюринга
Особливості у дітей: целіакія нерідко вперше проявляється при введенні глютенвмісних прикормів. Хронічна діарея, поганий апетит, відставання в рості у дитини при нормальному харчуванні – прямі показання до обстеження.
Діагностичне значення IgA до гліадину
Чому IgA – цінний маркер при целіакії:
IgA до гліадину відображають місцеву імунну відповідь слизової кишківника – саме слизові продукують IgA як головний імуноглобулін місцевого імунітету. При активному запаленні кишківника від глютену рівень IgA до гліадину наростає – що робить їх інформативним маркером активного захворювання.
При переході на безглютенову дієту рівень IgA знижується – аж до повного зникнення. Це робить аналіз цінним інструментом контролю дотримання дієти: якщо пацієнт порушує безглютеновий режим – IgA до гліадину знову підвищуються.
Обмеження методу:
Позитивний IgA до гліадину не є специфічним маркером тільки целіакії. Антитіла можуть бути присутні при синдромі подразненого кишківника, неспецифічному виразковому коліті, саркоїдозі, системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті, аутоімунному гепатиті та ураженнях печінки. У рідкісних випадках – у практично здорових людей. Саме тому позитивний результат вимагає уточнення іншими методами – насамперед анти-tTG IgA як більш специфічним маркером целіакії.
Показання до призначення аналізу на антитіла IgA до гліадину
Аналіз призначається гастроентерологом, сімейним лікарем, терапевтом та педіатром.
Клінічні показання:
- хронічна або періодична діарея без встановленої причини
- хронічні болі в животі та здуття
- синдром мальабсорбції – порушення всмоктування кількох нутрієнтів одночасно
- залізодефіцитна анемія без відповіді на стандартне лікування
- затримка росту у дітей при нормальному харчуванні
- проблеми із зачаттям у дорослих при виключенні інших причин
Скринінг груп ризику:
- наявність найближчих родичів із діагностованою непереносимістю глютену – спадковий ризик значно вищий за середній
- синдром Дауна – асоційований із підвищеним ризиком целіакії
- тиреоїдит Хашимото – аутоімунний тиреоїдит нерідко поєднується з целіакією
- системні аутоімунні захворювання
Контрольні показання:
- контроль ефективності безглютенової дієти – зниження IgA до гліадину підтверджує дотримання режиму
- оцінка динаміки запалення в процесі лікування
Інтерпретація результатів аналізу на антитіла IgA до гліадину
Концентрація антитіл виражається в одиницях на мілілітр (U/ml).
- до 12 U/ml – негативний результат. Антитіла IgA до гліадину не виявлені. Целіакії немає з високою ймовірністю – або пацієнт тривалий час дотримується безглютенової дієти
- 12–18 U/ml – сумнівний результат. Граничне значення. Вимагає уточнення – повторний аналіз через 2–3 тижні на звичайній дієті та розширення обстеження додатковими маркерами
- більше 18 U/ml – позитивний результат. Антитіла IgA до гліадину присутні. Можлива целіакія або інше аутоімунне захворювання з ураженням кишківника. Потрібна консультація гастроентеролога та розширення діагностики – насамперед анти-tTG IgA та за потреби біопсія тонкого кишківника
Особливий випадок – дефіцит IgA: приблизно 2–3% пацієнтів із целіакією мають вроджений дефіцит IgA. У них всі IgA-маркери дадуть хибнонегативний результат. При підозрі на целіакію при негативних IgA-маркерах доцільно визначити загальний рівень IgA і при його дефіциті використовувати IgG-маркери.
Підготовка до аналізу на антитіла IgA до гліадину
Спеціальної підготовки не потрібно. При первинній діагностиці – звичайний режим харчування з включенням глютенвмісних продуктів протягом тижня до здачі крові. На безглютеновій дієті рівень антитіл знижується – результат може бути хибнонегативним.
Часті запитання про аналіз на антитіла IgA до гліадину
- Чим IgA до гліадину відрізняється від IgG до гліадину? Обидва аналізи виявляють антитіла до гліадину – але різних класів. IgA відображають місцеву імунну відповідь слизової кишківника і є більш чутливими при активній целіакії. IgG – системна імунна відповідь; вони інформативні при дефіциті IgA, коли IgA-маркери дають хибнонегативний результат. Обидва аналізи нерідко застосовуються спільно.
- Чи достатньо одного аналізу на IgA до гліадину для діагностики целіакії? Ні – аналіз на IgA до гліадину є хорошим скринінговим тестом, але не специфічний тільки для целіакії. Підтвердження діагнозу вимагає комплексного обстеження – анти-tTG IgA, за потреби біопсії тонкого кишківника.
- Чи потрібно продовжувати їсти глютен перед здачею аналізу? Так – при первинній діагностиці необхідна звичайна дієта з включенням глютену. Виключення глютену за 1–2 тижні до аналізу може призвести до зниження рівня антитіл і хибнонегативного результату.
- Чи знизяться антитіла після переходу на безглютенову дієту? Так – при суворому дотриманні безглютенової дієти рівень IgA до гліадину поступово знижується до норми. Це використовується для контролю дотримання дієти: збереження високого рівня на безглютеновій дієті вказує на приховане вживання глютену.
Аналіз на антитіла IgA до гліадину – високочутливий скринінговий тест для діагностики целіакії, особливо цінний при обстеженні груп ризику та контролі ефективності безглютенової дієти. Його обмежена специфічність вимагає обов’язкового уточнення позитивного результату додатковими маркерами – але саме як скринінговий інструмент він забезпечує надійне первинне виявлення пацієнтів, які потребують поглибленого обстеження. У МЦ «Альтернатива» аналіз проводиться у складі комплексного гастроентерологічного обстеження – з консультацією фахівця та за потреби розширенням діагностики для остаточного підтвердження діагнозу.
Матеріал для дослідження – венозна кров. Спеціальної підготовки не потрібно; кров бажано здавати вранці натщесерце або через 3–4 години після легкого прийому їжі. При первинній діагностиці – звичайний раціон із глютеном за тиждень до аналізу.
Метод дослідження – імуноферментний аналіз (ІФА). Високочутливий метод кількісного визначення антитіл IgA до гліадину – дозволяє виявити аутоімунну відповідь на глютен та контролювати динаміку в процесі лікування безглютеновою дієтою.
Термін виконання – 3 робочих дні. Результат готовий у зазначені терміни і може бути отриманий у лабораторії або переданий в електронному вигляді.