Опис
Фенілкетонурія (ФКУ) – спадкове захворювання обміну речовин, за якого організм не здатен повноцінно переробляти амінокислоту фенілаланін, що надходить із білковою їжею. ДНК-діагностика фенілкетонурії дає змогу підтвердити діагноз на молекулярному рівні, визначити конкретний варіант мутації гена PAH (гена фенілаланінгідроксилази) та оцінити ймовірний характер перебігу хвороби. Раннє виявлення захворювання за допомогою генетичного аналізу дає можливість вчасно почати лікувальну дієту й запобігти незворотному ураженню нервової системи дитини.
Що таке фенілкетонурія і навіщо потрібна ДНК-діагностика
Фенілкетонурія – це спадкове порушення обміну амінокислот, яке передається за аутосомно-рецесивним типом: захворювання розвивається лише тоді, коли дитина отримує змінену копію гена від обох батьків. В основі патології лежить недостатня активність ферменту фенілаланінгідроксилази, який у нормі перетворює фенілаланін на тирозин. Без цього перетворення фенілаланін і його токсичні похідні накопичуються в крові й тканинах, насамперед пошкоджуючи головний мозок.
Біохімічний скринінг новонароджених виявляє підвищений рівень фенілаланіну, але не показує, яка саме мутація спричинила порушення. ДНК-діагностика фенілкетонурії дає точну відповідь: знаходить конкретні зміни в гені PAH, підтверджує або виключає спадковий характер захворювання та допомагає спрогнозувати, наскільки суворою має бути дієта в конкретної дитини.
Ген PAH і механізм розвитку фенілкетонурії
Ген PAH розташований на 12-й хромосомі та кодує фермент фенілаланінгідроксилазу. Сьогодні описано понад 1000 різних варіантів цього гена, частина з яких повністю вимикає роботу ферменту, а частина – лише знижує його активність. Саме тому перебіг фенілкетонурії в різних дітей відрізняється: в одних розвивається класична тяжка форма, в інших – легша гіперфенілаланінемія (помірно підвищений рівень фенілаланіну в крові), яка потребує менш суворих обмежень у харчуванні.
Форми фенілкетонурії за рівнем фенілаланіну в крові
| Форма та рівень фенілаланіну | Клінічна характеристика |
|---|---|
| Класична фенілкетонурія: понад 20 мг/дл (понад 1200 мкмоль/л) | Практично повна відсутність активності ферменту, високий ризик тяжких неврологічних порушень без лікування |
| Фенілкетонурія середньої тяжкості: 10-20 мг/дл (600-1200 мкмоль/л) | Частково збережена активність ферменту, потрібна дієтична корекція |
| Легка гіперфенілаланінемія: 2-10 мг/дл (120-600 мкмоль/л) | Мінімальний ризик неврологічних порушень, дієта підбирається індивідуально |
| Материнська фенілкетонурія: залежить від контролю дієти в жінки | Ризик вад розвитку та затримки росту плода за високого рівня фенілаланіну під час вагітності |
Методи ДНК-діагностики фенілкетонурії
Неонатальний скринінг і підтвердна ДНК-діагностика фенілкетонурії
Первинне виявлення фенілкетонурії відбувається на 3-5 добу життя дитини за допомогою біохімічного неонатального скринінгу (обстеження всіх новонароджених): у зразку крові визначають рівень фенілаланіну. Якщо показник перевищує норму, призначають ДНК-діагностику фенілкетонурії, яка підтверджує діагноз на генетичному рівні та відрізняє справжню фенілкетонурію від транзиторних (минущих) і вторинних причин підвищення фенілаланіну.
Молекулярно-генетичне дослідження гена PAH
Молекулярно-генетичне дослідження містить пошук частих мутацій гена PAH методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з подальшим аналізом фрагментів, а в разі негативного результату – секвенування (прочитування послідовності) усієї кодувальної ділянки гена. Такий підхід дає змогу виявити як поширені, так і рідкісні варіанти, зокрема точкові заміни, невеликі делеції (випадіння ділянок) та інсерції (вставки).
ДНК-діагностика носійства фенілкетонурії
Якщо в родичів уже підтверджено фенілкетонурію або в родині є дитина з цим діагнозом, батькам та іншим родичам можуть запропонувати тестування на носійство. Воно визначає, чи є людина гетерозиготним носієм (носієм однієї зміненої копії) гена PAH, і використовується під час планування наступних вагітностей.
Порівняння методів діагностики фенілкетонурії
| Метод і що він визначає | Коли застосовується |
|---|---|
| Біохімічний неонатальний скринінг: рівень фенілаланіну в крові | На 3-5 добу життя в усіх новонароджених |
| ДНК-діагностика частих мутацій гена PAH: найпоширеніші варіанти гена | Підтвердження діагнозу, тестування носійства в родичів |
| Секвенування гена PAH: повна послідовність гена, рідкісні та унікальні мутації | Негативний результат пошуку частих мутацій за клінічних ознак захворювання |
Показання до призначення ДНК-діагностики фенілкетонурії
- Підвищений фенілаланін під час неонатального скринінгу – підтвердження діагнозу після позитивного біохімічного тесту
- Обтяжений сімейний анамнез – наявність фенілкетонурії в близьких родичів
- Планування вагітності в носіїв мутації гена PAH – оцінка ризику народження дитини з фенілкетонурією
- Затримка психомоторного та мовленнєвого розвитку незрозумілого походження – у дитини раннього віку
- Судомний синдром, специфічний «мишачий» запах сечі, стійка екзема – незрозумілої причини в немовляти
- Відомі мутації в батьків – пренатальна (до народження) ДНК-діагностика під час наступних вагітностей
Інтерпретація результату ДНК-аналізу на фенілкетонурію
Результат ДНК-діагностики фенілкетонурії описує генотип пацієнта за геном PAH. Виявлення двох змінених копій гена (гомозиготність за однією мутацією або поєднання двох різних мутацій – компаунд-гетерозиготність) підтверджує діагноз фенілкетонурії та вказує на спадковий характер захворювання. Виявлення лише однієї зміненої копії гена свідчить про гетерозиготне носійство: у такої людини фенілкетонурія не розвивається, але мутацію може бути передано дитині. Відсутність змін у досліджених ділянках гена PAH знижує ймовірність фенілкетонурії, але не виключає її повністю, якщо аналіз обмежений пошуком частих мутацій, а не повним секвенуванням гена.
Лікування фенілкетонурії в МЦ «Альтернатива»
Фенілкетонурія – пожиттєве захворювання, і ведення дитини з цим діагнозом потребує постійного спостереження кількох фахівців. У МЦ «Альтернатива» працює консультація педіатра з дитячими лікувальними програмами, де лікар контролює загальний розвиток дитини та координує подальше спостереження. Підбір і корекцію лікувального раціону з обмеженням фенілаланіну проводять у межах програми дієтології для дітей, а для майбутніх мам із фенілкетонурією передбачено дієтологічне консультування вагітних для контролю рівня фенілаланіну впродовж усієї вагітності.
У разі пізнього виявлення захворювання або недостатнього контролю дієти в дитини можуть виникати неврологічні порушення – у такому разі допомагає діагностика та лікування неврологічних захворювань у дітей. Якщо на тлі фенілкетонурії страждає формування мовлення, підключається програма нормалізації мовлення при затримці мовленнєвого розвитку в дітей, а емоційну адаптацію дитини та родини до пожиттєвої дієти підтримує психологічна підтримка для дітей. Дорослим пацієнтам із фенілкетонурією, яким потрібно скоригувати раціон, доступна окрема консультація дієтолога з розробки раціону харчування.
Підготовка до ДНК-аналізу на фенілкетонурію
Спеціальної підготовки до ДНК-діагностики фенілкетонурії не потрібно. Кров для дослідження можна здавати в будь-який час доби, голодування не обов’язкове, проте дітям старшого віку та дорослим краще здавати аналіз уранці натще або через 2-3 години після останнього прийому їжі, щоб зразок не був каламутним через жири (ліпемічним). Для неонатального біохімічного скринінгу кров беруть із п’ятки на 3-5 добу життя дитини, після початку годування білковою їжею – грудним молоком або сумішшю.
Матеріал для дослідження: венозна кров (для неонатального скринінгу – капілярна кров на спеціальному бланку)
Метод дослідження: полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) з пошуком частих мутацій гена PAH, за потреби – секвенування гена
Термін готовності: 10-14 робочих днів
Часті запитання про аналіз на фенілкетонурію
Чим ДНК-діагностика фенілкетонурії відрізняється від неонатального скринінгу?
Неонатальний скринінг вимірює рівень фенілаланіну в крові та лише вказує на можливу проблему, а ДНК-діагностика знаходить конкретну мутацію гена PAH і підтверджує спадковий характер захворювання.
Чи можна робити ДНК-аналіз на фенілкетонурію дорослій людині?
Так, аналіз проводять у будь-якому віці – як для підтвердження діагнозу за незрозумілих симптомів, так і для визначення носійства мутації під час планування вагітності.
Чи потрібно повторювати ДНК-діагностику фенілкетонурії під час наступних вагітностей?
Якщо мутації в батьків уже відомі, повторне повне дослідження зазвичай не потрібне – лікар-генетик визначає обсяг необхідної пренатальної діагностики індивідуально.
Чи впливає результат ДНК-аналізу на тактику дієти при фенілкетонурії?
Так, конкретний варіант мутації допомагає лікарю оцінити залишкову активність ферменту й разом із рівнем фенілаланіну в крові скоригувати суворість дієти.
Здати аналіз на ДНК-діагностику фенілкетонурії в МЦ «Альтернатива»
ДНК-діагностика фенілкетонурії – точний метод підтвердження діагнозу, який доповнює біохімічний скринінг і допомагає лікарю підібрати індивідуальну стратегію спостереження та харчування для дитини чи дорослого пацієнта.
Якщо у вашої дитини виявили підвищений рівень фенілаланіну під час скринінгу або в родині вже є випадки фенілкетонурії, не відкладайте візит – запишіться на консультацію та здайте аналіз у МЦ «Альтернатива», де лікарі допоможуть розібратися в результатах і складуть план подальшого спостереження.