Опис
Аутоантитіла до мікросомальних антигенів печінки та нирок (анти-LKM) – це дослідження, призначене для виявлення групи антитіл, які організм виробляє проти ферментів власної печінки та епітелію ниркових канальців. Наявність таких антитіл може бути ознакою низки хвороб печінки, насамперед – аутоімунного гепатиту. Саме анти-LKM є одним із ключових маркерів, що дозволяють розмежувати різні типи аутоімунного гепатиту та відрізнити його від первинного біліарного цирозу, незважаючи на схожість їхніх клінічних проявів. При підтверджених захворюваннях печінки діагностика та лікування гепатиту, стеатозу та інших уражень печінки в МЦ «Альтернатива» проводяться комплексно.
Що таке антитіла анти-LKM і як вони пов’язані з аутоімунним гепатитом
Гепатоцити (клітини печінки) містять безліч ферментів, які у разі аутоімунного захворювання атакуються імунною системою власного організму. Антитіла анти-LKM 1, анти-LKM 2 та анти-LKM 3 атакують ферменти печінки сімейства цитохром P450, що беруть участь у метаболізмі стероїдних гормонів і ліків – CYP 2D6, CYP 2CD та CYP 1A2 відповідно.
Досі не визначено, чи є аутоантитіла до мікросомальних антигенів печінки та нирок першопричиною захворювання, чи просто реакцією на пошкоджені з іншої причини клітини печінки. Тим не менш їхня діагностична цінність не викликає сумнівів: залежно від того, який із трьох анти-LKM виявлено, визначається тип аутоімунного гепатиту, від якого страждає пацієнт.
Типи анти-LKM та їхнє клінічне значення
Кожен із трьох типів антимікросомальних антитіл несе свою діагностичну інформацію:
- анти-LKM 1 – визначається при аутоімунному гепатиті другого типу. Він вражає переважно дівчаток до 15 років, і прогноз при ньому менш сприятливий, ніж при першому або третьому типі хвороби. Крім того, перевірити наявність анти-LKM важливо пацієнтам, у яких виявлено гепатит С: фермент, проти якого діють дані антитіла, має схожість із вірусом гепатиту С, і пацієнти з даними антитілами гірше реагують на стандартну терапію інтерфероном
- анти-LKM 2 – виявляється при лікарському гепатиті, викликаному прийомом певних препаратів
- анти-LKM 3 – може визначатися при аутоімунному гепатиті та гепатиті D (дельта-вірусний гепатит)
Важливе клінічне правило: виявлення анти-LKM за відсутності будь-яких симптомів ураження печінки свідчить про відсутність аутоімунного гепатиту. Таким пацієнтам не потрібно лікуватися – достатньо регулярно спостерігатися у лікаря.
Саме аналіз на анти-LKM дозволяє розмежувати два захворювання, які дають схожі симптоми: первинний біліарний цироз та аутоімунний гепатит. У першому випадку у пацієнта буде високий титр аутоантитіл до мітохондріальних антигенів (AMA), у другому – анти-LKM. При захворюваннях печінки та жовчного міхура точна диференціальна діагностика принципово важлива для вибору правильної тактики лікування.
Показання до призначення аналізу на анти-LKM
Найчастіше аналіз призначається гастроентерологом, гепатологом або ревматологом, також може бути призначений терапевтом або педіатром при наступних показаннях:
Показання до аналізу на анти-LKM при гострому гепатиті
- лихоманка, жовтяниця, біль у правому підребер’ї – класичні ознаки гострого гепатиту
- різке підвищення трансаміназ (АЛТ, АСТ) при обстеженні
- диференціальна діагностика між вірусним та аутоімунним гепатитом
Показання до аналізу на анти-LKM при хронічному гепатиті
- свербіж, втрата ваги, втрата апетиту, слабкість, дискомфорт у животі – симптоми хронічного гепатиту
- хронічне підвищення печінкових ферментів нез’ясованої природи
- підозра на аутоімунний гепатит – особливо у дівчаток та молодих жінок
- диференціальна діагностика аутоімунного гепатиту та первинного біліарного цирозу
Показання до аналізу на анти-LKM при гепатиті С
- обстеження пацієнтів із гепатитом С до початку лікування інтерфероном – наявність анти-LKM 1 впливає на ефективність терапії та вимагає коригування лікувальної тактики
- оцінка аутоімунного компонента при хронічному гепатиті С
При лабораторних аналізах при захворюваннях печінки у дітей анти-LKM займають особливе місце – саме аутоімунний гепатит 2 типу з анти-LKM 1 найбільш характерний для дитячого віку.
Інтерпретація результатів аналізу на анти-LKM
Рівень анти-LKM вимірюється в одиницях на мілілітр (Од/мл, U/ml):
- менше 12 Од/мл – негативний результат; за наявності симптомів хвороб печінки тест перездасться, оскільки висока ймовірність, що аналіз хибнонегативний
- 12-18 Од/мл – слабопозитивний результат; вимагає повторного обстеження та додаткових тестів
- більше 18 Од/мл – позитивний результат; при позитивному результаті найбільш ймовірний аутоімунний гепатит; також можливі лікарський або вірусний гепатит (С або D), синдром аутоімунної поліендокринопатії. Якщо симптомів хвороб печінки немає – швидше за все, результат хибнопозитивний
Важливий нюанс інтерпретації: негативний результат не виключає аутоімунного гепатиту за наявності симптомів – саме тому при клінічних ознаках ураження печінки аналіз рекомендується перездати. За наявності холестазу та порушень жовчовиділення результат анти-LKM допомагає уточнити аутоімунний характер патології.
Часті запитання про аналіз на аутоантитіла до мікросомальних антигенів печінки та нирок (LKM)
- Чим анти-LKM відрізняється від AMA при діагностиці захворювань печінки? Обидва аналізи застосовуються для диференціальної діагностики аутоімунних захворювань печінки, однак вказують на різні хвороби. Високий рівень AMA характерний для первинного біліарного цирозу, тоді як анти-LKM виявляються при аутоімунному гепатиті 2 типу. Саме їхня спільна оцінка дозволяє розмежувати ці два стани зі схожою клінічною картиною.
- Чому анти-LKM 1 важливий пацієнтам із гепатитом С? Фермент, проти якого діють анти-LKM 1, має структурну схожість із білками вірусу гепатиту С. Пацієнти з гепатитом С і одночасно позитивним анти-LKM 1 гірше реагують на стандартну терапію інтерфероном – це безпосередньо впливає на вибір лікувальної тактики.
- Що означає позитивний анти-LKM за відсутності симптомів? Згідно з даними оригінального опису аналізу, виявлення анти-LKM за відсутності симптомів хвороб печінки швидше за все свідчить про хибнопозитивний результат. Такі пацієнти не потребують лікування, але повинні регулярно спостерігатися у лікаря.
- Чому аутоімунний гепатит 2 типу з анти-LKM 1 має менш сприятливий прогноз? Цей тип хвороби вражає переважно дітей до 15 років, нерідко перебігає більш агресивно та гірше піддається стандартній імуносупресивній терапії порівняно з іншими типами аутоімунного гепатиту.
Аналіз на аутоантитіла до мікросомальних антигенів печінки та нирок (анти-LKM) – незамінний інструмент диференціальної діагностики аутоімунних захворювань печінки. Аналіз дозволяє розмежувати аутоімунний гепатит та первинний біліарний цироз, визначити тип аутоімунного гепатиту та оцінити ризики при лікуванні гепатиту С інтерфероном. Особливо важливий цей аналіз у педіатричній практиці – аутоімунний гепатит 2 типу з анти-LKM 1 найбільш характерний для дитячого та підліткового віку. При виявленні аутоімунного гепатиту в МЦ «Альтернатива» застосовується комплексна програма підтримки функції печінки, що включає детоксикацію, озонотерапію та відновлення та очищення печінки від токсинів – спрямована на зниження токсичного навантаження та покращення роботи гепатобіліарної системи.
Підготовка до обстеження: не потрібна
Матеріал для дослідження: кров із вени
Метод дослідження: ІФА
Термін проведення дослідження: 3 робочих дні
Діагностика та лікування аутоімунних захворювань печінки
