Амілаза (альфа-амілаза), а-амілаза, а-амілаза

180,00 грн.

Арт: 1005
Термін: Один день

Амілаза (альфа-амілаза) – важливий травний фермент, який бере участь у розщепленні складних вуглеводів. Аналіз на амілазу використовується для оцінки функції підшлункової залози та слинних залоз, а також допомагає в діагностиці захворювань, пов’язаних із порушенням вироблення або виведення ферменту.

Опис

Амілазаальфа-амілаза – є одним із ключових травних ферментів і водночас важливим діагностичним маркером захворювань підшлункової залози, слинних залоз та ряду інших патологій. Саме амілаза забезпечує нормальне розщеплення крохмалю, глікогену та інших складних вуглеводів – без неї нормальне засвоєння вуглеводів з їжі принципово неможливе, оскільки великі молекули крохмалю не можуть всмоктуватися в кишківнику без попереднього розщеплення.

Травлення починається вже в ротовій порожнині – саме слинна амілаза запускає розщеплення крохмалю в роті, що проявляється добре відомим ефектом: при тривалому пережовуванні багатої крохмалем їжі – картоплі, рису – вона набуває солодкуватого смаку. Підшлункова залоза виробляє панкреатичну фракцію амілази – вона надходить у дванадцятипалу кишку та завершує розщеплення вуглеводів у тонкому кишківнику. Невелика кількість амілази нормально присутня в крові – при запаленні або пошкодженні підшлункової або слинних залоз рівень значно наростає. Саме це наростання є діагностично значущим при гострому панкреатиті, паротиті та ряді інших захворювань. МЦ «Альтернатива» включає загальну амілазу в біохімічний блок при оцінці стану підшлункової залози та органів травлення.

Що таке загальна амілаза і з яких джерел вона утворюється

  • два джерела – два ізоферменти. Загальна альфа-амілаза крові складається з двох ізоферментів – слинного та панкреатичного. Слинні залози – привушні, підщелепні та під’язикові – виробляють слинну фракцію. Підшлункова залоза виробляє панкреатичну фракцію. Обидва ізоферменти виконують одну функцію – розщеплення крохмалю – але відображають стан різних органів
  • коли важлива загальна, а коли – специфічна фракція. Загальна амілаза є скринінговим тестом – вона наростає при ураженні будь-якого з джерел. При підозрі на панкреатит – специфічно панкреатична амілаза є більш точним маркером, оскільки не наростає при ізольованому паротиті. При епідемічному паротиті – наростає переважно слинна фракція при нормальній або помірно підвищеній панкреатичній. Саме для розмежування джерела підвищення при неясній клінічній картині визначення обох фракцій окремо є діагностично значущим
  • фізіологічна роль амілази. Молекули крохмалю та глікогену є розгалуженими полісахаридами – без ферментативного розщеплення вони не можуть всмоктуватися в кишківнику. Амілаза розрізає довгі ланцюги полісахаридів на коротші фрагменти – мальтозу та декстрини – які потім розщеплюються іншими ферментами до глюкози

Показання до призначення аналізу на амілазу

Аналіз призначається гастроентерологом, ендокринологом, інфекціоністом, хірургом, терапевтом або педіатром.

Основні показання:

  • панкреатит гострий або загострення хронічного – провідне показання
  • кісти підшлункової залози та новоутворення в протоках
  • злоякісні пухлини підшлункової залози – на ранніх стадіях наростання а на пізніх зниження
  • гострий перитоніт – як маркер залучення підшлункової залози
  • холецистит – при компресії панкреатичного протоку або супутньому панкреатиті
  • гепатити – наростання на ранніх стадіях, зниження при хронічному перебігу з атрофією
  • цукровий діабет – підшлункова залоза є залозою змішаної секреції
  • епідемічний паротит – ураження слинних залоз та нерідко підшлункової залози
  • травми черевної порожнини – при пошкодженні підшлункової залози
  • ниркова недостатність – порушення нормального виведення амілази нирками

Інтерпретація результатів аналізу на амілазу

Нормальні значення. Референтний діапазон загальної альфа-амілази – до 82 Од/л. Значення в цьому діапазоні при нормальній функції підшлункової та слинних залоз.

Підвищення амілази та його причини:

  • гострий панкреатит – наростання в 3-10 і більше разів вище норми в перші години від початку нападу; найбільш значуще наростання при гострому панкреатиті
  • загострення хронічного панкреатиту – помірне наростання
  • епідемічний паротит – наростання переважно за рахунок слинної фракції
  • жовчнокам’яна хвороба з компресією протоку – порушення нормального відтоку панкреатичного соку
  • кісти та камені проток підшлункової залози
  • гострий перитоніт – при залученні підшлункової залози
  • ниркова недостатність – порушення нормального виведення ферменту нирками з накопиченням у крові

Зниження амілази:

  • хронічні гепатити при тривалому перебігу – порушення нормальної синтетичної функції
  • злоякісні пухлини підшлункової залози на пізніх стадіях – нормальна секреторна тканина замінена пухлинною
  • токсикоз вагітних – механізм не повністю вивчений
  • муковісцидоз та стани після резекції підшлункової залози

Важливе обмеження за часом. При гострому панкреатиті рівень амілази наростає в перші 2-12 годин та нормалізується через 3-5 діб навіть при триваючому запаленні. Саме тому при пізньому зверненні більш інформативна ліпаза, що залишається підвищеною до 7-14 діб.

Часті запитання про аналіз на амілазу

  • Чим загальна амілаза відрізняється від панкреатичної і коли потрібна саме панкреатична? Загальна амілаза – сумарна активність слинного та панкреатичного ізоферментів – є скринінговим тестом. Панкреатична амілаза специфічно відображає стан підшлункової залози. При вираженому наростанні загальної та клінічній картині панкреатиту – панкреатична фракція підтверджує саме панкреатичне походження. При неясній причині наростання загальної – розмежування фракцій дозволяє визначити джерело.
  • Чи може нормальна амілаза виключити панкреатит? При зверненні в перші години або після 3-5 діб від початку нападу – ні. При ранніх термінах – фермент ще не досяг максимуму. При пізніх – вже нормалізувався. При клінічній підозрі на панкреатит при нормальній амілазі – ліпаза є більш інформативним пізнім маркером.
  • Чи впливає дієта на рівень амілази? Жирна та гостра їжа стимулює нормальну секрецію підшлункової залози – що може підвищувати базальний рівень амілази. Саме тому виключення жирної та гострої їжі напередодні є обов’язковою умовою підготовки.
  • Чи може амілаза наростати без болю в животі? Так – при хронічному панкреатиті помірне наростання можливе без вираженого больового синдрому. При епідемічному паротиті – наростання при ураженні слинних залоз без болів у животі. При нирковій недостатності – наростання від порушення нормального виведення.
  • Чи потрібна амілаза при плановій перевірці підшлункової залози? Як самостійний скринінговий тест за відсутності симптомів – малоінформативна. Планова оцінка функції підшлункової залози включає еластазу калу, копрологію та інструментальні методи. Амілаза найбільш значуща при клінічних симптомах гострого живота або загострення хронічного панкреатиту.

Амілаза є важливим скринінговим маркером захворювань підшлункової залози та слинних залоз – наростаючи при гострому панкреатиті, паротиті та ряді інших станів вже в перші години. Її значення як раннього маркера гострого панкреатиту є принциповим – саме своєчасне виявлення значного наростання дозволяє швидко підтвердити діагноз та розпочати лікування. МЦ «Альтернатива» включає загальну амілазу в біохімічний блок при оцінці стану підшлункової залози – у поєднанні з УЗД та скринінгом на Комплексі Медичному Експертному для повноцінної оцінки функції органів травлення.

Матеріал для дослідження – сироватка венозної крові. Натщесерце – не менше 8 годин утримання від їжі, у виняткових випадках за вказівкою лікаря допустимо 6 годин. Вранці. Виключити напередодні алкоголь, жирну та гостру їжу, фізичні навантаження. Повідомити лікаря про препарати, що приймаються – анаболічні стероїди, гормональні контрацептиви, кортикостероїди, фуросемід, ібупрофен впливають на рівень амілази.

Метод дослідження – кінетичний. Ферментативний метод з хромогенним субстратом – високочутливе визначення сумарної активності обох ізоферментів у сироватці крові.

Термін виконання – 1 робочий день.

Статті про діагностику та лікування захворювань підшлункової залози

Content missing