Лікування алергічного гаймориту: симптоми, діагностика, профілактика

Алергічний гайморит – це запальне захворювання слизової оболонки однієї або обох приносових пазух (гайморових пазух), яке зазвичай викликається бактеріальною інфекцією. Гайморит пов’язаний із алергічною реакцією.

Алергічний гайморит зазвичай розвивається при алергії на певні речовини, які називають алергенами. Алергени включають пилок, пил, пух, плісняву або домашній пил. Коли алергени потрапляють у носові проходи, викликають імунну реакцію, у результаті слизова оболонка запалюється.

Симптоми алергічного гаймориту

• нежить, закладеність носа та чхання
• свербіж та почервоніння очей
• почуття тиску або болю в області обличчя, головний біль
• виділення з носа прозорого слизу

Лікування алергічного гаймориту включає виключення контакту з алергенами, які викликають реакцію. Застосовуються протиалергічні ліки, такі як антигістамінні препарати та глюкокортикостероїди, щоб знизити запалення та симптоми. У деяких випадках призначається імунотерапія або препарати, що зменшують алергічну реакцію.

Причина алергічного гаймориту

Причиною алергічного гаймориту є алергічна реакція організму певні речовини, звані алергенами. Коли алергени потрапляють в організм, система імунного захисту реагує на них, виробляючи антитіла та викликаючи запальні процеси.

Найбільш поширені алергени, що викликають алергічний гайморит:

• Пилок рослин. Пилок квітучих рослин, таких як дерева, трави та трав’янисті рослини, сильний алерген і викликає гайморит у схильних людей.
• Пил. домашній пил містить безліч алергенів, включаючи запорошених кліщів, їх фрагменти, екскременти та пліснява. Контакт із домашнім пилом викликає алергічну реакцію та гайморит.
• Цвіль. Вологе та плісняве середовище сприяє розвитку цвілевих грибків. При вдиханні спор цвілі розвивається алергічна реакція та гайморит.
• Тварини. При алергії на вовну, слину або луску тварин, контакт із домашніми вихованцями або відвідування місць, де присутні тварини, викликає гайморит у чутливих людей.
• Інші алергени. Деякі люди мають алергічну реакцію на певні харчові продукти, ліки чи хімічні речовини, пов’язані з розвитком алергічного гаймориту.

Діагностика при алергічному гаймориті

Діагностика алергічного гаймориту включає кілька методів та процедур для визначення причини та підтвердження алергічної реакції.

• Медичний огляд та збір медичної історії. Лікар проведе огляд, обговорить ваші симптоми та медичну історію. Важливо розповісти про можливі алергени, з якими ви контактуєте або які викликають у вас алергічні реакції.
• Шкірні випробування на алергени. Цей тип тестування проводиться на визначення конкретних алергенів, які викликають реакцію. Зазвичай використовуються два види тестів – проколи та нанесення алергенів на шкіру. Якщо ви алергічні на певні алергени, на шкірі з’являються почервоніння, пухлина чи свербіж.
• Аналіз крові на антитіла. Імунологічні кровні тести, такі як тести на IgE-антитіла або панель алергенів, використовуються для визначення рівня антитіл IgE у крові та виявлення специфічних алергенів, на які ви реагуєте.

Лікування алергічного гаймориту

Лікування алергічного гаймориту включає підходи, спрямовані на зняття симптомів та зменшення запалення у приносових пазухах.

• Антигістамінні препарати. Допомагають знизити алергічну реакцію та симптоми, такі як закладеність носа, свербіж та виділення з носа. Препарати у вигляді таблеток, крапель чи спреїв.
• Глюкокортикостероїдні спреї. Застосовуються безпосередньо в носові пазухи для зменшення запалення та симптомів гаймориту.
• Уникнення алергенів. Уникнення контакту з відомими алергенами суттєво зменшить виникнення алергічних реакцій. Якщо відомо, що у вас є алергія на певні речовини, намагайтеся уникати їхнього контакту, наприклад, пил, пилок, пилових кліщів або певні продукти харчування.
• Симптоматичне лікування. Використання судинозвужувальних спреїв або сольових розчинів для зняття закладеності носа та полегшення дихання. Препарати зменшення виділень з носа.
• Програма очищення організму. Стаціонарна/амбулаторна програма організму на 5-10 днів – очищення печінки, жовчного міхура від алергенів, очищення кишківника, проведення протипаразитарної програми.
• Методи озонотерапії.

Як впливає погана робота печінки на алергічний гайморит

Печінка відіграє важливу роль у метаболізмі та очищенні алергенів з організму. Проблеми з печінкою або порушення її функцій впливає на імунну систему та посилює алергічні реакції.

Коли печінка не функціонує належним чином, вона має труднощі у метаболізмі та виведенні токсинів та інших речовин, включаючи потенційні алергени з організму. Це призводить до посилення алергічних реакцій та запальних процесів, включаючи гайморит.

У медичному центрі “Альтернатива” проводиться програма очищення печінки, кишківника жовчного міхура, проведення протипаразитарної терапії для нормалізації роботи всього організму при алергічному гаймориті.

Види озонотерапії при алергічному гаймориті

Озонотерапія – це метод лікування, заснований на використанні озоно-кисневої суміші для медичних цілей, застосовується в медичному центрі “Альтернатива”:

• продування Лор-органів озоно-кисневою сумішшю
• ректальне введення озоно-кисневої суміші
• внутрішньовенне введення фізіологічного розчину
• велика аутогемоозонотерапія
• прийом озонованої води

Продування Лор-органів озоно-кисневою сумішшю при алергічному гаймориті

Метод полягає у введенні озоно-кисневої суміші в Лор-органи (вухо, ніс, горло) з метою дезінфекції, покращення мікроциркуляції та зменшення запалення. Озоно-киснева суміш подається через спеціальний пристрій, який створює певну концентрацію озоно-кисневої суміші.

Процедура:

• пацієнт сідає у зручне крісло
• медсетсра використовує спеціальні навушники для введення озоно-кисневої суміші в порожнину вуха, носа чи горла
• озоно-киснева суміш подається під контролем тиску, щоб вона рівномірно розподілялася по слизовій оболонці
• процедура триває від кількох хвилин

Ректальне введення озоно-кисневої суміші

Метод введення озоно-кисневої суміші у пряму кишку. Метод дозволяє озоно-кисневій суміші швидко всмоктуватись у кровотік через слизову оболонку кишківника.

Процедура:

• пацієнт лягає на лівий бік із зігнутими в колінах ногами
• лікар акуратно вводить тонку трубку у пряму кишку
• озоно-киснева суміш повільно подається через трубку у пряму кишку
• процедура займає приблизно 2 хвилини
• після введення озоно-кисневої суміші пацієнту рекомендується полежати протягом декількох хвилин для кращого всмоктування

Внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, насиченого озоно-кисневою сумішшю

Метод полягає у введенні фізіологічного розчину, збагаченого озоно-кисневою сумішшю, внутрішньовенно. Озоно-киснева суміш має потужну антисептичну дію і стимулює імунну систему.

Велика аутогемоозонотерапія

Методика полягає у заборі крові у пацієнта, насиченні її озоно-кисневою сумішшю та подальшому поверненні назад у кровотік. Це допомагає активувати імунну систему та покращити загальний стан організму.

Процедура:

• у пацієнта береться певна кількість венозної крові (зазвичай 100-120 мл)
• кров міститься в стерильний контейнер і насичується озоно-кисневою сумішшю
• збагачена озоно-кисневою сумішшю кров повертається пацієнтові через крапельницю
• процедура займає близько 20 хвилин

Прийом озонованої води

Озонована вода – це вода, в яку введена озоно-киснева суміш. Прийом такої води має загальну оздоровчу дію, покращує обмін речовин і допомагає боротися з інфекціями та запаленнями.

Озонотерапія значно покращить стан пацієнтів з алергічним гайморитом завдяки своїм протизапальним, імуномодулюючим та дезінфікуючим властивостям.

Відгуки – лікування алергічного гаймориту