Клонорхоз – це гельмінтозне захворювання шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної системи, кровоносних судин та легень, яке завдає паразит Clonorchis sinensis, відомий також як печінковий сисун. Зараження отримують, вживаючи інфіковану прісноводну рибу. Поширеність цієї хвороби досить висока і призводить до суттєвих наслідків.
Епідеміологія клонорхозу
Clonorchis sinensis є паразитичним гельмінтом, який досі викликає ендемічне захворювання по всьому Східно-Азіатському регіону (В’єтнам, Тайвань, Південна Корея, Китай). Ця інфекція продовжує проникати в інші країни, через іммігрантів та людей, які споживають нетипові для них продукти – сиру, недоварену рибу чи креветки. Число людей, інфікованих цим паразитом, збільшилося з 7 мільйонів у 90-ті до 15 мільйонів у 2000-х.
Етіологія клонорхозу
Сосальщик – це паразитичні плоскі черв’яки, які провокують запальну реакцію при проникненні в органи людини (кровоносні судини, шлунково-кишковий тракт, легені та печінку). Це є причиною багатьох тяжких наслідків.
Дорослі представники C. sinensis, мешкають у жовчних протоках. Їхні яйця виділяються разом з калом, які ковтають равлики. Церкарій (вільно плаваюча личинка), здатний виходити із заражених равликів та поширювати хворобу на безліч прісноводних риб та креветок.
Інвазія людини відбуватиметься при вживанні сирої, непровареної, сушеної, солоної або маринованої риби або прісноводних креветок, що містять у своєму складі інкапсульовані метацеркарії (у стадії спокою або дозрівання). Такий тип інфекції рідкісний, проте є досить небезпечним для здоров’я та життя людини.
Метацеркарії потрапляють у простір дванадцятипалої кишки, через фатерову ампулу входять до загальної протоки жовчі. Потім вони мігрують до малих внутрішньопечінкових проток (або іноді до жовчного міхура та проток підшлункової залози) і за 1 місяць досягають дорослого стану.
Дорослі представники печінкової трематоди зростають до 10–25 мм завдовжки та 3–5 мм завтовшки, проживаючи на господарі ≥ 20 років. Хоча, при діагностиці через 50 років, після закінчення війни у В’єтнамі, у деяких з американських ветеранів, були знайдені підтверджуючі свідчення інфекції, але при дослідженні калу, у всіх них, паразити печінкової трематоди не були виявлені.
Симптоми клонорхозу
Класичний перебіг гельмінтозу поділяють на гостре та хронічне. Гостру стадію гельмінтозу характеризує набір клінічних проявів, які виникають приблизно через 2-4 тижні після зараження. При гострому перебігу цього захворювання найпоширенішими ознаками є:
- Біль в животі
- Нудота та блювання
- Діарея
- Зниження апетиту
- Гарячка в межах 38-39 ° С
- Висип на шкірі
- Головні болі та запаморочення
- М’язові та суглобові болі
- Збільшення печінки та селезінки
Хронічний клонорхоз
Хронічний перебіг захворювання, характерний ураженням печінки. Виявляється гепатомегалія, набряк жовчного міхура або проток, а також проблеми із випорожненням (неутримання) та відчувається гіркота у роті. Внаслідок скупчення паразитів у біліарному тракті, утрудняється відтік жовчі, що проявляється жовтяницею, зміною кольору сечі та потемнінням калу. Якщо клонорхоз залишається недіагностованим і неконтрольованим, виникають такі небезпечні наслідки, як фіброз і рак печінки.
Особливо важливо вжити заходів при перших ознаках клонорхозу, оскільки несвоєчасне лікування, призводить до крайніх і незворотних наслідків, таких як цироз печінки. Тому слід негайно звернутися до лікаря.
Профілактика клонорхозу
Риба є невід’ємним продуктом харчування здорової людини. Усі знають користь застосування риби в раціоні. Але не всі знають про її небезпеку.
Для того, щоб уникнути клонорхозу, потрібно дотримуватись певних заходів профілактики.
Щоб рибна страва вийшла корисною та не принесла неприємних сюрпризів, необхідно виконувати технологію приготування, яка обов’язково передбачає проведення термічної обробки продуктів.
Для забезпечення високої якості та безпеки рибних продуктів краще купувати їх у місцях, де вся продукція має санкціоновану торгівлю та необхідну документацію. Для запобігання розповсюдженню інфекції руки повинні бути промиті після оброблення тушки риби. Також важливо використовувати окремі ножі та обробні дошки для готової та сирої риби.
Для підготовки рибних страв необхідно варити/смажити страву мінімум протягом 20 хвилин з моменту закипання. Пам’ятайте, що якщо йдеться про сиру рибу, її в жодному разі не слід куштувати. Для процесу знезараження риби використовується соління. М’ясо дрібної риби необхідно солити протягом 14 днів, а для великих екземплярів тривалість процесу становить 40 хвилин з додаванням 2 кг солі на 10 кг риби. Після цього рибу проморожують: при температурі -28 º С – 32 години, при температурі -35 º С – 14 годин, при температурі -40 º С – 7 годин.
