Гомеопатичну мезотерапію по акупунктурних точках використовується в гінекології для лікування різних захворювань, таких як вагініти, міоми матки, ендометріоз, синдром полікістозних яєчників, мастопатія, порушення менструального циклу тощо.
Застосування гомеопатичної мезотерапії по акупунктурних точках у гінекології дає змогу чинити лікувальний вплив на органи тазу без хірургічного втручання і з мінімальною кількістю побічних ефектів.
У процесі процедури гомеопатичної мезотерапії по акупунктурних точках гомеопатичні препарати ін’єктують у точки, що відповідають певним органам, наприклад, матці або яєчникам.
Таким чином, досягається локальна дія препарату і стимуляція тканин, що дає змогу поліпшити їхнє функціонування і вирішити багато проблем жіночого здоров’я.
Перед початком лікування необхідно проконсультуватися з фахівцем і обговорити всі можливі протипоказання та побічні ефекти.
Як проводиться гомеопатична мезотерапія?
Гомеопатична мезотерапія по акупунктурних точках у гінекології проводиться за допомогою ін’єкцій гомеопатичних препаратів у певні точки на шкірі, які відповідають точкам акупунктури.
- Перед процедурою пацієнту рекомендується підготуватися, дотримуючись певної дієти й уникаючи вживання алкоголю та куріння.
- Також важливо проконсультуватися з лікарем і уточнити всі можливі протипоказання та побічні ефекти.
- Саму процедуру проводять за допомогою тонких голок, які ін’єктують у точки на шкірі.
- Зазвичай використовують спеціальні шприци з об’ємом 1 мл. Голки, що використовуються для ін’єкцій, мають довжину від 4 до 6 мм і тонкість від 0,3 до 0,5 мм.
- Препарати, що використовуються в гомеопатичній мезотерапії, зазвичай містять дуже малі дози природних речовин, які використовуються для лікування конкретних симптомів. Вони можуть бути ін’єктовані в точки акупунктури на глибину 1-4 мм, залежно від того, на який шар шкіри потрібно впливати.
- Процедура може зайняти від 15 до 30 хвилин, залежно від кількості точок, які необхідно обробити.
Курс лікування може варіюватися залежно від характеру захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта.