Аутоімунний гепатит – це хронічне запальне захворювання печінки, викликане аутоімунною реакцією, коли імунна система організму помилково нападає на власні печінкові клітини.
Цей стан небезпечний з кількох причин:
- Поступове ушкодження печінки. При атоімунному гепатиті імунна система атакує печінкові клітини, викликаючи запалення. Поступово це запалення призводить до пошкодження печінки та заміни здорових клітин на рубці. При тривалому лікуванні аутоімунного гепатиту прогресує до цирозу печінки, що викликає порушення функції печінки та серйозні ускладнення.
- Розвиток ускладнень. Неконтрольоване запалення в печінці, викликане аутоімунним гепатитом, призводять до розвитку ускладнень, таких як жовтяниця, асцит (накопичення рідини в черевній порожнині), портальна гіпертензія (підвищений тиск усередині портальної вени), гепатична енцефалопатія (порушення функції мозку токсичних речовин) і навіть печінкова недостатність.
- Системні прояви. Аутоімунний гепатит пов’язаний з іншими аутоімунними захворюваннями, такими як запалення суглобів, запалення кишківника, аутоімунний тиреоїдит та ін. Це означає, що аутоімунний гепатит впливає на кілька органів і систем в організмі, що збільшує ризик виникнення різних медичних проблем.
- Ризик розвитку раку печінки. Деякі дослідження пов’язують тривалий хронічний запальний процес у печінці, спричинений аутоімунним гепатитом із підвищеним ризиком розвитку раку печінки.
Лікування аутоімунного гепатиту
Лікування аутоімунного гепатиту включає застосування імунодепресантів та протизапальних препаратів для приглушення запального процесу та запобігання пошкодженню печінки.
Регулярне спостереження та догляд за пацієнтами з аутоімунним гепатитом включає наступні заходи:
- Консультація лікаря. Пацієнти з аутоімунним гепатитом повинні регулярно відвідувати свого лікаря, зазвичай гепатолога або гастроентеролога, для контролю стану печінки, оцінки ефективності лікування та корекції лікарської терапії за необхідності.
- Лабораторні аналізи. Пацієнтам знадобиться регулярне проведення аналізів крові для оцінки функції печінки, таких як рівень трансаміназ (AST та ALT), білірубіну, альбуміну, показників згортання та ін. Ці аналізи допомагають визначити активність запального процесу та функціональний стан печінки.
- Імунодепресанти та протизапальні препарати. Пацієнтам призначаються імунодепресанти, щоб знизити активність імунної системи та запобігти подальшому пошкодженню печінки. Також застосовуються протизапальні препарати, наприклад, глюкокортикостероїди.
- Підтримка здорового способу життя. Пацієнти повинні стежити за своїм способом життя та дотримуватися здорових звичок. Це включає правильне харчування, уникнення алкоголю, вживання ліків лише за призначенням лікаря, уникнення контакту з інфекціями, регулярна фізична вправа та достатній відпочинок.
- Моніторинг щодо ускладнень. Важливо відстежувати появу можливих ускладнень, таких як цироз печінки, рак печінки або інші аутоімунні захворювання. Регулярні обстеження та скринінги допомагають виявити їх на ранніх стадіях та вжити відповідних заходів.
Загалом регулярне спостереження та дотримання зазначених рекомендацій допомагають контролювати аутоімунний гепатит, мінімізувати пошкодження печінки.
Зменшення пошкодження печінки та ризику ускладнень аутоімунного гепатиту досягається при дотриманні наступних заходів:
- Дотримання рекомендацій лікаря. Пацієнти повинні суворо дотримуватися вказівок лікаря щодо лікування та прийому препаратів. Важливо не пропускати призначені дози ліків та регулярно відвідувати спеціаліста для оцінки стану та корекції лікування за потреби.
- Уникнення спроб самолікування. Пацієнти не повинні самостійно змінювати дозування препаратів або припиняти прийом без узгодження з лікарем. Також важливо уникати використання інших ліків, включаючи рослинні препарати та добавки, без консультації з лікарем, оскільки вони впливають на функцію печінки.
- Відмова від алкоголю. Споживання алкоголю посилює запалення печінки та пошкодження клітин. Пацієнтам із аутоімунним гепатитом рекомендується повністю виключити вживання алкоголю.
- Здорове харчування. Правильне харчування має важливе значення підтримки здоров’я печінки. Рекомендується вживати їжу, багату на поживні речовини, включаючи фрукти, овочі, повнозернові продукти та нежирні білкові джерела. Також необхідно обмежити споживання жирів, солі та продуктів з високим вмістом доданого цукру.
- Захист від інфекції. Пацієнтам з аутоімунним гепатитом слід уникати контакту з інфекційними захворюваннями, оскільки вони збільшують запалення печінки. Вакцинація проти гепатиту A та B рекомендується для захисту від цих вірусних інфекцій.
- Підтримка здорового способу життя. Регулярне фізичне навантаження допомагає підтримувати загальну фізичну форму та метаболічне здоров’я. Також необхідно забезпечувати достатній відпочинок та стресостійкість.
- Амбулаторна або стаціонарна програма очищення на 5-10 днів. Очищення організму допомагає вивести токсини та шлаки з організму, відновити обмін речовин, знизити вагу, відновити роботу кишківника, печінки, жовчного міхура, лімфатичної та кровоносної системи.
- Обстеження: УЗД органів черевної порожнини, лабораторні аналізи, аналіз стану організму на Комплексі Медичному Експертному
- Програма детоксикації: Проживання; Харчування; Фіточаї; Масажі; Озонована вода; Ректальні інсуфляції озоно-кисневою сумішшю; Продування слухового каналу озоно-кисневою сумішшю; Очисні клізми; Сліпе зондування жовчного міхура та печінки (Дюбаж); Очищення тонкого та товстого кишківника (ортоградно)
- Озонотерапія: внутрішньовенна, ректальні інсуффляції, санація верхніх дихальних шляхів озоно-кисневою сумішшю, прийом озонованої води, озонована олія
- Протипаразитарні програми
- Пресотерапія – очищення лімфатичної системи
- Вісцеральний масаж – масаж внутрішніх органів сприяє нормалізації обмінних процесів в організмі, зменшенню спазму кишківника, очищенню від слизу та паразитів, спалюванню вісцерального жиру, активації роботи печінки та жовчного міхура, органів малого тазу
- Фотонна терапія
- Дуоденальне зондування жовчного міхура
