Запаморочення – це відчуття нестабільності або кружляння, яке може супроводжуватися відчуттям втрати рівноваги або незвичними відчуттями руху. Це досить поширений стан, і в кожної людини може бути своя причина запаморочення.
Причини запаморочення
- Вестибулярні порушення. Запаморочення може бути спричинене проблемами у вестибулярній системі органу рівноваги всередині вуха. Це може бути спричинено внутрішніми вушними інфекціями, хворобами вестибулярного нерва або хворобою Меньєра.
- Гіпотонія. Низький кров’яний тиск може спричиняти запаморочення, особливо при різкій зміні положення тіла, наприклад, при вставанні із сидячого положення або після сидіння на ногах.
- Стрес і тривога. Емоційне напруження і стрес можуть спричиняти запаморочення у деяких людей. Це пов’язано зі змінами в центральній нервовій системі та кровообігу.
- Побічні ефекти ліків. Деякі ліки можуть викликати запаморочення як побічний ефект. Деякі препарати можуть викликати ці симптоми.
- Відсутність харчування або зневоднення. Нестача харчування або дегідратація організму також можуть спричиняти запаморочення.
- Ортостатична гіпотензія. Це стан, при якому кров’яний тиск різко знижується при вставанні із сидячого або лежачого положення. Це може спричиняти запаморочення і втрату рівноваги.
- Стрес і тривога. Емоційне напруження, стрес і тривога можуть спричиняти запаморочення у деяких людей. Це пов’язано зі змінами в центральній нервовій системі та кровообігу.
- Побічні ефекти ліків. Деякі ліки можуть викликати запаморочення як побічний ефект. Це можуть бути протигіпертензивні препарати, антидепресанти, седативні препарати та інші.
- Постійна дегідратація. Недостатнє вживання води і постійна дегідратація організму можуть спричиняти запаморочення і слабкість.
- Вестибулярні мігрені. Мігрень, що супроводжується запамороченням, відома як вестибулярна мігрень. Це тип мігрені, при якому порушується функція вестибулярної системи.
- Вестибулярна невропатія. Це порушення функції вестибулярної системи, яке може спричиняти запаморочення і втрату рівноваги.
- Внутрішня інфекція. Інфекції внутрішнього вуха можуть спричиняти запаморочення, особливо в поєднанні з іншими симптомами, такими як біль у вусі, зниження слуху або гнійні виділення.
- Серцево-судинні проблеми. Деякі серцево-судинні захворювання, такі як аритмія, ішемічна хвороба серця або судинні порушення, можуть спричиняти запаморочення.
- Гіпоглікемія. Низький рівень цукру в крові може призвести до запаморочення, особливо у людей з діабетом.
- Раптова зміна позиції. Різка зміна положення тіла, наприклад, швидкий поворот голови, може спричинити запаморочення, особливо в деяких людей.
- Вестибулярні порушення при русі. Деякі люди відчувають запаморочення при русі, такому як автосимулятори, катання на атракціонах або подорож на човні. Це може бути пов’язано з порушенням роботи вестибулярної системи.
Важливо зазначити, що ці причини запаморочення є лише загальними і не вичерпними. Якщо у вас виникають часті або незрозумілі запаморочення, важливо проконсультуватися з лікарем для отримання точного діагнозу і призначення відповідного лікування.
Діагностика запаморочення
Діагностика запаморочення включає в себе різні кроки, які допоможуть визначити причину цього стану. Ось деякі з методів, які лікар може використовувати під час діагностики запаморочення:
- Медичний огляд. Лікар проведе детальне обговорення ваших симптомів і медичної історії. Він може поставити запитання про характер запаморочення, його частоту і тривалість, а також про інші супутні симптоми.
- Фізичне обстеження. Лікар може провести фізичне обстеження, включаючи перевірку кров’яного тиску, пульсу, слуху та рівноваги. Він також може звернути увагу на ознаки інфекції або інших фізичних проблем.
- Лабораторні аналізи. Деякі лабораторні тести можуть бути призначені для виявлення можливих причин запаморочення. Це можуть бути аналізи крові для перевірки рівня глюкози, електролітів і функції щитоподібної залози.
- Вестибулярні тести. Лікар може рекомендувати проведення спеціальних тестів, наприклад, електроністагмографії (ENG) або вестибулометрії, щоб оцінити функцію вестибулярної системи та виявити наявність можливих порушень.
- Освітні тести. У деяких випадках можуть знадобитися додаткові обстеження, такі як комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ), щоб виключити структурні проблеми в голові або шийному відділі хребта.
- Консультація фахівця. Залежно від підозрюваної причини запаморочення, лікар може скерувати вас на консультацію до фахівця, такого як невролог, отоларинголог (вухо-горло-ніс), кардіолог або до іншого лікаря, що спеціалізується у відповідній галузі.
Ультразвукове дуплексне сканування при запамороченнях
УЗД (ультразвукове дуплексне сканування) або ультразвукове дослідження з доплерографією може бути рекомендовано при запамороченнях, якщо лікар підозрює наявність проблем із кровообігом у судинах голови та шиї. Це дослідження дає змогу оцінити структуру і функцію судин і виявити можливі проблеми, такі як стенози (звуження) або тромбози (тромби) в судинах, які можуть призводити до порушення кровотоку в мозок.
УЗД використовує ультразвукові хвилі для створення зображень судин і вимірювання швидкості кровотоку. Це безпечний і неінвазивний метод, який може надати інформацію про стан судин і їхню пропускну здатність.
Лікар може використовувати УЗД для оцінки судин шиї, таких як сонні артерії (артерії, що забезпечують кровопостачання голови та мозку), щоб виявити наявність стенозів або тромбозів, які можуть спричиняти запаморочення.
Лабораторні аналізи при запамороченнях
При запамороченнях лікар може призначити певні лабораторні аналізи для виявлення можливих причин та оцінки загального стану здоров’я.
- Комплексний аналіз крові. Цей тест включає загальний аналіз крові, який може допомогти виявити анемію (низький рівень гемоглобіну), інфекції або запалення, які можуть бути пов’язані із запамороченнями.
- Рівень глюкози в крові. Цей тест допомагає визначити рівень цукру в крові.
Низький рівень глюкози (гіпоглікемія) може спричиняти запаморочення. - Рівень електролітів. Тест на електроліти, такі як натрій, калій і магній, може бути проведений для оцінки балансу електролітів в організмі. Порушення балансу електролітів можуть бути пов’язані із запамороченнями.
- Функція щитоподібної залози. Дослідження рівня гормонів щитоподібної залози (тироксину і трийодтироніну) та рівня гормону, що стимулює щитоподібну залозу (ТТГ), може бути корисним для виявлення гіпотиреозу або гіпертиреозу, станів, що можуть бути пов’язані із запамороченнями.
Лікування запаморочень
Лікування запаморочень залежить від їхньої конкретної причини. Оскільки запаморочення може бути спричинене різними чинниками, важливо провести діагностику і з’ясувати основну причину перед початком лікування.
- Лікарська терапія. Залежно від причини запаморочень, лікар може призначити ліки для полегшення симптомів або лікування основного захворювання. Наприклад, при запамороченнях, викликаних хворобою вестибулярного апарату, можуть застосовуватися препарати, що впливають на баланс і координацію рухів.
- Фізіотерапія. Фізіотерапевтичні методи можуть бути ефективними в лікуванні деяких видів запаморочень. Наприклад, вестибулярна реабілітація може включати спеціальні вправи, спрямовані на тренування рівноваги і координації, щоб поліпшити функцію вестибулярного апарату.
- Зміна способу життя та дієти. У деяких випадках зміна способу життя може допомогти впоратися із запамороченнями. Це може включати дотримання регулярного режиму сну, усунення стресу, уникнення важких фізичних навантажень і вживання здорової їжі. У деяких випадках рекомендується обмеження споживання алкоголю та кофеїновмісних напоїв.
- Лікування основного захворювання. Якщо запаморочення спричинені іншими захворюваннями, такими як синусит, мігрень або артеріальна гіпертензія, лікування цих станів може допомогти впоратися із запамороченнями.
Програма лікування запаморочень у МЦ “Альтернатива”
Для визначення загального стану здоров’я додатково до лабораторних аналізів, УЗД проводиться аналіз стану всього організму на Комплексі Медичному Експертному.
Проводиться аналіз стану всіх органів і систем: Стан імунної системи; Алергени; Вірусне навантаження; Бактеріальне навантаження; Навантаження грибками; Виявлені гельмінти; Дефіцит вітамінів і мікроелементів; ЛОР-органи; Бронхо-легеневий апарат; Серцево-судинна система; Шлунково-кишковий тракт; Печінка, жовчний міхур; Підшлункова залоза; Нирки, сечовий міхур; Статеві органи; Опорно-руховий апарат; Нервова система; Ендокринна система; Не рекомендовані продукти харчування.
Після визначення причини захворювань у медичному центрі “Альтернатива” проводять програму відновлення всього організму за авторською методикою головного лікаря медичного центру Тимченко Ольги Володимирівни.
- Амбулаторна або стаціонарна програма очищення на 5-10 днів. Очищення організму допомагає вивести токсини і шлаки з організму, відновити обмін речовин, знизити вагу, відновити роботу кишківника, печінки, жовчного міхура, лімфатичної та кровоносної системи.
- Обстеження. УЗД органів черевної порожнини, лабораторні аналізи; аналіз стану організму на Комплексі Медичному Експертному.
- Програма детоксикації: Проживання; Харчування; Фіточаї; Масажі; Озонована вода; Ректальні інсуфляції озоно-кисневою сумішшю; Продування слухового каналу озоно-кисневою сумішшю; Очисні клізми; Сліпе зондування жовчного міхура і печінки (Дюбаж); Очищення тонкого і товстого кишківника (ортоградно).
- Озонотерапія: внутрішньовенна, ректальні інсуфляції, санація верхніх дихальних шляхів озоно-кисневою сумішшю, вживання озонованої води, озонованої олії.
- Протипаразитарні програми
- Пресотерапія – очищення лімфатичної системи
- Вісцеральний масаж – масаж внутрішніх органів: сприяє нормалізації обмінних процесів в організмі, зменшенню спазму кишківника, очищенню від слизу і паразитів, спалюванню вісцерального жиру, активації роботи печінки та жовчного міхура, органів малого таза.
- Витягування хребта на апараті “Ормед-професіонал”
- Фотонна терапія
- Дуоденальне зондування жовчного міхура
- Гірудотерапія
Озонотерапія при запамороченнях
Озонотерапія – це метод лікування, який використовує озон (O3), газоподібну форму кисню при запамороченнях.
Види озонотерапії при запамороченнях
Озонотерапія при запамороченнях може застосовуватися в різних формах, включаючи системну і локальну терапію, і її методи можуть варіюватися залежно від конкретного захворювання або стану, який потребує лікування.
Озонотерапія може включати такі методи:
- Велика аутогемоозонотерапія. У цьому методі пацієнту витягують певну кількість крові, яку потім обробляють озоном і вводять назад в організм.
- Ін’єкції озону. Озон може бути ін’єктований у певні ділянки тіла, такі як м’язи або суглоби, з метою досягти локального терапевтичного ефекту.
- Ректальне введення озоно-кисневої суміші. Озон може бути введений через пряму кишку у формі ректальних продувань.
- Місцеве застосування озону. Озон може бути використаний для обробки ран, виразок, опіків або інших поверхневих станів.
Функція печінки та жовчного міхура при лікуванні запаморочень
Функція печінки і жовчного міхура може бути важливим аспектом при лікуванні запаморочень, особливо якщо їх причина пов’язана з порушенням обміну речовин або з кровообігом у головному мозку.
Ось кілька чинників, пов’язаних із функцією печінки та жовчного міхура, які можуть бути враховані при лікуванні запаморочень:
- Метаболічне здоров’я. Печінка відіграє важливу роль в обробці та метаболізмі багатьох речовин, включаючи лікарські препарати. Деякі ліки можуть мати побічні ефекти, пов’язані із запамороченнями, особливо якщо вони накопичуються в організмі через порушену функцію печінки. При лікуванні запаморочень важливо враховувати стан печінки та підбирати ліки, які не спричиняють додаткових проблем.
- Жовчний міхур і травлення. Жовчний міхур і жовчні протоки відповідають за вироблення і виведення жовчі, яка бере участь у процесі травлення і засвоєнні їжі, особливо жирів. Деякі проблеми з жовчним міхуром, такі як жовчнокам’яна хвороба або знижена скоротливість, можуть призводити до порушення травлення і поглинання поживних речовин, що зі свого боку може спричиняти запаморочення.
- Вплив на кровообіг. Печінка відіграє роль у регуляції кровотоку та забезпеченні оптимального кровопостачання всього організму, включаючи головний мозок. Порушення функції печінки, таке як цироз, може спричиняти порушення кровообігу та зниження надходження крові до головного мозку, що може сприяти запамороченням.
При лікуванні запаморочень лікар має враховувати стан печінки і жовчного міхура, проводити програму очищення організму, озонотерапію, протипаразитарну терапію і застосовувати відповідні методи лікування.
Функція тонкого й товстого кишківника при лікуванні запаморочень
Функція тонкого і товстого кишківника має вплив на запаморочення. Деякі проблеми з травленням і функцією кишківника можуть спричиняти запаморочення або сприяти їхньому розвитку.
Функції кишківника при лікуванні запаморочень:
- Травлення та поглинання поживних речовин. Тонкий кишківник відіграє важливу роль у травленні та поглинанні поживних речовин з їжі. Якщо їжа неправильно перетравлюється або поглинається, це може призводити до дисбалансу електролітів, нестачі поживних речовин та інших проблем, які можуть спричиняти запаморочення.
- Синдром подразненого кишківника (СПК). СПК – це функціональний розлад кишківника, що характеризується симптомами, такими як болі в животі, закрепи, проноси і здуття. У деяких людей із СПК можуть виникати запаморочення, можливо, пов’язані зі змінами в нервовій системі або кровообігу в ділянці живота.
- Нестача вітамінів і мінералів. Деякі травні розлади або захворювання кишківника можуть призводити до поганого засвоєння вітамінів і мінералів, таких як вітамін B12, залізо або магній. Дефіцит цих поживних речовин може спричиняти анемію та інші проблеми, які можуть бути пов’язані із запамороченнями.
- Вплив на стан мікробіому кишківника. Мікробіом кишківника – це спільнота мікроорганізмів, що населяють наш кишківник і виконують важливі функції для здоров’я. Порушення балансу мікробіома, таке як дисбіоз, може мати вплив на травлення, імунну систему та інші аспекти здоров’я, що може позначитися на запамороченнях.
При лікуванні запаморочень необхідно підтримувати функцію тонкого і товстого кишківника, застосовуючи методи детоксикації організму, протипаразитарні заходи.
При лікуванні запаморочень необхідно нормалізувати функції товстого кишківника.
Стани та проблеми, пов’язані з товстим кишківником, можуть впливати на загальне здоров’я і спричиняти симптоми, такі як запаморочення.
Захворювання товстого кишківника, які спричиняють запаморочення
- Закрепи. Утруднене або несвоєчасне випорожнення товстого кишківника може призвести до закрепів. Закрепи можуть спричиняти дискомфорт, нездужання і в рідкісних випадках навіть запаморочення.
- Запальні захворювання кишківника. До запальних захворювань кишківника належать хвороба Крона та виразковий коліт. Ці захворювання можуть спричиняти запалення і виразки в товстому кишківнику, що може супроводжуватися симптомами, включаючи запаморочення.
- Дивертикульоз. Дивертикули – це виступи або мішечки в стінках товстого кишківника. У деяких людей дивертикули можуть стати запаленими або застрягти, спричиняючи стан, відомий як дивертикуліт. Це може супроводжуватися болем у животі та іншими симптомами, включаючи запаморочення.
- Рак товстого кишківника. Рак товстого кишківника може прогресувати без виражених симптомів, але в деяких випадках може спричиняти кровотечу, анемію та інші симптоми, які можуть впливати на загальне самопочуття, включаючи запаморочення.
У медичному центрі “Альтернатива” особлива увага приділяється стану роботи товстого кишківника, особливо якщо є специфічні симптоми або обставини, що вказують на можливий зв’язок між запамороченнями і проблемами в цій ділянці.
У даному випадку проводиться аналіз стану всього організму на Комплексі Медичному Експертному, аналіз паразитарної, грибкової флори, яка впливає на роботу товстого кишківника, спричиняє закрепи та ін. стани.
Апаратне витягування хребта при лікуванні запаморочень
Апаратне витягування хребта (також відоме як спинальна тракція) – це фізіотерапевтична процедура, при якій застосовується тягова сила для розтягування хребта. Вона може використовуватися в лікуванні різних станів, пов’язаних із хребтом, включаючи деякі випадки запаморочень, особливо якщо вони пов’язані з проблемами в шийному відділі хребта. Ефективність і застосовність апаратного витягування хребта при запамороченнях може залежати від конкретного діагнозу і причини запаморочень.
Апаратне витягування хребта може мати такі потенційні переваги при лікуванні запаморочень:
- Розтягнення хребта. Тракція сприяє розтягуванню хребта, що може допомогти зменшити стиснення або компресію нервових корінців або судин, що проходять через шийний відділ хребта. Це може поліпшити кровообіг і знизити подразнення нервових структур, що може допомогти впоратися із запамороченнями, пов’язаними з цими проблемами.
- Поліпшення позиції хребців. Витягування хребта може допомогти відновити нормальну позицію хребців, особливо у випадку сублюксацій або неправильного вирівнювання хребців. Це може знизити навантаження на структури шийного відділу хребта і поліпшити функцію.
- Розслаблення м’язів. Тракція також може сприяти розслабленню м’язів шиї та плечового пояса, які можуть бути пов’язані з напругою і спазмами, що спричиняють запаморочення.
Запаморочення через густу кров
Густа кров, також відома як гіперкоагуляція або підвищена в’язкість крові, може бути одним із чинників, що сприяють розвитку запаморочень.
Ось як густа кров може впливати на запаморочення:
- Обмеження кровотоку в мозок. Густа кров може ускладнювати протікання крові через судини мозку, що може спричиняти нестачу кисню і поживних речовин у деяких ділянках мозку. Це може призводити до запаморочень та інших симптомів, пов’язаних із недостатнім кровопостачанням мозку.
- Тромбоутворення. Підвищена в’язкість крові може сприяти утворенню тромбів (згустків крові) у судинах. Якщо тромб закупорить кровотік у мозку, це може призвести до ішемічного інсульту та супутніх симптомів, включаючи запаморочення.
- Підвищений тиск у судинах. Густа кров може збільшувати тиск у судинах, особливо при порушенні нормального кровотоку. Це може спричинити підвищений тиск усередині черепа (внутрішньочерепний тиск), що може впливати на функцію головного мозку та спричиняти запаморочення.
Для збільшення згортання крові, щоб кров швидше протікала по судинах, венах, артеріях, застосовують методи озонотерапії (велика аутогемоозонотерапія, озонований фізрозчин).
Це дає змогу поліпшити плинність крові та знизити частоту запаморочень.
Лімфодренажний апаратний масаж при запамороченнях
Лімфодренажний апаратний масаж (пресотерапія) можна використовувати як додаткову терапію при лікуванні запаморочень, особливо якщо вони пов’язані з проблемами лімфатичної системи або набряками. Лімфодренажний масаж спрямований на поліпшення циркуляції лімфи і стимуляцію дренажу зайвої рідини з тканин.
Ефективність пресотерапії при запамороченнях:
- Поліпшення мікроциркуляції. Лімфодренажний масаж допомагає поліпшити мікроциркуляцію в тканинах, включаючи тканини голови і шиї. Це сприяє ефективнішому надходженню кисню і поживних речовин у клітини і покращує видалення метаболічних відходів, що може допомогти впоратися із запамороченнями, спричиненими порушенням кровотоку в мозок.
- Зниження набряків. Лімфодренажний масаж сприяє видаленню зайвої рідини з тканин і покращує лімфатичний дренаж. Це може бути корисно, якщо запаморочення пов’язані з набряками, спричиненими недостатнім дренажем лімфатичної системи.
- Розслаблення і зняття напруги. Масаж, включаючи лімфодренажний апаратний масаж, може сприяти розслабленню м’язів голови, шиї та плечового пояса. Це може бути корисно, якщо запаморочення спричинені м’язовою напругою і спазмами.
