Захворювання сечовидільної системи у дітей що охоплює як уроджені, так і набуті порушення. Вони займають значне місце у структурі дитячої захворюваності, особливо у педіатричній нефрології та урології. Ці стани можуть розвиватися гостро або формуватися повільно, протягом місяців або навіть років, часто залишаючись недіагностованими через змащену клінічну картину у дітей молодшого віку. Важливо розуміти, які саме захворювання найпоширеніші, щоб своєчасно звернутися за медичною допомогою та провести необхідне обстеження. Нижче розглянуто основні патології, з якими батьки найчастіше звертаються до медичних центрів, включаючи медичний центр «Альтернатива».
Пієлонефрит (гострий та хронічний) у дітей
Пієлонефрит – це запальне захворювання нирок, що зачіпає переважно лоханочно-чашкову систему та інтерстиціальну тканину. Він розвивається переважно в результаті бактеріальної інфекції, найчастіше спричиненої кишковою паличкою, протеєм, клебсієлою та іншими умовно-патогенними мікроорганізмами. Діти пієлонефрит може виникати і натомість анатомічних аномалій, порушеного відтоку сечі, імунодефіцитних станів, частих ГРВІ, і навіть за недотримання правил особистої гігієни.
Клінічна картина гострого пієлонефриту включає підвищення температури тіла до фебрильних значень, озноб, болі в попереку або животі, часте і хворобливе сечовипускання. У немовлят симптоми можуть бути неспецифічними – млявість, відмова від їжі, зниження маси тіла. При хронічному пієлонефриті спостерігаються періодичні загострення, зміни в аналізі сечі (лейкоцитурія, бактеріурія), а також можуть розвиватися ознаки хронічної інтоксикації – блідість шкіри, зниження апетиту, стомлюваність.
Гломерулонефрит у дітей
Гломерулонефрит – це запалення ниркових клубочків, що має аутоімунну природу і може розвиватися після перенесеної стрептококової інфекції, у тому числі ангіни або скарлатини. В основі захворювання лежить ураження фільтраційного апарату нирок, внаслідок чого розвивається протеїнурія, гематурія, порушення фільтрації та затримка рідини в організмі.
У дітей захворювання може починатися гостро, з підвищення температури тіла, набряків на обличчі (особливо вранці), зменшення об’єму сечовипускання та зміни кольору сечі (так звана «сеча кольору м’ясних помиїв»). У важких випадках можливі головні болі, підвищення артеріального тиску, проте до ниркової недостатності при тривалому перебігу.
Цистит у дітей
Цистит – це запалення слизової оболонки сечового міхура, яке у дітей найчастіше розвивається як ускладнення інфекцій, переохолодження, а також при зниженні загального або місцевого імунітету. Захворювання більш характерне для дівчаток, що пов’язано з анатомічними особливостями уретри. денним нетриманням сечі.
У дітей старшого віку спостерігаються такі симптоми, як різі при сечовипусканні, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, болі в надлобковій ділянці. Цистит може протікати як у гострій, так і у хронічній формі. При хронічному перебігу загострення відбуваються кілька разів на рік, особливо в холодну пору року, при зниженні імунітету або після перенесених ГРВІ.
Сечокам’яна хвороба (МКЛ) у дітей
Сечокам’яна хвороба у дітей – це формування конкрементів (каменів) у нирках, сечоводах або сечовому міхурі. У дітей зустрічається рідше, ніж у дорослих, але останніми роками відзначається зростання захворюваності. Причини включають вроджені аномалії, метаболічні порушення, хронічні інфекції, а також низьку фізичну активність та незбалансоване харчування.
Симптоми МКЛ включають біль у ділянці нирок, домішка крові в сечі (гематурія), часте сечовипускання, дизурію. При просуванні каменя по сечоводу може виникнути напад ниркової коліки – різкий, бойовий біль, що супроводжується нудотою і блюванням. Діагностика ґрунтується на даних УЗД, загального аналізу сечі, біохімічного дослідження та рентгенологічних методів.
Нейрогенний сечовий міхур у дітей
Нейрогенний сечовий міхур – це порушення функції сечового міхура, обумовлене порушенням іннервації. Причиною може бути органічне ураження нервової системи (вроджені аномалії хребта, ДЦП, травми, пухлини) або функціональні розлади, пов’язані з незрілістю нервової регуляції.
Виявляється або затримкою сечі (гіпорефлекторний тип), або її нетриманням (гіперрефлекторний тип), а також інфекціями сечових шляхів, що виникають через застій сечі або її неповне виведення. У дітей можуть виникати скарги на часте сечовипускання, нічне та денне нетримання, а також дискомфорт внизу живота. Нейрогенний сечовий міхур може супроводжуватися ураженням нирок, гідронефрозом та рефлюксами.
Енурез у дітей
Енурез – це нічне (рідше денне) нетримання сечі, яке зустрічається у дітей віком від 5 років і не пов’язане з органічними ураженнями сечовидільної системи. Він може бути первинним (якщо дитина ніколи не контролювала сечовипускання вночі) і вторинною (якщо після періоду контролю виник рецидив нетримання).
Причини енурезу різноманітні: психологічні травми, стрес, спадковість, порушення вироблення антидіуретичного гормону вночі, незрілість нервової системи, хронічні захворювання. Найчастіше енурез спостерігається у хлопчиків. Дитина може не прокидатися при позиві до сечовипускання, страждати від зниженої самооцінки, соціальної ізоляції та проблем із навчанням.
Аномалії розвитку сечовидільної системи у дітей
Вроджені аномалії розвитку сечовидільної системи часто виявляються на ранньому віці або навіть внутрішньоутробно. Вроджені аномалії розвитку сечовидільної системи можуть бути як ізольованими, так і входити до складу генетичних синдромів. Серед них найчастіше зустрічаються:
- гідронефроз – розширення чашечно-милкової системи нирки внаслідок утрудненого відтоку сечі. Може призводити до атрофії паренхіми та зниження функції нирки.
- подвоєння сечоводів – аномалія, при якій від однієї нирки відходять два сечоводи. Часто супроводжується рефлюксами, інфекціями та порушеннями відтоку сечі
- підковоподібна нирка – зрощення нижніх полюсів нирок, у якому нирки розташовуються як дуги. Така нирка може функціонувати нормально, але часто поєднується з підвищеним ризиком розвитку інфекцій та сечокам’яної хвороби.
Ці аномалії можуть протікати безсимптомно або супроводжуватись рецидивуючими інфекціями сечових шляхів, порушенням сечовипускання, больовими відчуттями. Їх виявлення вимагає проведення УЗД, урографії, МРТ, і навіть консультації нефролога чи уролога.
Методика лікування захворювань сечовидільної системи у дітей
- Програма може проходити амбулаторно або за умов стаціонару.
- Передбачено проживання в 1-місному номері з батьком на строк від 5 до 10 діб , що забезпечує комфорт та психологічну підтримку дитини під час терапії.
На початковому етапі проводиться комплексне обстеження , спрямоване на виявлення причин та наслідків паразитарного навантаження:
- Консультації профільних лікарів
- УЗД органів черевної порожнини та нирок для оцінки стану печінки, жовчного міхура, нирок, підшлункової залози, жовчних проток та селезінки.
- ЕКГ з метою оцінки впливу токсичного навантаження на серцево-судинну систему.
- Скринінг організму на Комплексі Медичному Експертному (КМЕ) :
- визначення вірусів, бактерій, паразитів (включаючи мікст-інвазії)
- визначення дефіциту вітамінів, мінералів та амінокислот
- виявлення харчової непереносимості , що впливає на імунітет та запальні процеси в сечовивідній системі
Програма детоксикації (10 днів)
Мета – усунення токсинів, паразитів та відновлення функцій органів, у тому числі нирок:
- Гіпоалергенне харчування – зменшує навантаження на ШКТ та нирки, знижує запальний фон.
- Очищення кишечника (тонкого та товстого), печінки, жовчного міхура та нирок.
- Фітотерапія :
- ниркові чаї сприяють м’якому сечогінному та антисептичному ефекту.
- жовчогінні збори покращують травлення та відтік токсинів
- протипаразитарні збори спрямовані на знищення патогенів в організмі
- Масаж активізує лімфоток та прискорює виведення продуктів життєдіяльності паразитів
- Вісцеральна терапія – м’який ручний вплив на область живота та попереку дозволяє:
- покращити функцію нирок, сечового міхура та кишечника
- знизити застійні явища
- покращити відтік сечі та лімфи
- підтримати роботу органів, пов’язаних із виведенням токсинів
- Фотонна терапія застосовується для лікування запальних процесів:
- знижує больовий синдром
- прискорює відновлення тканин
- покращує локальний імунітет у ділянці сечового міхура та нирок
- Пресотерапія (апаратний лімфодренажний масаж) активує лімфатичну систему
- сприяє виведенню продуктів розпаду паразитів
- покращує мікроциркуляцію в області нирок та малого тазу
- знижує набряклість та відновлює дренажну функцію
Озонотерапія при захворюваннях сечовидільної системи у дітей
Озонотерапія займає ключове місце в комплексному лікуванні завдяки своєму потужному протизапальному, антипаразитарному та імуномодулюючій дії.
- Ректальні інсуфляції озоно-кисневою сумішшю дозволяють швидко доставити озон до органів малого тазу, включаючи нирки, сечовий міхур та уретру. Поліпшують кровопостачання, знижують запалення, сприяють виведенню токсинів та відновленню слизових.
- Прийом озонованої води всередину має м’яку антипаразитарну та протизапальну дію, покращує роботу нирок, сприяє зниженню загального токсичного навантаження.
- Мікроклізми з озонованим маслом ефективні при запаленнях слизової прямої кишки, опосередковано покращують лімфовідтікання від органів сечостатевої системи, сприяють зняттю подразнення та відновленню слизових.
- Прийом озонованої олії внутрішньо використовується для м’якої санації кишечника та корекції хронічних запальних вогнищ, що впливають на сечовидільну систему. Підтримує функцію печінки та нирок.
- Зовнішнє застосування озонованої олії застосовується при зовнішніх проявах запалення (свербіж, подразнення в області уретри або зовнішніх статевих органів), а також при супутніх симптомах шкірних паразитарної інфекції.
- санація ЛОР-органів озоно-кисневою сумішшю дозволяє усунути вогнища хронічної інфекції, що впливають на загальний імунітет та провокують загострення захворювань сечовидільної системи.
- Ефект від озонотерапії:
- зниження запалення та набряку в нирках та сечовому міхурі
- покращення фільтраційної функції нирок
- активізація лімфатичної системи
- знищення вірусів, бактерій, грибків та паразитів
- стимуляція відновлення тканин
- зміцнення імунітету
- Комплексна корекція на КМЕ (Комплекс Медичний Експертний)
- Спеціальна терапевтична корекція патологічних процесів з урахуванням даних діагностики.
Спрямована на: - знищення паразитарної, грибкової та вірусної флори
- відновлення регуляції імунної системи
- підвищення стійкості слизових оболонок сечовидільної системи
Програма лікування паразитарних захворювань сечовидільної системи у дітей у медичному центрі «Альтернатива» заснована на глибокій діагностиці, індивідуальному підході та застосуванні м’яких, ефективних методик, включаючи озонотерапію. Такий комплекс забезпечує усунення причин захворювання, відновлення функції нирок та сечовивідних шляхів, зміцнення імунітету та запобігання рецидивам.
Захворювання сечовидільної системи у дітей потребують своєчасного виявлення, грамотної діагностики та постійного спостереження. Навіть за відсутності виражених симптомів важливо контролювати аналізи сечі, звертати увагу на зміни поведінки та самопочуття дитини. Чим раніше буде встановлена причина порушень, тим вищий шанс на повне відновлення функцій сечовидільної системи та запобігання ускладненням у майбутньому.