Закреп пов’язаний із різними захворюваннями та станами, такими як:
- Синдром подразненого кишківника (IBS). Закреп часто супроводжує IBS. Синдром подразненого кишківника посилює больові відчуття і дискомфорт у животі, посилює симптоми захворювання.
- Гіпотиреоз (низький рівень функції щитоподібної залози). Закреп один із симптомів гіпотиреозу через уповільнення обміну речовин і перистальтики кишківника.
- Діабет. Закреп наслідок нейропатії, коли пошкоджуються нерви, що контролюють кишкову перистальтику.
- Хвороби кишківника, такі як коліти або рак. Запалення або пухлини в кишківнику ускладнюють проходження калу, спричиняючи закреп.
- Деякі ліки. Наприклад, опіоїди уповільнюють перистальтику кишківника, призводячи до закрепу.
- Харчова алергія або непереносимість. Деякі продукти спричиняють закреп через непереносимість лактози, глютену або інших речовин.
- Нестача фізичної активності та нестача води й клітковини в раціоні харчування. Це уповільнює рух їжі через кишківник і сприяє розвитку закрепу.
- Гемороїди. Вузли гемороїдальних вен у ділянці заднього проходу пов’язані з труднощами при дефекації і, як наслідок, із закрепом.
- Медикаментозний гіперпаратиреоз. Це стан, при якому рівень паратормону в крові підвищений через вживання певних ліків, що призводить до порушення кишкової перистальтики та закрепу.
- Дивертикульоз. При цьому захворюванні в стінках кишківника утворюються маленькі вирости, звані дивертикулами. Ці вирости ускладнюють проходження калу, що призводить до закрепу.
- Аноректальні стенози або стриктури. Це звуження або стенози в ділянці прямої кишки або аноректального зчленування, які ускладнюють проходження калу і спричиняють закреп.
- Деякі види раку, такі як рак прямої кишки або рак сечового міхура. Зростання пухлин блокує або звужує просвіт кишківника, що призводить до закрепу.
У кожному з цих випадків закреп є лише одним із симптомів основного захворювання, і його лікування зазвичай пов’язане з усуненням причини основної хвороби.
Синдром подразненого кишківника (IBS) впливає на стан закрепу
Синдром подразненого кишківника (IBS) – це хронічне захворювання, яке проявляється болем у животі, дискомфортом і порушеннями випорожнення, такими як закреп або діарея. Закреп часто супроводжує IBS і посилює больові відчуття та дискомфорт у животі, що посилює симптоми захворювання.
- Механізм закрепу при IBS.
- Порушення моторики кишківника. Закреп при IBS зазвичай пов’язаний з порушенням моторики кишківника. У нормі кишківник скорочується ритмічно, щоб просувати вміст. При IBS моторика кишківника уповільнена, що призводить до недостатнього просування калу і його накопичення в кишківнику.
- Зниження секреції води. Закреп спричиняється зниженням секреції рідини в кишківнику, що робить випорожнення твердими і важкими для виведення.
- Вплив на симптоми синдрому подразненого кишківника
- Біль і дискомфорт. Накопичення калу і його твердість спричиняють розтягнення стінок кишківника, що призводить до болю і спазмів. Болі періодичні й посилюються після прийому їжі або у відповідь на стрес.
- Здуття. Закреп часто супроводжується здуттям живота через накопичення газів, що посилює відчуття дискомфорту і болю в животі.
- Емоційні та психологічні чинники. Психологічні чинники, такі як стрес і тривога, посилюють закреп при IBS. Ці фактори змінюють функцію кишківника і впливають на моторику та чутливість кишківника.
- Неправильне харчування. Споживання їжі з низьким вмістом клітковини, нестача рідини або споживання їжі, що викликає запалення, сприяє розвитку закрепу. Продукти, багаті на жири, уповільнюють роботу кишківника.
- Вплив ліків. Деякі ліки, що використовуються для лікування IBS, мають побічні ефекти, що сприяють закрепу. Наприклад, антидепресанти або опіоїди, що використовуються для контролю болю, уповільнюють моторику кишківника.
Гіпотиреоз (низький рівень функції щитоподібної залози) впливає на стан закрепу
Гіпотиреоз – це стан, при якому щитоподібна залоза не виробляє достатню кількість тиреоїдних гормонів, таких як тироксин (T4) і трийодтиронін (T3). Ці гормони відіграють ключову роль у регулюванні обміну речовин і різних фізіологічних процесів, включаючи роботу кишківника. Закреп – один із симптомів гіпотиреозу і має значний вплив на якість життя пацієнта.
Механізм закрепу при гіпотиреозі
- Уповільнення метаболізму. Гормони щитоподібної залози регулюють швидкість обміну речовин в організмі. При гіпотиреозі обмін речовин сповільнюється, що включає сповільнення роботи кишківника. Це призводить до зменшення частоти, швидкості просування калу і спричиняє закреп.
- Зниження перистальтики. Тиреоїдні гормони впливають на моторику кишківника. При гіпотиреозі скорочення кишківника стають менш ефективними, що призводить до сповільнення просування їжі та калу, і як наслідок – до закрепу.
Вплив закрепу на загальний стан здоров’я
- Біль і дискомфорт. Закреп спричиняє біль і дискомфорт у животі, що посилюється через уповільнений обмін речовин. Часто це супроводжується здуттям живота і болісними спазмами.
- Погіршення якості життя. Хронічний закреп значно погіршує якість життя, знижуючи комфорт і продуктивність пацієнта.
Діабет впливає на стан закрепу
Закреп при діабеті виникає через різні чинники, і його вплив на здоров’я пацієнта значний. Основні аспекти пов’язані з діабетичною нейропатією, яка порушує функцію кишківника.
Механізм закрепу при діабеті
- Діабетична нейропатія. У пацієнтів з діабетом розвиваються різні форми нейропатії, в тому числі діабетична автономна нейропатія. Діабетична нейропатія вражає нерви, які регулюють кишкову перистальтику, що призводить до сповільнення моторики кишківника і, як наслідок, закрепу.
- Автономна дисфункція. Пошкодження автономної нервової системи порушує нормальне функціонування кишківника, включаючи скорочення і релаксацію м’язів, що ускладнює просування їжі та калу.
Вплив закрепу на загальне здоров’я при діабеті
- Біль і дискомфорт. Закреп викликає больові відчуття, здуття і дискомфорт у животі. Ці симптоми погіршують загальне самопочуття та якість життя пацієнта.
- Погіршення контролю рівня глюкози. Закреп ускладнює засвоєння поживних речовин і зміну режиму харчування. Це призводить до коливань рівня глюкози в крові, що ускладнює управління діабетом.
- Підвищення ризику ускладнень. Хронічний закреп сприяє утворенню тріщин в анальній ділянці та геморою, що додатково ускладнює стан пацієнта.
Зв’язок закрепу з ліками та дієтою при лікуванні діабету
- Медикаменти. Багато ліків, що використовуються для контролю діабету, мають побічні ефекти, які сприяють закрепу. Наприклад, деякі препарати для контролю рівня цукру в крові або ліки для лікування супутніх станів впливають на моторику кишківника.
- Дієта. Харчування відіграє важливу роль в управлінні закрепом. Пацієнти з діабетом повинні враховувати споживання клітковини та рідини, щоб запобігти або полегшити закреп. Однак високий вміст вуглеводів у деяких продуктах впливає на рівень глюкози в крові.
Хвороби кишківника спричиняють закреп
Хвороби кишківника, такі як коліти і рак, спричиняють закреп через різні механізми.
Коліти
Коліти – це запальні захворювання кишківника, які впливають на різні частини кишкового тракту, включаючи виразковий коліт і хворобу Крона.
Ці захворювання спричиняють закреп з наступних причин:
- Запалення та набряк. Запалення слизової оболонки кишківника призводить до набряку та звуження просвіту кишківника. Це зменшує простір для проходження калу та уповільнює його рух, що сприяє утворенню закрепу.
- Уразливість стінок кишківника. Запалення послаблює стінки кишківника, порушує нормальні скорочення і рух калу, ускладнюючи його просування.
- Спазми та болі. Запальні процеси спричиняють спазми кишківника, що призводить до порушення нормальної моторики і ускладнює просування калу.
- Утворення стриктур. Хронічне запалення призводить до утворення стриктур (звужень) у кишківнику, які блокують або звужують просвіт, ускладнюючи проходження калу.
Рак кишківника
Рак кишківника, включаючи рак товстої і прямої кишки, спричиняє закреп через кілька механізмів:
- Пухлини і звуження просвіту. Пухлини ростуть і спричиняють часткове або повне звуження просвіту кишківника. Це ускладнює нормальне просування калу і викликає закреп.
- Утворення пухлинних мас. Пухлинні маси блокують кишковий просвіт, створюючи механічну перешкоду для нормального проходження калу. Це спричиняє біль, здуття і закреп.
- Запалення та набряк. Пухлини спричиняють місцеве запалення та набряк, що також сприяє звуженню кишкового просвіту і порушенню нормальної моторики кишківника.
- Аномальна мотильність. Пухлини та пов’язані з ними запальні процеси порушують нормальні скорочення та перистальтику кишківника, що призводить до закрепу.
- Застосування лікування. Лікування раку, таке як хірургічне втручання, хіміотерапія або радіотерапія, впливає на роботу кишківника. Ці методи спричиняють зміни в моториці кишківника і сприяють закрепу.
Механізми виникнення закрепу
- Порушення нормального функціонування кишківника. В обох випадках – як при колітах, так і при раку – запалення або пухлини порушують нормальну роботу кишківника, сповільнюючи його функцію і сприяючи утворенню закрепу.
- Зміна дієти та засвоєння поживних речовин. Запалення і пухлини порушують засвоєння поживних речовин, що впливає на дієту пацієнта і сприяє розвитку закрепу.
Медикаменти сприяють розвитку закрепу кишківника
Медикаменти сприяють розвитку закрепу кишківника за різними механізмами.
Опіоїди
- Механізм дії. Опіоїди діють на опіоїдні рецептори в центральній нервовій системі для зменшення болю. Вони також впливають на опіоїдні рецептори в кишківнику.
- Вплив на кишківник. Опіоїди зменшують перистальтику кишківника, сповільнюючи просування калу. Підвищують тонус сфінктерів, що ускладнює вихід калу. Результатом може бути утруднене або болісне випорожнення кишківника.
Антидепресанти
- Механізм дії. Трициклічні антидепресанти діють на нейротрансмітери в мозку, але вони також впливають на рецептори в кишківнику, такі як мускаринові рецептори.
- Вплив на кишківник. Антидепресанти сповільнюють перистальтику кишківника і збільшують час проходження калу через кишківник, що сприяє закрепу.
Антигістаміни
- Механізм дії. Антигістаміни блокують H1-гістамінові рецептори для зменшення алергічних реакцій.
- Вплив на кишківник. Антигістаміни зменшують секрецію рідини в кишківнику та уповільнюють його моторику, що призводить до закрепу.
Антихолінергічні препарати
Механізм дії: Антихолінергічні препарати блокують дію ацетилхоліну на мускаринові рецептори, що знижує активність парасимпатичної нервової системи.
Вплив на кишківник. Зниження активності парасимпатичної нервової системи призводить до зменшення перистальтики кишківника та секреції рідини, що сприяє запору.
Діуретики
- Механізм дії. Діуретики збільшують виведення рідини з організму через нирки.
- Вплив на кишківник. Втрата рідини знижує об’єм води в калі, роблячи його більш твердим і важким для виведення.
Сольові препарати та антациди
- Механізм дії. Ці препарати використовуються для нейтралізації шлункової кислоти або як проносні.
- Вплив на кишківник. Деякі антациди містять алюміній або кальцій, які спричиняють закреп, тому що вони зменшують секрецію рідини в кишківнику та змінюють моторику кишківника.
Деякі гормональні препарати
- Приклади. Препарати із вмістом кальцію або заліза.
- Механізм дії. Гормональні препарати змінюють баланс рідини та електролітів в організмі.
- Вплив на кишківник. Кальцій і залізо знижують моторику кишківника та сприяють утворенню закрепу.
Загальні механізми
- Уповільнення моторики кишківника. Препарати, що впливають на нервову систему або рецептори, сповільнюють скорочення кишківника, що призводить до утруднення просування калу.
- Зміна секреції рідини. Ліки, які зменшують секрецію рідини або змінюють баланс електролітів, призводять до утворення твердих і важких для проходження мас калу.
- Побічні ефекти. Багато ліків мають побічні ефекти, які включають закреп. Це пов’язано з комплексним впливом на фізіологічні процеси в організмі.
Аноректальні стенози та стриктури спричиняють закреп кишківника
Аноректальні стенози або стриктури являють собою звуження в ділянці прямої кишки або аноректального зчленування, які значно ускладнюють проходження калу і призводять до закрепу.
Закрепи виникли через дивертикульоз. Тут мені призначили програму очищення організму й озонотерапію внутрішньовенно. Програма включала гіпоалергенне харчування та лікувальне голодування. Після лікування стан кишківника покращився, закрепи минули, і загальне самопочуття стало кращим.