Загальний аналіз мокротиння

Опис

Загальний аналіз мокротиння – це лабораторне дослідження патологічного секрету нижніх дихальних шляхів, яке дозволяє оцінити характер запалення, виявити збудників інфекції та визначити причину хронічного кашлю. Аналіз входить до стандарту обстеження при захворюваннях бронхів і легень і нерідко дає відповіді там, де рентген і клінічний огляд недостатньо інформативні.

Що таке мокротиння і навіщо досліджувати його склад

Мокротиння – це секрет, який виробляють клітини слизової оболонки трахеї, бронхів і бронхіол. У нормі цих виділень мінімум, і їх непомітно ковтають. При запаленні, алергії, інфекції або пухлинному процесі вироблення секрету різко зростає, він накопичується й відкашлюється. Склад і зовнішній вигляд мокротиння безпосередньо відображають характер патологічного процесу в дихальних шляхах.

У межах загального аналізу мокротиння лаборант оцінює макроскопічні параметри – колір, консистенцію, запах, наявність домішок, – а потім досліджує мікропрепарат під мікроскопом. Мікроскопія дозволяє виявити клітини запалення, еритроцити, епітелій, а також елементи, характерні для специфічних захворювань: спіралі Куршмана при бронхіальній астмі, кристали Шарко-Лейдена при алергії, еластичні волокна при деструктивних процесах.

Показання до призначення загального аналізу мокротиння

Дослідження призначають у будь-якій клінічній ситуації, коли пацієнт відкашлює патологічний секрет або коли потрібно уточнити природу бронхолегеневого захворювання. Основні показання:

  • Кашель із виділенням мокротиння – продуктивний кашель довше 2-3 тижнів потребує обов’язкового дослідження виділень.
  • Підозра на пневмонію – аналіз дозволяє оцінити характер запалення та припустити збудника.
  • Хронічний бронхіт і хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – контроль активності запалення та моніторинг загострень.
  • Бронхіальна астма – виявлення специфічних елементів (еозинофіли, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена).
  • Підозра на туберкульоз – пошук мікобактерій і казеозних мас у виділеннях.
  • Бронхоектатична хвороба – оцінка ступеня гнійного запалення.
  • Кровохаркання – виявлення еритроцитів, еластичних волокон та їх кількісна оцінка.
  • Грибкові ураження дихальних шляхів – виявлення міцелію та спор грибків (аспергільоз, кандидоз).
  • Онкологічна настороженість – пошук атипових клітин при підозрі на рак легень.

Макроскопічне дослідження мокротиння: що оцінює лаборант

Перший етап аналізу – візуальна оцінка зразка. Попри уявну простоту, макроскопія дає важливу діагностичну інформацію вже на етапі приймання матеріалу.

Ознака Можлива причина
Безбарвне / біле Норма, вірусний бронхіт
Жовте / зелене Бактеріальна інфекція, гнійне запалення
Іржаве / коричневе Крупозна пневмонія, інфаркт легені
Рожеве / з кров’ю Туберкульоз, рак легень, інфаркт-пневмонія
Чорне / сіре Антракоз, робота у вугільному пилу
Слизове (в’язке) Бронхіт, астма
Гнійне (густе) Абсцес, бронхоектази
Рідке пінисте Набряк легень
Смердючий запах Гангрена легені, абсцес
Без запаху Більшість бронхолегеневих захворювань
Прожилки крові Туберкульоз, рак легень, бронхоектази
Гнійні пробки Бронхоектатична хвороба

Мікроскопія мокротиння: клітинний склад і специфічні елементи

Основна діагностична цінність загального аналізу мокротиння зосереджена саме в мікроскопії. Лікар-лаборант фарбує мазок і оцінює клітинний склад, наявність специфічних структур і мікроорганізмів.

Клітинний склад мокротиння та його значення

Елемент Норма Значення при відхиленні
Лейкоцити (нейтрофіли) Поодинокі Багато – бактеріальне запалення, гнійний процес
Еозинофіли Відсутні Бронхіальна астма, алергічний бронхіт, паразитарні інвазії
Лімфоцити Поодинокі Багато – туберкульоз, вірусне запалення
Альвеолярні макрофаги Поодинокі Багато – хронічне запалення, куріння
Еритроцити Відсутні Кровотеча, інфаркт легені, туберкульоз, рак
Плоский епітелій Поодинокі Багато – домішка слини в зразку
Циліндричний епітелій Поодинокі Багато – ураження слизової бронхів

Специфічні елементи в мокротинні

  • Спіралі Куршмана – зліпки дрібних бронхів у формі спіральних ниток, характерні для бронхіальної астми та бронхоспастичних станів.
  • Кристали Шарко-Лейдена – утворюються з білків зруйнованих еозинофілів, трапляються при бронхіальній астмі, еозинофільному бронхіті, глистяних інвазіях.
  • Еластичні волокна – вказують на деструкцію легеневої тканини: абсцес, туберкульоз, рак легень із розпадом.
  • Казеозні маси – сирнисті кришкуваті включення, характерні для туберкульозу.
  • Пробки Дітріха – жовтуваті смердючі грудочки при бронхоектазах та абсцесі.
  • Міцелій і спори грибків – ознака грибкового ураження дихальних шляхів (кандидоз, аспергільоз).
  • Мікобактерії туберкульозу – виявляються при фарбуванні за Цілем-Нільсеном (рожеві палички на синьому тлі).

Інтерпретація результату загального аналізу мокротиння

Результат загального аналізу мокротиння завжди інтерпретують у сукупності з клінічною картиною, даними рентгенографії та іншими лабораторними показниками. Жодна окрема ознака не є абсолютним діагностичним критерієм.

Картина в аналізі Імовірний діагноз
Багато нейтрофілів, зелене мокротиння, бактерії Бактеріальний бронхіт, пневмонія
Еозинофіли + спіралі Куршмана + кристали Шарко-Лейдена Бронхіальна астма
Лімфоцити + казеозні маси + еластичні волокна Туберкульоз
Еластичні волокна + смердючий запах + нейтрофіли Абсцес легені
Еритроцити + атипові клітини Рак легень (потрібна біопсія)
Міцелій грибків Грибковий бронхіт, аспергільоз
Слиз без клітин, поодинокий епітелій Вірусна інфекція, початковий бронхіт

Важливо розуміти, що загальний аналіз мокротиння не замінює бактеріологічного дослідження (посіву) з визначенням чутливості до антибіотиків. Якщо виявляються ознаки бактеріальної інфекції, призначають посів, а при підозрі на туберкульоз – дослідження мазків за Цілем-Нільсеном, культуральний метод або ПЛР-дослідження мокротиння на мікобактерії туберкульозу. При затяжному кашлі з підозрою на атипову пневмонію доцільне ПЛР-дослідження мокротиння на мікоплазму та хламідію пневмонії.

Лікування захворювань дихальних шляхів у МЦ «Альтернатива»

МЦ «Альтернатива» пропонує комплексний підхід до лікування хронічних бронхолегеневих захворювань, зокрема станів, за яких призначають загальний аналіз мокротиння. При бронхіальній астмі та астматичному бронхіті застосовується авторська програма, спрямована на усунення алергічного навантаження та відновлення бронхіальної реактивності. Санація дихальних шляхів проводиться за допомогою санації ЛОР-органів озоно-кисневою сумішшю при бронхіальній астмі, яка знижує запальне навантаження на слизову бронхів.

Пацієнтам із хронічним бронхітом та обструктивними станами показана програма лікування астматичного та обструктивного бронхіту, що включає очищення крові, імунокорекцію та фізіотерапевтичні методи. Після перенесеного запалення легень допомагає відновлення після пневмонії методами озонотерапії. При супутньому ураженні ЛОР-органів – частому джерелі хронічної інфекції – проводиться комплексне лікування ЛОР-захворювань: санація носоглотки та приносових пазух дозволяє усунути вогнище хронічного запалення, яке підтримує бронхіт.

Якщо за результатами загального аналізу мокротиння виявляються ознаки алергічного компонента (еозинофілія, спіралі Куршмана), призначається програма лікування алергічних захворювань. За наявності паразитарного навантаження, яке нерідко провокує хронічний бронхоспазм та еозинофілію, проводяться протипаразитарні програми. Для загального зміцнення імунної відповіді та зниження частоти рецидивів інфекцій дихальних шляхів застосовується велика аутогемоозонотерапія, яка збагачує кров киснем і стимулює імунну систему.

Підготовка до загального аналізу мокротиння

Правильний збір мокротиння – обов’язкова умова для отримання достовірного результату. Якщо зразок зібраний із порушеннями, у ньому переважатиме слина та вміст ротової порожнини, що робить аналіз неінформативним.

  • Час збору – уранці натще, одразу після пробудження, адже нічне мокротиння найбагатше на патологічний вміст.
  • Підготовка рота – почистіть зуби та прополощіть рот чистою водою без зубної пасти, не використовуйте антисептичні ополіскувачі.
  • Техніка відкашлювання – зробіть 2-3 глибокі вдихи, потім різко відкашляйтеся з глибини; не спльовуйте слину – потрібно відкашляти саме секрет нижніх дихальних шляхів.
  • Контейнер – використовуйте стерильний герметичний контейнер, об’єм матеріалу – не менше 3-5 мл.
  • Зберігання та транспортування – доставте контейнер у лабораторію протягом 1-2 годин після збору, а за потреби зберігання в холодильнику – не більше 4 годин.
  • Напередодні – увечері рекомендовано випити 1-1,5 літра теплої рідини для кращого відходження мокротиння.
  • Антибіотики – за можливості не починайте антибактеріальну терапію до збору мокротиння, оскільки антибіотики суттєво знижують виявлення бактерій.

Матеріал для дослідження: мокротиння.

Метод дослідження: макроскопія, мікроскопія нативного препарату та забарвлених мазків (фарбування за Грамом, за потреби – за Цілем-Нільсеном).

Термін готовності: 1 робочий день.

Часті запитання про загальний аналіз мокротиння

Чим відрізняється загальний аналіз мокротиння від бактеріологічного посіву?

Загальний аналіз мокротиння оцінює клітинний склад, характер запалення та наявність специфічних включень (спіралі Куршмана, еластичні волокна, кристали Шарко-Лейдена). Бактеріологічний посів спрямований на виявлення конкретного збудника інфекції та визначення його чутливості до антибіотиків. Найчастіше ці два дослідження призначають разом – вони доповнюють одне одного.

Чи можна здати загальний аналіз мокротиння, якщо мокротиння погано відходить?

Так, існують методи стимуляції відходження мокротиння. Найпростіший – інгаляція з теплим гіпертонічним розчином натрію хлориду (3-5%) протягом 15-20 хвилин, після якої відкашлювання значно покращується. У медичному закладі для отримання матеріалу може застосовуватися бронхоскопічний бронхоальвеолярний лаваж (промивання бронхів), якщо самостійне відкашлювання неінформативне.

Що означає, якщо в аналізі мокротиння виявлено еозинофіли?

Еозинофіли в мокротинні – ознака алергічного запалення в дихальних шляхах. Вони характерні для бронхіальної астми, алергічного бронхіту та деяких паразитарних захворювань (аскаридоз у фазі міграції личинок через легені – синдром Леффлера). Поєднання еозинофілів зі спіралями Куршмана та кристалами Шарко-Лейдена – класична картина бронхіальної астми. У такому разі варто також обстежитися на паразитарне навантаження – докладніше про еозинофілію при паразитарних захворюваннях.

Чи потрібна дитині спеціальна підготовка перед здачею мокротиння?

Діти до 5-6 років не вміють свідомо відкашлюватися, тому отримати в них мокротиння для аналізу складніше. У такому віці застосовують глибокий мазок із задньої стінки глотки або індукований кашель після фізіотерапевтичної підготовки (перкусійний масаж грудної клітки, постуральний дренаж). Дітям, старшим за 6 років, пояснюють техніку відкашлювання так само, як дорослим. Напередодні дитині дають більше теплого пиття.

Здати загальний аналіз мокротиння в МЦ «Альтернатива»

Загальний аналіз мокротиння – доступний та інформативний метод оцінки стану дихальних шляхів, який допомагає лікарю встановити точний діагноз і обрати правильне лікування. Дослідження дозволяє розмежувати бактеріальне та вірусне запалення, виявити ознаки алергічного компонента, запідозрити туберкульоз або деструктивний процес – і все це за одним зразком мокротиння, зібраним уранці вдома.

У МЦ «Альтернатива» ви можете здати загальний аналіз мокротиння та отримати грамотне розшифрування результату з урахуванням усієї клінічної картини. Якщо за результатами аналізу виявлять патологію, лікар запропонує комплексну програму лікування з використанням авторських і фізіотерапевтичних методик без надмірного медикаментозного навантаження. Записуйтеся на консультацію – і зробіть перший крок до здоров’я дихальних шляхів.

Content missing