Опис
Кортизол у сироватці – один із ключових показників роботи надниркових залоз і осі гіпоталамус – гіпофіз – кора надниркових залоз. Гормон регулює реакцію організму на стрес, бере участь в обміні речовин, імунній відповіді та підтриманні артеріального тиску. Відхилення його рівня від норми може сигналізувати про широкий спектр патологій – від синдрому Кушинга до надниркової недостатності.
Що таке кортизол і навіщо його вимірюють у сироватці
Кортизол (гідрокортизон) – стероїдний гормон, який виробляє кора надниркових залоз під контролем адренокортикотропного гормону (АКТГ) гіпофіза. Секреція підпорядкована добовому ритму: пік припадає на ранкові години (6:00-8:00), мінімум – на нічний час (23:00-1:00). Саме цим пояснюється стандартна вимога здавати кров уранці – лише в цей період результат відображає фізіологічний максимум і дає змогу коректно оцінити функцію надниркових залоз.
Аналіз на кортизол у сироватці призначають за підозри на надмірне чи недостатнє вироблення гормону. Метод дослідження – імунохемілюмінесцентний аналіз (ІХЛА), який визначає концентрацію загального кортизолу (вільного та зв’язаного з білками). Результат виражають у нмоль/л чи мкг/дл. Ранковий кортизол у крові особливо інформативний за підозри на надниркову недостатність, а для виявлення гіперкортицизму (надлишку кортизолу) частіше використовують вечірній кортизол у слині, добову сечу на вільний кортизол і малу дексаметазонову пробу.
Норми кортизолу в сироватці
Референсні значення залежать від часу доби, віку пацієнта та аналізатора. Наведені нижче дані орієнтовні – інтерпретацію завжди проводять з урахуванням норм лабораторії конкретного закладу.
| Час забору крові | Норма, нмоль/л (мкг/дл) |
|---|---|
| Ранок (8:00-9:00) | 171-536 (6,2-19,4) |
| Полудень (12:00-13:00) | 64-327 (2,3-11,9) |
| Вечір (20:00-21:00) | до 138 (до 5,0) |
Норми кортизолу в сироватці в дітей
| Вікова група | Норма ранкового кортизолу (нмоль/л) |
|---|---|
| Новонароджені (до 1 місяця) | 17-636 |
| 1-12 місяців | 66-630 |
| 1-14 років | 74-526 |
| 14-16 років | 55-690 |
| Старші за 16 років | 171-536 |
Показання до призначення аналізу на кортизол у сироватці
Лікар направляє на визначення кортизолу в сироватці за наявності симптомів, характерних для порушення роботи надниркових залоз чи гіпофіза. Найчастіше приводом є сукупність клінічних ознак, а не один ізольований симптом.
- Підозра на синдром Кушинга (гіперкортицизм) – ожиріння за центральним типом, «місяцеподібне» обличчя, жирова подушка на загривку, стрії пурпурового кольору, артеріальна гіпертензія, остеопороз, порушення вуглеводного обміну.
- Підозра на хворобу Аддісона (первинну надниркову недостатність) – хронічна втома, гіперпігментація (потемніння) шкіри, зниження маси тіла, гіпотонія, нудота, потяг до солоного.
- Вторинна надниркова недостатність – за захворювань гіпофіза чи гіпоталамуса.
- Контроль лікування глюкокортикоїдами – за тривалого застосування кортикостероїдних препаратів.
- Хронічна втома – для виключення надниркових причин.
- Порушення менструального циклу, безпліддя – оскільки кортизол впливає на рівень статевих гормонів.
- Порушення вуглеводного обміну, цукровий діабет 2 типу – гіперкортицизм провокує інсулінорезистентність.
- Незрозуміле збільшення маси тіла – особливо з переважним відкладенням жиру в ділянці живота та обличчя.
- Остеопороз у молодому віці – надлишок кортизолу пригнічує остеобласти (клітини, що будують кістку).
- Затримка росту в дітей – хронічний гіперкортицизм гальмує дію соматотропного гормону (гормону росту).
Інтерпретація результату аналізу на кортизол у сироватці
Відхилення від норми потребує диференційованого підходу. Одиничний результат поза референсним діапазоном не є підставою для встановлення діагнозу – потрібно враховувати час забору, стан пацієнта в момент здачі крові (гострий стрес, фізичне навантаження, прийом їжі підвищують кортизол) і прийом медикаментів.
Підвищений кортизол у сироватці: причини та клінічне значення
| Рівень (нмоль/л, ранок) | Орієнтовне клінічне значення |
|---|---|
| 536-700 | Межове підвищення; часто функціональне (стрес, депресія, ожиріння, прийом естрогенів) |
| 700-1000 | Помірне підвищення; потребує дообстеження (добова сеча, вечірній кортизол у слині, мала дексаметазонова проба) |
| Понад 1000 | Виражене підвищення; потрібне обстеження для виключення пухлини надниркової залози чи гіпофіза |
Ранковий кортизол у крові сам по собі не підтверджує і не виключає синдрому Кушинга – діагноз встановлюють лише за результатами спеціальних проб.
Причини підвищення кортизолу:
- Хвороба Іценка-Кушинга – пухлина гіпофіза, що продукує АКТГ.
- Синдром Кушинга – пухлина кори надниркових залоз (аденома, карцинома).
- Ектопічна продукція АКТГ – вироблення гормону пухлинами поза гіпофізом (легень, підшлункової залози, тимуса).
- Функціональний гіперкортицизм – за ожиріння, алкоголізму, тяжкої депресії, нервової анорексії, хронічного стресу.
- Прийом естрогенів і вагітність – зростання білка-переносника кортизолу підвищує рівень загального кортизолу.
Знижений кортизол у сироватці: причини та клінічне значення
| Рівень (нмоль/л, ранок) | Клінічне значення |
|---|---|
| 83-171 | Межове зниження; потребує повторного дослідження та стимуляційної проби |
| Менше 83 | Висока ймовірність надниркової недостатності; можливий адреналовий (наднирковий) криз – стан, що потребує невідкладної допомоги |
Причини зниження кортизолу:
- Хвороба Аддісона (первинна надниркова недостатність) – автоімунне руйнування кори надниркових залоз, туберкульоз, метастази.
- Вторинна надниркова недостатність – дефіцит АКТГ за гіпопітуїтаризму (зниженої функції гіпофіза), після операцій на гіпофізі.
- Ятрогенна надниркова недостатність – різке скасування тривалої глюкокортикоїдної терапії.
- Синдром Шихана – післяпологовий некроз гіпофіза.
- Вроджена гіперплазія кори надниркових залоз – у дітей за дефіциту 21-гідроксилази.
Лікування ендокринних порушень у МЦ «Альтернатива»
У разі виявлення відхилень рівня кортизолу в МЦ «Альтернатива» проводять комплексну оцінку стану пацієнта. Консультація ендокринолога дає змогу розробити індивідуальний план обстеження та лікування з урахуванням причини порушення. Органічні причини – пухлини надниркових залоз чи гіпофіза, надниркова недостатність – потребують спеціалізованого лікування в ендокринолога.
За функціонального підвищення кортизолу на тлі хронічного стресу в центрі як допоміжний метод застосовують озонотерапію. Про її можливий вплив на гормональний баланс розповідають матеріали озонотерапія для нормалізації гормонів та озонотерапія та гормональний баланс: вплив на кортизол, серотонін і дофамін.
За супутніх захворювань ендокринної системи фахівці призначають повний комплекс лабораторної діагностики. Лабораторні аналізи при ендокринних захворюваннях у МЦ «Альтернатива» охоплюють увесь спектр гормонального профілю – кортизол, АКТГ, альдостерон, ДГЕА-сульфат (дегідроепіандростерону сульфат) та інші показники для точної диференційної діагностики. За порушень гормонального фону, що провокують надмірну вагу, розробляють програму нормалізації маси тіла з урахуванням гормонального статусу пацієнта.
Якщо причиною підвищення кортизолу є хронічний стрес чи порушення гормонального фону, у МЦ «Альтернатива» застосовують програми відновлення організму, зокрема вісцеральну терапію, лімфодренаж і детоксикацію. Для пацієнтів із підозрою на патологію надниркових залоз проводять ультразвукове дослідження при ендокринних захворюваннях, а за потреби лікар направляє на комп’ютерну томографію (КТ) чи магнітно-резонансну томографію (МРТ).
Підготовка до аналізу на кортизол у сироватці
Дотримання правил підготовки критично важливе для отримання достовірного результату, оскільки кортизол надзвичайно чутливий до будь-яких зовнішніх впливів.
- Час забору крові – суворо з 7:00 до 10:00 ранку (у період фізіологічного піку секреції), якщо лікар не призначив інший час.
- Голодування – аналіз здають натще, останній прийом їжі не пізніше ніж за 8-12 годин до забору.
- Фізичне навантаження – за 24 години до дослідження уникати інтенсивних тренувань.
- Психоемоційний спокій – за 30-60 хвилин до забору крові потрібно заспокоїтися, уникати стресових ситуацій і метушні.
- Куріння – не курити за 3 години до аналізу.
- Алкоголь – виключити за 24 години до дослідження.
- Медикаменти – повідомити лікаря про прийом глюкокортикоїдів (зокрема мазей та інгаляторів), естрогенів, андрогенів, протисудомних засобів, опіатів. Рішення про тимчасове скасування ухвалює лише лікар: глюкокортикоїди не можна різко скасовувати самостійно.
- Спокій перед забором – перед забором крові потрібно спокійно посидіти 15-20 хвилин.
Матеріал для дослідження: сироватка крові (венозна кров).
Метод дослідження: імунохемілюмінесцентний аналіз (ІХЛА).
Термін готовності: 1 робочий день.
Часті запитання про аналіз на кортизол у сироватці
- Чи можна здати аналіз на кортизол у другій половині дня? Теоретично – так, але інтерпретація денного та вечірнього результату значно складніша. Фізіологічно рівень кортизолу до полудня знижується приблизно вдвічі, а до ночі – у 4-5 разів від ранкового значення. Діагностично інформативним вважають саме ранковий забір (7:00-10:00). Вечірній кортизол іноді використовують додатково – для оцінки добового ритму секреції: за синдрому Кушинга характерне вирівнювання ритму (вечірній кортизол залишається високим).
- Що впливає на рівень кортизолу, крім захворювань? Існує широкий спектр фізіологічних і медикаментозних чинників. Кортизол закономірно підвищується за гострого стресу, больового синдрому, гіпоглікемії (зниженого цукру крові), інтенсивного фізичного навантаження, голодування, вагітності та прийому естрогенів. Знижують показник тривалий прийом глюкокортикоїдних препаратів (навіть у формі мазей чи інгаляторів) і нічний забір крові. За вираженого ожиріння нерідко спостерігається функціональний гіперкортицизм без органічної патології.
- Чи потрібні додаткові тести за відхилення кортизолу від норми? Так, у більшості випадків – обов’язково. Стандартний алгоритм дообстеження за підозри на гіперкортицизм охоплює малу дексаметазонову пробу (1 мг дексаметазону на ніч із контрольним забором уранці), добову сечу на вільний кортизол, кортизол у вечірній слині та рівень АКТГ у крові. За зниження кортизолу виконують стимуляційну пробу із синтетичним АКТГ (тетракозактидом) для оцінки резервних можливостей надниркових залоз. Магнітно-резонансну томографію (МРТ) гіпофіза та комп’ютерну томографію (КТ) надниркових залоз призначають за лабораторно підтвердженого порушення.
- Чи впливає прийом оральних контрацептивів на рівень кортизолу? Так, і досить суттєво. Естрогени у складі оральних контрацептивів підвищують рівень кортизолзв’язувального глобуліну (КЗГ, транскортину) – білка-переносника кортизолу. Це призводить до хибного підвищення загального кортизолу за нормальної концентрації біологічно активної (вільної) фракції. Тому під час інтерпретації результату в жінок, які приймають комбіновані оральні контрацептиви, потрібно зробити поправку або перенести дослідження на період після скасування препарату (не раніше ніж через 6 тижнів) – за погодженням із лікарем.
Здати аналіз на кортизол у МЦ «Альтернатива»
Кортизол у сироватці – інформативний маркер функції кори надниркових залоз і адаптаційних резервів організму. Його вимірювання допомагає запідозрити синдром Кушинга, хворобу Аддісона, функціональний гіперкортицизм за хронічного стресу та низку інших патологій. Точність результату безпосередньо залежить від дотримання правил підготовки – насамперед від часу забору крові.
Записатися на аналіз, отримати консультацію ендокринолога та пройти комплексне обстеження ви можете в МЦ «Альтернатива». Фахівці центру допоможуть правильно інтерпретувати результат, за потреби призначать дообстеження та розроблять індивідуальну програму відновлення гормонального балансу.