Опис
Аутоантитіла до кардіоліпіну IgM – специфічне лабораторне дослідження, що дозволяє виявити антитіла класу IgM, спрямовані проти кардіоліпіну – одного з ключових фосфоліпідів клітинних мембран. Кардіоліпін є структурним компонентом мембран мітохондрій та внутрішньої поверхні клітинних мембран. Антитіла до нього належать до групи антифосфоліпідних антитіл і є найважливішим лабораторним маркером антифосфоліпідного синдрому (АФС) – аутоімунного захворювання, при якому імунна система атакує фосфоліпіди та білки, пов’язані з ними, провокуючи утворення тромбів і порушення при вагітності. При підозрі на аутоімунні порушення діагностика та лікування аутоімунних захворювань у МЦ «Альтернатива» проводяться комплексно.
Що таке антифосфоліпідний синдром і чому аналіз на антикардіоліпін IgM такий важливий
Антифосфоліпідний синдром (АФС) – аутоімунне захворювання, при якому імунна система виробляє антитіла проти фосфоліпідів і пов’язаних з ними білків. Саме ці антитіла порушують нормальне згортання крові, провокуючи утворення тромбів в артеріях і венах, а також порушуючи кровопостачання плаценти – що стає причиною акушерських ускладнень.
Антикардіоліпінові антитіла поділяються на два класи імуноглобулінів:
- IgG – найбільш клінічно значущий клас; стійко підвищений рівень IgG до кардіоліпіну тісно пов’язаний із тромботичними ускладненнями та акушерською патологією
- IgM – клас, який визначається цим аналізом; антитіла IgM до кардіоліпіну також асоційовані з антифосфоліпідним синдромом, однак нерідко виникають як транзиторна реакція на інфекції та інші подразники імунної системи
Для встановлення діагнозу АФС важливе виявлення стійко підвищеного рівня антикардіоліпінових антитіл – тобто підтвердження позитивного результату при повторному дослідженні через 12 тижнів. Саме цей принцип лежить в основі діагностичних критеріїв АФС.
Які порушення викликає антифосфоліпідний синдром
Антифосфоліпідний синдром – одна з найчастіших набутих причин тромбозів та невиношування вагітності. Його прояви різноманітні:
- венозні тромбози – тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, тромбоемболія легеневої артерії
- артеріальні тромбози – інсульт, транзиторні ішемічні атаки, інфаркт міокарда у молодих людей
- акушерська патологія – повторні викидні, завмерла вагітність, внутрішньоутробна загибель плода, передчасні пологи через плацентарну недостатність або тяжку прееклампсію
- тромбоцитопенія – зниження рівня тромбоцитів на тлі їхнього споживання в тромбах
- ураження клапанів серця – небактеріальний тромботичний ендокардит
- сітчасте ліведо – характерний мармуровий малюнок шкіри
Саме тому антифосфоліпідний синдром розглядається в МЦ «Альтернатива» як одна з причин завмерлої вагітності та невиношування – особливо при повторюваних втратах вагітності без іншої очевидної причини.
Показання до призначення аналізу на антикардіоліпін IgM
Аналіз призначається ревматологом, гінекологом, гематологом, неврологом або терапевтом.
Показання до аналізу на антикардіоліпін IgM в ревматології та імунології
- підозра на антифосфоліпідний синдром
- системний червоний вовчак – АФС нерідко розвивається як вторинний синдром при СЧВ
- інші аутоімунні захворювання у поєднанні з тромботичними епізодами
- підвищений рівень антинуклеарних антитіл (ANA) у поєднанні з тромбозами
Показання до аналізу на антикардіоліпін IgM в акушерстві та гінекології
- два і більше викидні на ранніх термінах вагітності
- одна і більше необгрунтована загибель морфологічно нормального плода після 10 тижнів
- передчасні пологи до 34 тижнів через тяжку прееклампсію або плацентарну недостатність
- безпліддя нез’ясованого походження
- підготовка до вагітності у жінок із обтяженим акушерським анамнезом
- порушення імунної системи у поєднанні з плануванням вагітності
Показання до аналізу на антикардіоліпін IgM в неврології та кардіології
- інсульт або транзиторна ішемічна атака у молодих людей без очевидних факторів ризику
- повторні тромбози артерій або вен
- тромбоз нетипової локалізації
- тромбоцитопенія нез’ясованого походження
- підвищений рівень тромбоцитів у поєднанні з іншими ознаками аутоімунного процесу
Інтерпретація результатів аналізу на антикардіоліпін IgM
Рівень антикардіоліпінових антитіл класу IgM вимірюється в одиницях IgM-фосфоліпід (МПЛ, MPL) на мілілітр. Інтерпретація:
- менше 12 МПЛ/мл – негативний результат; антикардіоліпінові антитіла класу IgM не виявлені в клінічно значущих кількостях
- 12-40 МПЛ/мл – помірно позитивний результат; вимагає повторного дослідження через 12 тижнів для підтвердження стійкого підвищення
- більше 40 МПЛ/мл – високопозитивний результат; значно підвищений ризик тромботичних та акушерських ускладнень антифосфоліпідного синдрому
Принциповий нюанс: транзиторне підвищення IgM до кардіоліпіну нерідко виникає при інфекціях – вірусних (ЦМВ, ВЕБ, ВІЛ), бактеріальних (сифіліс, бореліоз), при прийомі низки препаратів. Саме тому для діагностики АФС необхідне стійке підвищення рівня антитіл – підтверджене при повторному аналізі не менше ніж через 12 тижнів. Єдиний позитивний результат без клінічних критеріїв АФС не є підставою для встановлення діагнозу.
Аналіз на антикардіоліпін IgM та IgG: навіщо обидва
На практиці аналізи на антикардіоліпінові антитіла IgM та IgG нерідко призначаються спільно. Це пов’язано з тим, що:
- IgG-антитіла більш специфічні для АФС і більш стійкі у часі
- IgM-антитіла нерідко з’являються раніше при гострих реакціях і можуть бути підвищені при інфекціях
- у низки пацієнтів із АФС підвищений тільки один клас антитіл; спільне визначення обох підвищує діагностичну чутливість
- для встановлення діагнозу АФС достатньо стійкого підвищення будь-якого з двох класів за наявності клінічних критеріїв
Часті запитання про аналіз на аутоантитіла до кардіоліпіну IgM
- Чи означає одноразовий позитивний результат аналізу на антикардіоліпін IgM діагноз «антифосфоліпідний синдром»? Ні – для встановлення діагнозу АФС необхідне стійке підвищення антикардіоліпінових антитіл, підтверджене при повторному аналізі через 12 тижнів, у поєднанні з клінічними критеріями (тромбози або акушерська патологія). Єдиний позитивний результат може бути транзиторною реакцією на інфекцію.
- Чому антикардіоліпін IgM може бути підвищений при інфекціях? Низка інфекційних агентів – віруси ЦМВ, ВЕБ, ВІЛ, бактерії сифілісу та бореліозу – викликають транзиторну появу антикардіоліпінових антитіл IgM. Це неспецифічна реакція імунної системи, яка проходить після одужання і не вимагає лікування як АФС.
- Чи потрібно здавати аналіз на антикардіоліпін IgM при плануванні вагітності? Так – особливо при обтяженому акушерському анамнезі (викидні, завмерлі вагітності, прееклампсія). Антифосфоліпідний синдром є однією з найчастіших коригованих причин невиношування вагітності, і його своєчасне виявлення дозволяє провести адекватну підготовку до вагітності.
- Як часто потрібно повторювати аналіз на антикардіоліпін IgM? При першому позитивному результаті – обов’язково через 12 тижнів для підтвердження стійкості підвищення. При встановленому АФС – за призначенням лікаря для контролю рівня антитіл на тлі терапії.
Аналіз на аутоантитіла до кардіоліпіну класу IgM – важливий лабораторний інструмент діагностики антифосфоліпідного синдрому, одного з найзначущіших набутих факторів ризику тромбозів та акушерських ускладнень. Він особливо цінний при обстеженні жінок із повторними втратами вагітності та молодих пацієнтів із тромботичними епізодами без очевидних факторів ризику. При цьому важливо пам’ятати про необхідність підтвердження стійкого підвищення антитіл через 12 тижнів – саме це розмежовує істинний АФС від транзиторних реакцій на інфекції. У МЦ «Альтернатива» при підтверджених аутоімунних порушеннях застосовується комплексна програма підтримки імунної системи, що включає детоксикацію, озонотерапію та очищення організму – спрямована на зниження запального фону та покращення реологічних властивостей крові.
Підготовка до обстеження: спеціальної підготовки не потрібно. Рекомендується здавати кров уранці натщесерце або не менше ніж через 3 години після останнього прийому їжі.
Матеріал для дослідження: венозна кров.
Метод дослідження: імуноферментний аналіз (ІФА).
Термін готовності: 2 робочих дні.
