Хронічний бореліоз, також відомий як хронічна лайм-хвороба – стан, який виникнає у деяких людей після зараження бактерією Borrelia burgdorferi, що викликає лайм-хворобу.
Лайм-хвороби включають ранню стадію, поширену стадію та пізню стадію.
- Рання стадія бореліозу характеризується появою еритеми мігруючого (круглого почервоніння шкіри) і супроводжується симптомами, такими як лихоманка, втома, головний біль та м’язові болі.
- Поширена стадія бореліозу включає поширення інфекції на інші частини тіла та супроводжується симптомами, такими як нейрологічні проблеми, проблеми із серцем та артрит.
- Пізня стадія бореліозу призводить до хронічних проблем із нервовою системою, серцем, суглобами та іншими органами.
Деякі люди стверджують, що вони продовжують відчувати симптоми бореліозу навіть після повного курсу лікування антибіотиками і що їхній стан є хронічним бореліозом. Проте існує дискусія серед лікарів та дослідників щодо існування хронічної форми бореліозу, а також ефективності діагностики та лікування цього стану.
Антибіотики є основним лікуванням при лайм-хворобі. При ранній стадії бореліозу, коли інфекція тільки починає поширюватися, зазвичай рекомендується застосування пероральних антибіотиків, таких як доксициклін, амоксицилін або цефуроксим протягом 2-4 тижнів. Це допомагає запобігти подальшому поширенню інфекції.
У разі поширеної або пізньої стадії бореліозу, коли інфекція вже вплинула на інші частини тіла або органи, знадобиться більш тривале лікування антибіотиками.
Інтравенозне введення антибіотиків, таких як цефтріаксон або пеніцилін, необхідне протягом декількох тижнів або навіть кількох місяців, щоб ефективно впоратися з інфекцією.
Якщо у Вас є підозра на хронічний бореліоз або симптоми, що продовжуються після лікування лайм-хвороби, важливо звернутися до кваліфікованого лікаря, який зможе оцінити вашу ситуацію і рекомендувати найбільш ефективний підхід до лікування.
Діагностика хронічного бореліозу
Діагностика хронічного бореліозу є складним завданням, оскільки існує відсутність єдиного визначення та стандартизованих методів діагностики для цього стану. Як згадувалося раніше, офіційно визнаними медичними організаціями, такими як ВООЗ та IDSA, не визнається існування хронічного бореліозу як окремого стану.
Однак деякі лікарі та дослідники застосовують різні підходи та тести для спроби діагностики хронічного бореліозу. Ці підходи включають:
- Анамнез та симптоми. Лікар оцінює історію захворювання та звертає увагу на наявність типових симптомів, пов’язаних з лайм-хворобою та можливим продовженням симптомів після лікування.
- Серологічні тести. Вони використовуються для виявлення антитіл проти Borrelia burgdorferi в крові пацієнта. Найбільш поширеним тестом є імуноферментний аналіз (ELISA), за яким слідує підтверджуючий тест, такий як імуноблот (Western blot). Однак ці тести мають обмежену чутливість та специфічність, особливо у разі хронічної форми бореліозу.
- Інші лабораторні тести. Можуть бути проведені інші лабораторні дослідження, такі як полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), щоб виявити наявність ДНК бактерії Borrelia burgdorferi або дослідження, спрямовані на виявлення антитіл у тканинах або рідинах, таких як спинномозкова рідина.
Однак варто зазначити, що жоден із цих тестів не є визначальним для діагностики хронічного бореліозу. Інтерпретація результатів складна, і симптоми пацієнта мають бути враховані разом із результатами тестів під час встановлення діагнозу.
Озонотерапія при хронічному бореліозі
Озонотерапія це метод медичного лікування, при якому використовується озоно-киснева суміш. При хронічному бореліозі, озонотерапія іноді пропонується як додаткове або альтернативне лікування.
Озонотерапія має антимікробні властивості, озоніди здатні інактивувати віруси, бактерії та грибки, а також стимулювати імунну систему.
У медичному центрі “Альтернатива” озонотерапія проводиться кваліфікованими фахівцями з 2007 року, які мають досвід та знання в галузі озонотерапії.
Конкретні протоколи та методи лікування можуть відрізнятися залежно від стадії захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта.
Якщо у вас є питання або інтерес до озонотерапії, рекомендується проконсультуватися з досвідченим лікарем нашого медичного центру Альтернатива, щоб отримати повну інформацію та рекомендації на основі останніх наукових досліджень та клінічного досвіду.
Як проявляється хронічний бореліоз?
Симптоми хронічного бореліозу можуть відрізнятися у різних людей, іноді їх важко відрізнити від інших захворювань, що ускладнює діагностику.
Загальні симптоми хронічного бореліозу включають:
- Втома та слабкість: пацієнти відчувають постійну втому та загальну слабкість.
- Болі в суглобах і м’язах: з’являються болі, які переміщаються і варіюють в інтенсивності. Виникають артритичні симптоми, такі як опухання та запалення суглобів.
- Неврологічні симптоми: виникають головні болі, запаморочення, проблеми з пам’яттю та концентрацією, зміни настрою, депресія та нервові розлади.
- Шкірні прояви: деякі пацієнти скаржаться на висипання на шкірі, такі як червоні плями або висипання, які можуть з’являтися та зникати.
- Симптоми серцево-судинної системи: рідко, але можливий розвиток серцевих проблем, таких як пульсація або біль у грудях, аритмії та запалення серця.
Важливо відзначити, що симптоми хронічного бореліозу можуть виникнути через кілька місяців або навіть років після початкової інфекції. Діагностика хронічного бореліозу складна, і потрібна консультація лікаря, який спеціалізується на цьому захворюванні.
Програма очищення організму виявилася ефективною для лікування бореліозу. Покращилося загальне самопочуття, симптоми хвороби Лайма стали менш вираженими. Це коштувало витрачених грошей і часу.