Холера – це особливо небезпечне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Vibrio cholerae. Передається фекально-оральним шляхом, тобто через забруднену їжу та воду. Часто захворювання набуває характеру епідемій, особливо в спекотну пору року. Зараження відбувається після купання у забруднених водоймах, пиття зараженої води, вживанні заражених продуктів харчування.
Після підриву Каховської греблі склалася складна екологічна та епідеміологічна обстановка. У зв’язку з тим, що у водоймища, що є джерелами питної води, потрапили різні нечистоти, у тому числі трупи тварин, риба, що розкладається, виникла велика ймовірність виникнення гострих кишкових інфекцій. Одним із найнебезпечніших з них є холера.
Cимптоми холери
Холера характеризується швидким початком виснажливих проносів та блювання, що призводить до серйозної дегідратації та втрати рідини.
- Діарея. Головною ознакою холери є частий, водянистий стілець сіро-білого або світло-жовтого кольору. Проноси надзвичайно інтенсивні та водянисті, схожі на “рисовий відвар”.
- Блювота. Пацієнти з холерою часто мають блювоту, яка рясна і повторювана. Блювота може бути безболісною і не містить харчових мас.
- Дегідратація. Постійне рідке випорожнення та блювання призводять до інтенсивної дегідратації, особливо якщо втрата рідини не компенсується адекватним прийомом води та електролітів. Ознаки дегідратації виявляються сухістю шкіри, втратою пружності шкіри, загальною слабкістю, сонливістю, судомами м’язів та зменшенням виділення сечі.
- Гіпотонія та швидкий пульс. Через дегідратацію та втрату рідини у пацієнтів знижується артеріальний тиск (гіпотонія) та частішає пульс (тахікардія).
- Стомлюваність і слабкість. Люди з холерою відчувають сильну слабкість, стомлюваність та загальне нездужання.
- М’язові судоми. Через втрати електролітів, особливо натрію та калію, у пацієнтів з холерою можуть початися м’язові судоми та спазми.
Важливо відзначити, що деякі люди можуть бути носіями бактерії Vibrio cholerae і не мають симптомів хвороби. Однак вониь, як і раніше, передають інфекцію іншим людям.
Якщо у вас є підозра на холеру або у вас виникли подібні симптоми, негайно зверніться до лікаря.
Діагностика холери
Діагностика холери зазвичай включає наступні кроки:
- Медичний огляд. Лікар поставить питання про симптоми та медичну історію пацієнта, включаючи можливі контакти з інфекцією холерою.
- Лабораторні дослідження. Для підтвердження діагнозу холери проводяться лабораторні тести. Основним методом є аналіз випорожнення або блювотного матеріалу на живильному середовищі, щоб визначити наявність бактерії Vibrio cholerae. Цей тест виконується у лабораторії або клініці.
- Швидкі діагностичні тести. Деякі швидкі тести, засновані на виявленні антигенів Vibrio cholerae у зразках випорожнень або блювоти, використовується і для більш швидкої діагностики холери на місці.
- Серологічні тести. Іноді використовуються кров’яні тести виявлення антитіл до бактерії Vibrio cholerae. Однак ці тести зазвичай застосовуються в епідемічних дослідженнях та дослідженнях популяції.
- Для визначення загального стану здоров’я, стан імунної системи додатково до лабораторних аналізів, УЗД, проводиться аналіз стану всього організму на Комплексі Медичному Експертному.
- Скринінговий аналіз стану всіх органів та систем: Стан імунної системи; Алергени; Вірусне навантаження; Бактеріальне навантаження; Навантаження грибками; Виявлені гельмінти; Дефіцит вітамінів та мікроелементів; ЛОР-органи; Бронхо-легеневий апарат; Серцево-судинна система; Шлунково-кишковий тракт; Печінка, жовчний міхур; Підшлункова залоза; Нирки, сечовий міхур; Статеві органи; Опорно-руховий апарат; Нервова система; Ендокринна система; Нерекомендовані продукти харчування
- Скринінговий аналіз стану всіх органів та систем: Стан імунної системи; Алергени; Вірусне навантаження; Бактеріальне навантаження; Навантаження грибками; Виявлені гельмінти; Дефіцит вітамінів та мікроелементів; ЛОР-органи; Бронхо-легеневий апарат; Серцево-судинна система; Шлунково-кишковий тракт; Печінка, жовчний міхур; Підшлункова залоза; Нирки, сечовий міхур; Статеві органи; Опорно-руховий апарат; Нервова система; Ендокринна система; Нерекомендовані продукти харчування
Важливо відзначити, що точний діагноз холери встановлює лікар, ґрунтуючись на клінічних симптомах та результатах лабораторних тестів.
Якщо у Вас є підозра на холеру, рекомендується звернутися до лікаря для отримання відповідної діагностики та лікування.
Профілактика холери
Профілактика холери включає кілька важливих заходів, спрямованих на запобігання поширенню бактерії Vibrio cholerae та захист від зараження.
Основні принципи профілактики холери:
- Забезпечення безпеки питної води. Питна вода має бути безпечною та позбавлена бактерій Vibrio cholerae. Рекомендується пити лише бутильовану воду, вода повинна бути піддана знезараженню та кип’ятінню перед вживанням. Уникайте питної води з ненадійних джерел, таких як річки, ставки або свердловини невідомого походження.
- Гігієна рук. Регулярне миття рук з милом та чистою водою є важливим заходом для запобігання поширенню холери та інших інфекцій. Особливо необхідно мити руки перед їжею, після використання туалету та контакту із забрудненими поверхнями.
- Правильна обробка та приготування їжі. Їжа повинна бути готова та оброблятись в умовах, що відповідають стандартам безпеки та гігієни. Рекомендується вживати тільки добре проварену їжу та уникати сирих або недостатньо приготовлених морепродуктів та молюсків.
- Санітарні умови. Підтримуйте чистоту та гігієну навколо себе. Використовуйте чисті та безпечні туалети. Уникайте використання відкритих місць для походу в туалет, особливо поблизу джерел питної води.
- Вакцинація. Існують вакцини проти холери, які можуть бути рекомендовані для людей, які подорожують в епідемічно небезпечні області або знаходяться в зоні ризику зараження холерою. Зверніться до медичного фахівця або консультанта з подорожей, щоб отримати інформацію про вакцинацію проти холери та рекомендації у вашому конкретному випадку.
- Програма детоксикації організму підвищення загального імунітету на 5-10 днів стаціонару чи амбулаторно.
Чому важливо для профілактики холери та інших кишкових інфекцій пройти програму детоксикації всього організму?
Найчастіше хворіють на гострі шлунково-кишкові інфекції люди зі зниженою кислотоутворювальною функцією шлунка, з атофічними змінами в слизовій оболонці шлунка, з дуоденально-гастральним рефлюксом.
Справа в тому, що кислотний бар’єр шлунка створює несприятливе середовище для холерного вібріона. Якщо у пацієнта достатня кількість кислоти в шлунковому соку, то ймовірність захворіти на кишкову інфекцію у нього набагато нижча, ніж у такої ж людини зі зниженою кислотоутворювальною функцією або нульовою кислотністю.
У медичному центрі “Альтернатива” відновлення кислотоутворюючої функції шлунка досягається комплексом процедур, який включає триразовий прийом озонованої води, трав’яного чаю, крапельниці з озоно-кисневою сумішшю, процедуру промивання всього шлунково-кишкового тракту “гірським кришталем”.
Дуже важливо для відновлення секреції залоз слизової оболонки шлунка та підшлункової залози провести протипаразитарні заходи. Для цього на приладі Комплексі Медичного Експертного проводиться аналіз патогенних мікроорганізмів, що викликають дисбаланс у шлунково-кишковому тракті або різні симптоми, потім проводиться процедура компенсаторної корекції.
Групою ризику захворюваності на гострі кишкові інфекції є пацієнти з глистами в кишківнику. Глисти токсично впливають на весь організм і знижують імунітет.
Програма підвищення імунітету
Підвищення імунітету має важливе значення для загального здоров’я та захисту від різних інфекцій, включаючи холеру.
- Правильне харчування. Раціон має бути багатий на вітаміни, мінерали та антиоксиданти, які підтримують імунну систему. Збільшіть споживання свіжих фруктів, овочів, зеленого листового овочів, ягід, горіхів, насіння та корисних жирів, таких як оливкова олія. Включіть у раціон джерела білка, такі як риба, курка, яйця, тофу та бобові. Обмежте споживання оброблених продуктів, цукру та жирних харчових продуктів.
- Фізична активність. Регулярні фізичні вправи допомагають зміцнити імунну систему та покращити загальне здоров’я. Спробуйте включити у своє життя аеробні вправи, такі як ходьбу, біг, плавання чи їзду на велосипеді, а також вправи силового тренінгу.
- Нормалізація сну. Сон відіграє важливу роль у підтримці здорової імунної системи. Намагайтеся спати щоночі (від 7 до 9 годин для дорослих) і підтримувати регулярний режим сну.
- Зниження стресу. Постійний стрес пригнічує імунну систему. Шукайте способи впоратися зі стресом, такі як йога, медитація, глибоке дихання або хобі, які вам подобаються. Регулярні методи релаксації допоможуть знизити рівень стресу та підтримати імунітет.
- Уникнення шкідливих звичок. Куріння та вживання алкоголю можуть послабити імунну систему. Намагайтеся уникати куріння та обмежте споживання алкоголю.
- Гігієна. Дотримання гарної гігієни, включаючи регулярне миття рук з милом та водою, допомагає запобігти зараженню різними інфекціями.
- Програма детоксикації організму підвищення загального імунітету на 5-10 днів стаціонару чи амбулаторно.
Озонотерапія для покращення роботи шлунково-кишкового тракту
Озонотерапія використовується для покращення роботи шлунково-кишкового тракту.
Озонотерапія допомагає у таких випадках, пов’язаних із шлунково-кишковим трактом:
- Хронічний гастрит або виразка шлунка. Озонотерапія знижує запалення та прискорює загоєння виразкових ушкоджень слизової оболонки шлунка.
- Кишковий дисбактеріоз та дисфункція кишкової мікрофлори. Озонотерапія має позитивний вплив на відновлення балансу мікрофлори кишківника, допомагаючи покращити функцію травлення та засвоювання поживних речовин, швидко зменшити кількість патогенної флори.
- Запальні захворювання кишківника. Озонотерапія має протизапальний ефект та допомогає знизити запалення при захворюваннях, таких як виразковий коліт та хвороба Крона.
Важливо звернутися до лікаря медичного центру “Альтенатива”, щоб отримати детальну консультацію та рекомендації щодо застосування озонотерапії для покращення роботи шлунково-кишкового тракту у вашому конкретному випадку.
