Гомеопатичне лікування: доцільність гомеопатії, переваги, методи у Києві

Гомеопатія – особливості ці питання, які часто ставлять пацієнти лікарям-гомеопатам, провізорам гомеопатичних аптек.

Чим відрізняється гомеопатичний підхід до лікування прийнятого в традиційній медицині?

• У традиційній медицині лікар на підставі скарг хворого огляду призначає обстеження, ставить діагноз, а потім відповідно до діагнозу використовує ту чи іншу схему лікування захворювання. Гомеопату для призначення лікування недостатньо діагнозу, йому необхідно вивчити індивідуальну картину хвороби з урахуванням особливостей її перебігу у конкретного хворого, його конституції, спадковості і т.д. Отже,  різних хворих з однаковим діагнозом він лікуватиме різними гомеопатичними ліками.
• Ліки у традиційній медицині, більшість з яких є різними хімічними сполуками, часто дають негативні ефекти різного ступеня вираженості, іноді ці ефекти перевищують навіть їхній лікувальний ефект. У той час як гомеопатичні ліки не мають побічних ефектів, не викликають токсичних та алергічних реакцій, не призводять до звикання, діють м’яко, активізуючи захисні сили самого організму для боротьби з недугою.
• Традиційній медицині вдається вилікувати гострі стани, гомеопатія ж лікує і гострі та хронічні хвороби, попереджає рецидиви хвороби, причому за дотримання всіх правил лікування гомеопатія може забезпечити повне лікування хворого.
• Гомеопатія може вилікувати ті захворювання, які у традиційній медицині вважаються невиліковними чи лікуються шляхом оперативного втручання.
• Гомеопатичні ліки попереджають старіння та перешкоджають розвитку хвороб при наявній спадковій схильності.
• Вартість гомеопатичних ліків на сьогоднішній день значно нижча за більшість ліків, що застосовуються в медицині.

Як довго треба лікуватись гомеопатією?

У разі гострих станів час, необхідний для лікування, збігається з термінами лікування в традиційній медицині, а у разі високої чутливості хворого може бути й коротшим. При лікуванні хронічних хвороб терміни значно довші: вони визначаються характером патології, ступенем вираженості, давністю захворювання, спадковою обумовленістю, чутливістю пацієнта до гомеопатичних препаратів. Однак, поліпшення стану при лікуванні хронічних захворювань настає досить швидко – вже у перші дні чи тижні лікування. Але, на жаль, часто, хворий, виходячи з досвіду лікування традиційною терапією, отримавши деяке покращення стану при гомеопатичному лікуванні, припиняє прийом ліків, не використавши можливості гомеопатії повною мірою.

Гомеопатію називають симптоматичною терапією, то що ж, вона знімає лише симптоми хвороби, не впливаючи на її причину?

Це неправильне твердження. Гомеопатія використовує симптоматичний підхід для добору ліків. Причому поняття симптому в гомеопатії відрізняється від такого в традиційній медицині. Повноцінний симптом у гомеопатії повинен містити інформацію про:

• причину хвороби (відповідати питання: чому, після чого?)
• локалізації (де?)
• модальності (що полегшує чи посилює тяжкість симптому)
• відчуттях (як болить, на що схоже)
• іррадіації (куди віддає)
• супутніх симптомах, які виявляються одночасно з симптомом, що вивчається, до або після нього.

Саме ці характеристики безлічі симптомів, що описуються пацієнтом на прийомі у лікаря, і дозволяють знайти найбільш підходящі ліки для кожного пацієнта. В результаті лікування пацієнт позбавляється цих симптомів, а значить і від ознак хвороби. Бо у здорової людини болючих симптомів немає!

Які хвороби лікує гомеопатія?

Усі: соматичні, нервові, психічні захворювання, гострі та хронічні їх форми. У разі невиліковних хвороб гомеопатичне лікування дозволяє полегшити стан хворого, зменшити біль, покращити якість життя. Гомеопатія не замінює хірургію, травматологію, проте часто дозволяє уникнути операції, попередити чи полегшити післяопераційні ускладнення.

Гомеопатія особливо актуальна у тих випадках, коли традиційна медицина не дає високих результатів:

• Алергічні захворювання: бронхіальна астма, алергічний риніт, кон’юнктивіт
• Шкірні захворювання: нейродерміт, псоріаз, фурункульоз, вугровий висип, осередкове облисіння
• Захворювання урогенітальної сфери, клімактеричні розлади, порушення менструального циклу, безпліддя, мастопатія та інші дисфункції статевої системи
• Захворювання ендокринної системи: гіперплазія щитовидної залози, вузловий зоб, аутоімунний тиреоїдит, надмірна вага, цукровий діабет та ін
• Вегето-судинна дистонія, діенцефальний синдром, мігрені, гіпертонічна хвороба, хронічні порушення мозкового кровообігу
• Хронічний тонзиліт, аденоїдна вегетація, діти, що часто і довго хворіють (диспансерна група ЧДБ), постпрививочні реакції
• Доброякісні пухлини, гіперпластичні процеси у різних органах
• Синдром хронічної втоми, порушення сну
• Стан після травм, стресів, операцій, важких інфекційних захворювань та ін.

Чи може гомеопатія підвищити імунітет?

Так, безумовно. Багато пацієнтів, які роками хворіли і лікувалися всім аптечним арсеналом, перестали хворіти на тлі гомеопатичного лікування. Прийом так званого конституційного препарату протягом тривалого часу, в числі багатьох позитивних ефектів, забезпечує імунний захист проти різних інфекцій.

Чи справляється гомеопатія з “хворобою століття” – алергією?

На алергію страждає близько 40-60% населення. І ці цифри з року в рік зростають. Алергія – це патологічна реакція імунної системи та всього організму на контакт із звичайними для інших людей факторами довкілля. У традиційній медицині лікування алергії спрямоване на блокування розвитку алергічної реакції та усунення контакту з алергеном. Імунотерапія, спрямована на десенсибілізацію організму до даного алергену, є малоефективною, тим більше, що кількість алергенів для алергіка з часом збільшується. Для гомеопатичного лікування не важливий алерген, який викликав цю реакцію, важливо, як саме людина зреагувала на алерген. Гомеопатія дозволяє повністю позбавити пацієнта цього страждання, і, можна сказати, що алергії є одним з «ковзанів» гомеопатії.  

Чи діє гомеопатія на психічний стан людини?

Так, пацієнти, які звернулися з різними соматичними (тілесними) скаргами, відзначають гармонізацію психо-емоційної сфери в результаті гомеопатичного лікування. Більше того, така реакція пацієнта на ліки для гомеопату – знак «попадання в десятку» з вибором препарату та гарного прогнозу даного випадку. Гомеопатія впливає і характер особистості. Можна навіть сказати, що у гомеопатів знайдуться крупинки для ревнивців, ледарів, ласунів, брехунів і навіть безнадійно закоханих.

Яка спеціалізація лікарів, які працюють у Вашому центрі?

Терапевти, педіатри, невропатологи, психіатри. Але через специфіку методу лікування вузька медична спеціалізація менш важлива. Адже гомеопатія – холістична медицина, яка сприймає людину як цілісне явище природи, що розглядає хворого в єдності його фізичних і психічних симптомів, спадковості, лікує душу і тіло одночасно. Тому практикуючи гомеопатію, лікар виходить за межі своєї вузької спеціалізації.

Які хвороби не виліковує гомеопатія?

Гомеопатичні ліки впливають на процеси саморегуляції організму, отже, організм повинен мати достатню «життєву силу», щоб упоратися з цією роботою і щоб цілющі зміни в організмі, в принципі, були можливі. Тому дія гомеопатії не поширюється на дегенеративні та деструктивні форми та стадії хвороб, на випадки хворих із дуже низькою «життєвою силою», т.к. її збудження гомеопатичними ліками може бути руйнівним для організму. Однак, в окремих випадках і при цих станах можливе паліативне (що дає тимчасове полегшення) лікування гомеопатією.

Чи поєднується прийом гомеопатичних препаратів із препаратами традиційної терапії?

Так, поєднується. Зрозуміло, що якщо до гомеопату звернувся хворий-хронік, який тривалий час приймає протизапальні, знеболювальні, гіпотензивні, гормональні та інші препарати, його шлях до одужання йде через відміну цих препаратів. Однак, скасування їх відбувається поступово, ступінчасто після скрупульозної оцінки реакції на гомеопатичні ліки, іноді після здачі відповідних аналізів поточного обстеження. Особливо це стосується гормонотерапії захворювань щитовидної залози, бронхіальної астми, цукрового діабету. Застосування гормональних мазей, що призначаються дерматологами за різних дерматозів, суперечить законам гомеопатії, т.к. «Заганяє» хворобу всередину організму, тому це поєднання виключено.

Чи є вікові обмеження при лікуванні гомеопатією?

Ні, гомеопатія допомагає і новонародженим та пацієнтам «елегантного» віку.

Чи можна лікуватись гомеопатією при вагітності?

 Найкраща рекомендація при вагітності – це відмова від будь-яких ліків. Але при необхідності, для лікування майбутньої мами, гомеопатичні, безумовно, мають низку переваг. Вони усувають хворобливі симптоми матері, не впливаючи на плід.

Чи може гомеопатія виправити внутрішньоутробні порушення після народження дитини?

Так, може, причому, чим раніше гомеопат починає курирувати таку дитину, тим кращого результату вдається досягти.

Чи може гомеопатія вилікувати генетичні хвороби?

Навряд чи гомеопатичні ліки зможуть втрутитися в генетичний код хворого, але усунути окремі симптоми, полегшити загальний стан їм під силу.

Гомеопатичні ліки готуються з рослин, то чим же гомеопат відрізняється від фітотерапевта?

Гомеопатію з фітотерапією поєднує лише один вид лікарської сировини – рослини – приблизно половина гомеопатичних препаратів належить до рослинного царства. Однак, якщо фітотерапія для лікування використовує самі рослини, настої, настоянки, відвари з них, то гомеопатія як основа для своїх препаратів використовує 10-50% тинктуру (настойку), з якої шляхом потенціювання готуються відповідні препарати різних потенцій. Відрізняються ці два методи лікування та принцип призначення: фітотерапевт призначає лікування відповідно до діагнозу хворого, тобто. як у традиційній медицині, а гомеопат – на підставі індивідуальної картини хвороби відповідно до принципу подібності.

Оскільки гомеопатичні ліки не містять шкідливих хімічних речовин, не дають побічних ефектів, не викликають звикання, то виходить, що їх може на свій розсуд приймати кожна людина і лікувати ними своїх дітей?

Навряд чи можна схвалити такий підхід. Адже лікар-гомеопат, аналізуючи історію хвороби, не лише підбирає «подібний» препарат, а й оцінює чутливість хворого, його «життєву силу» – а це необхідно для визначення потенції ліків, режиму його прийому. Лікар також оцінює динаміку процесу лікування для своєчасної зміни препаратів. А у разі високочутливого пацієнта (їх кількість останнім часом зросла) лікарю доводиться «лавірувати» між можливими загостреннями. Гомеопатія і для лікаря – набагато складніша медицина, ніж традиційна. Тому людина, яка не має диплома лікаря та спеціальних знань з гомеопатії, навряд чи зможе цим займатися.

Як же ставитися до комплексних препаратів, які виготовляють київські аптеки, а також західні фармацевтичні фірми? Адже вони теж беруться без призначення лікаря?

Комплексні препарати київських аптек виготовлені за старими прописами досвідчених лікарів Київської гомеопатичної школи, зокрема, Д.В.Попова, тобто. перевірені багатьма поколіннями пацієнтів та поєднують у собі препарати, що найчастіше застосовуються при певній хворобі. Вони, як правило, – низьких потенцій, тому ймовірність несподіваних реакцій (зокрема, загострень) на них мала, і вони можуть застосовуватися для лікування гострих станів. У гіршому випадку при їхньому прийомі не буде жодного ефекту, якщо ваш випадок не вписується в симптоми препаратів, що входять до комплексу. Віддаючи перевагу комплексному препарату класичному підходу в гомеопатії – тобто. призначення індивідуального лікування – Ви повинні усвідомлювати ці ризики.

До комплексних препаратів західних фірм ставлення приблизно таке ж, проте, до складу часто входить до 15-20 монопрепаратів. Насторожує те, що ці препарати призначають лікарі, які не знають гомеопатії, призначають одночасно 4-5 комплексів, що відповідає приблизно сотні наших аптечних монопрепаратів, кожен з яких потенційно може спричинити будь-яку реакцію організму. Такі пацієнти з «несподіваними» реакціями, зрештою, потрапляють на прийом до лікаря-гомеопату, бо тільки він може «відокремити зерна від полови». Лікувати хворого з такою “історією лікування” методами класичної гомеопатії дуже непросто.

Що таке гомеопатичне загострення? Це небезпечно?

З одного боку, реакція на прийом гомеопатичного препарату у вигляді загострення – тимчасове посилення симптомів хвороби, свідчить про правильний вибір подібності (препарату для лікування), але з іншого – не хочеться завдавати хворому додаткових страждань… тому підбір лікувальної дози для лікаря не менш важлива завдання, ніж вибір препарату. Бо «найвищим ідеалом лікування є швидке, м’яке і остаточне відновлення здоров’я…» С.Ганеман «Органон лікарського мистецтва», параграф 2. Якщо загострення все-таки виникло, і воно слабке, воно дуже швидко минає, за ним слідує процес лікування. Якщо загострення сильно виражене, слід про це повідомити лікаря, він знає способи впливу на хід загострення.

Що в способі життя пацієнта впливає на лікувальну дію гомеопатичних препаратів?

«Не рекомендується кава, міцний чай, та інші чаї з трав,… збуджуючі напої, страви зі спеціями,… пахнуть квіти в приміщенні, зубні пасти,.. всякі надмірності в їжі, міцні спиртні напої,… задуха, малорухливий спосіб життя, розслабленість, пристрасть до гри, перенапруга розуму чи тіла…, все, що викликає гнів, горе та роздратування…. Усього цього слід уникати, щоб лікування не утруднялося або не стало неможливим» С.Ганеман «Органон лікарського мистецтва», параграф 260.

Чи можливе поєднання гомеопатичного лікування та фізіотерапії, фітотерапії, рефлексотерапії, інформаційної терапії?

Багато методів фізіотерапії спрямовані на пригнічення симптомів, а значить, суперечать дії гомеопатичних ліків, а ті, які пов’язані з випромінюваннями, струмами або використанням речовин, що сильно пахнуть – просто знижують дію гомеопатичних ліків.

Немає потреби у доповненні гомеопатичного лікування травами, т.к. Гомеопатія діє набагато глибше, а трав’яні композиції, особливо з сильними запахами, знижують дію гомеопатичних препаратів.

Що стосується рефлексотерапії (акупунктури), біорезонансної, інформаційної терапії , то їх поєднання з гомеопатичними засобами дуже ефективно, вони відносяться також до холістичної медицини, і посилюють результат застосування гомеопатії. Необхідно підібрати необхідні методи лікування у конкретних випадках.

Чи є в гомеопатії вакцини, що захищають від інфекцій, альтернатива щепленням, проти яких зараз багато виступають?

Прищеплювати чи не прищеплювати» дитину вирішують батьки відповідно до отриманої інформації та свого життєвого досвіду. На практиці гомеопат часто стикається з поствакцинальними реакціями , тому серед питань, які ставить гомеопат при огляді дитини, обов’язково буде і такий: «Як ваша дитина переносила щеплення?».

Адже вакцинація – це тест для імунної системи пацієнта та його здоров’я загалом, який може оголити слабкі місця конституції дитини. На питання мами: «Як захистити дитину від негативної дії вакцин?», якщо Ви вже почали щепити свою дитину, гомеопат може порекомендувати препарати, індивідуальні для кожної дитини . Для захисту дитини, яка побувала в контакті з інфекційним хворим, у гомеопату знайдуться ліки, які дозволять зменшити ризик захворювання або перенести його у легкій формі.

Часто православні священики та протестантські пастори не благословляють віруючих звертатися до гомеопатів, мотивуючи це шаманською складовою способу приготування крупинок

Процедуру приготування гомеопатичних препаратів описано у Державній Фармокопеї України, затвердженій Міністерством Охорони Здоров’я України. Ліки готують спеціально підготовлені провізори в гомеопатичній аптеці, де тут місце «чаклунству-шаманству» – незрозуміло. Обговорення цієї теми у православному середовищі було активним приблизно 10 років тому, а Патріарх Алексій ІІ зняв «анафему» з гомеопатії ще 2003 року.

У зв’язку з цією дискусією виникає глибше питання: лікуватися чи не лікуватися? Адже, якщо всі хвороби від гріхів, від них і наша тлінність, то єдиний спосіб звільнення від хвороби – це покаяння, віра, любов до ближнього, добрі справи. Що тут робить лікар зі своїми скальпелями, антибіотиками, гомеопатичними крупинками? Хочеться вірити, що є знаряддям у Божих руках. Адже лікар ніяких чудес зробити не може, він допомагає лише в тих випадках, коли Бог дає хворому шанс і час. У цьому, мабуть, Божий задум з приводу створення медицини та лікаря як її носія. У процесі пошуків ЛІКАРЯ і методів лікування хворий мимоволі проходить шлях усвідомлення причин своєї хвороби, і в цьому сенсі гомеопатія, яка теж задається цими питаннями, є одним з кращих методом лікування.

Відгуки – застосування гомеопатії