Захворювання венозної системи можуть включати в себе різні стани, такі як варикозне розширення вен, тромбози, флебіти та інші. Лабораторні аналізи, зазвичай використовувані для діагностики та оцінки таких станів, можуть варіюватися залежно від конкретної ситуації.
Типові аналізи при захворюваннях венозної системи:
- Клінічний аналіз крові (КАК):
- Загальний аналіз крові (ЗАК). Включає в себе вимірювання кількості червоних кров’яних клітин, білих кров’яних клітин і тромбоцитів, а також вивчення гематокриту і гемоглобіну. Збільшення кількості білих кров’яних клітин може вказувати на запалення або інфекцію, які можуть бути пов’язані з флебітом.
- Загальний аналіз сечі (ЗАС). Використовується для оцінки функції нирок і виявлення наявності крові в сечі, що може бути ознакою деяких станів, таких як гломерулонефрит, що може бути пов’язано з деякими венозними захворюваннями.
- Коагуляційний профіль:
- Протромбіновий час (ПТЧ) і Міжнародне нормалізоване відношення (МНВ). Дозволяють оцінити швидкість згортання крові та ефективність антикоагулянтної терапії.
- Час кровотечі. Може бути подовжений за наявності тромбоцитопенії або дисфункції тромбоцитів.
- Додаткові аналізи:
- Димер D. Підвищення рівня димера D може вказувати на наявність тромбозу або його ризику.
- Фібриноген. Рівень фібриногену може бути підвищений при запальних станах або при ризику тромбозу.
- Біохімічні аналізи:
- Рівень сечової кислоти. Може бути підвищений при запальних станах або при захворюваннях суглобів, які можуть бути пов’язані з венозними захворюваннями.
- Рівень креатиніну та сечовини. Оцінка функції нирок.
- Імунологічні аналізи:
- Антитіла до фосфоліпідів. Проводяться для діагностики антифосфоліпідного синдрому, який може бути пов’язаний із тромбозами.
- Д-димери. Рівень д-димерів підвищується при тромбозі і може використовуватися для виключення або підтвердження цього стану. Однак слід пам’ятати, що підвищені д-димери можуть також зустрічатися при інших станах, таких як запалення.
- Аналіз на наявність спадкових або набутих порушень згортання крові. Включає в себе тести на наявність мутацій у генах, пов’язаних із тромбофілією, таких як мутація фактора V Лейдена, мутація протромбіну тощо. Ці аналізи можуть бути особливо важливими при молодому віці пацієнта або при повторних випадках тромбозів без явної причини.
- Тромбоеластографія (TEG) або ротаційна тромбеластометрія (ROTEM). Ці тести оцінюють згортальну здатність крові в реальному часі і можуть допомогти в оцінці ризику тромбозу або оцінці ефективності антикоагулянтної терапії.
- Аналіз крові на рівень маркерів запалення. Деякі маркери запалення, такі як С-реактивний білок (CRP) або похідні альбуміну, можуть бути підвищені при запальних станах, які можуть бути пов’язані із захворюваннями вен.
- Комплексний аналіз гемостазу. Включає в себе оцінку різних аспектів гемостазу, таких як рівень фібриногену, активований частковий тромбопластиновий часовий тест (АЧТЧ), показник тканинного тромбопластинового часу (ТТЧ), які можуть бути змінені при порушеннях згортання крові.
Це лише загальний набір аналізів, і конкретні тести можуть бути призначені залежно від клінічної картини і підозр на конкретне захворювання венозної системи. Для точного діагнозу і призначення лікування зазвичай потрібен комплексний підхід, включаючи лабораторні аналізи, обстеження та інструментальні методи дослідження.
Аналіз на шистосому при захворюваннях венозної системи
Шистосома – це паразитичний круглий черв’як, що викликає захворювання, відоме як шистосомоз або більгарціоз. Це захворювання зазвичай передається через воду, забруднену інфекційними формами шистосом, і може призвести до серйозних проблем, включаючи пошкодження венозної системи.
Лабораторний аналіз на шистосому зазвичай включає в себе:
- Мікроскопічне дослідження калу або сечі на наявність яєць шистосоми. Це основний метод діагностики шистосомозу. Яйця шистосоми можуть бути виявлені в зразках калу або сечі при мікроскопічному дослідженні. Зазвичай для цього використовується метод зіскрібка калу або концентрація зразка сечі.
- Серологічні тести. Імунологічні аналізи, такі як ELISA (ензимоімунний аналіз), можуть використовуватися для виявлення антитіл до шистосоми в крові. Ці тести можуть бути корисними для підтвердження діагнозу, особливо якщо яйця шистосоми не виявлено в зразках калу або сечі.
- Вивчення тканин під час біопсії. У деяких випадках може знадобитися взяття біопсії уражених тканин для виявлення яєць шистосоми або паразитів.
При захворюваннях венозної системи, спричинених шистосомою, особливо важливо оцінити стан венозної системи і виявити можливі ускладнення, такі як портальна гіпертензія або ураження сечовивідної системи. Лабораторний аналіз на шистосому є важливим компонентом діагностики цього захворювання і дає змогу розпочати своєчасне лікування.
