Гранулематоз Вегенера (або Вегенерівська гранулематозна хвороба) – це рідкісне системне запальне захворювання, яке впливає на кровоносну систему, особливо кровоносні судини малого та середнього розміру.
Хвороба отримала свою назву на честь німецького патолога Фрідріха Вегенера, який уперше описав її симптоми у 1931 році.
Гранулематоз Вегенера характеризується запаленням стінок кровоносних судин, що викликає утворення гранулем – пухлиноподібних утворень, що складаються із запальних клітин. Ці гранульоми можуть пошкоджувати тканини та органи, особливо легені, нирки та органи зору.
Симптоми гранулематозу Вегенера
- Стомлюваність та слабкість
- Втрату апетиту та зниження ваги
- Болісні виразки у роті
- Болі у суглобах
- Кровоточивість та синці
- Утруднення дихання, кашель та кровохаркання
- Проблеми із зором, такі як двоїння, почервоніння очей та втрата зорового сприйняття
Причини гранулематозу Вегенера
Точні причини гранульоматозу Вегенера до кінця невідомі. Однак вважається, що це аутоімунне захворювання, тобто пов’язане з неадекватною реакцією імунної системи організму на власні тканини.
Деякі дослідження та спостереження свідчать про те, що генетичні та навколишні фактори можуть відігравати роль у виникненні гранулематозу Вегенера. В окремих випадках було виявлено наявність певних генетичних мутацій, які можуть призводити до розвитку хвороби.
Деякі дослідники припускають, що інфекції можуть грати певну роль у виникненні гранулематозу Вегенера. Вважається, що інфекції, особливо віруси або бактерії, можуть стимулювати імунну систему та викликати неконтрольовану запальну реакцію, що призводить до утворення гранульом.
Однак важливо відзначити, що гранулематоз Вегенера є рідкісним захворюванням, і детальні дослідження у цій галузі все ще проводяться. Більш глибоке розуміння причин цього захворювання може вимагати подальших наукових досліджень про.
При лікуванні захворювань ендокринної системи, профілактики та лікування ускладнень у медичному центрі «Альтернатива» застосовується цілісний підхід щодо відновлення всього організму: зниження ваги, нормалізація гормонального фону, протипаразитарна, противірусна терапія, відновлення хребта, очищення крові та лімфи.
Курс очищення організму – 1 – 2 рази на рік.
Після очищення організму поступово відновлюються його функції, покращується кровопостачання всіх органів та систем, покращується стан гормональних залоз, приходять у норму гормрни. Підвищується ефективність медикаментозної терапії, покращується стан імунної та ендокринної системи.
- Проживання в 1 місному / 2х місному номері на 5 - 10 днів або амбулаторно
- Лікувальне голодування на 10-15 днів
- Обстеження: консультація лікаря, УЗД органів черевної порожнини (печінка, жовчний міхур, жовчні протоки, підшлункова залоза, селезінка) та нирок, ЕКГ, визначення вірусів, алергенів, паразитів, дефіциту вітамінів і мікроелементів, харчової непереносимості
- Гіпоалергенне харчування: вегетаріанська дієта, сироїдіння, сокотерапія
- Програма детоксикації: очищення товстого та тонкого кишківника, печінки та жовчного міхура, нирок, озонована вода, мікроклізми з озонованою олією, протипаразитані, жовчогінні, ниркові чаї, масаж
- Очищення жовчного міхура та печінки нормалізує властивості жовчі щодо розщеплення жирів та регулює роботу кишківника з ліквідації закрепів. Нормалізується обмін холестерину, зупиняється відкладення холестерину в судинах серця, мозку, нирок, нижніх кінцівок, що знижує ризик виникнення ускладнень цукрового діабету. Очищена печінка дозволяє покращити реологічні властивості крові, зменшити її в'язкість, тим самим знизити ризик розвитку тромбозу судин. Поліпшується функція печінки з очищення крові від токсинів, надмірної кількості гормонів.
- Санація товстого кишківника озоно-кисневою сумішшю: підвищення імунітету, звільнення кишківника від калових каменів, виведення слизу та паразитів з кишківника, відновлення мікрофлори
- Санація хронічних вогнищ інфекцій ЛОР-органів озоно-кисневою сумішшю: вплив на віруси, грибки, бактерії на слизових оболонках носоглотки та дихальних шляхів
- Озонотерапія внутрішньовенна: очищення крові та судин, капіляротерапія, введення в організм озоно-кисневої суміші. Чинить різнобічну профілактичну та лікувальну дію. В основі ураження очей, нервової системи, нижніх кінцівок при цукровому діабеті лежать зміни найдрібніших судин та порушення живлення тканин, що призводить до їх гіпоксії та виникнення ускладнень. Однією з точок застосування озонотерапії якраз і є дрібні судини, які під її впливом розширюються, сприяючи кращому проходженню крові, зменшується кількість гліколізованого гемоглобіну, тканини краще насичуються киснем
- Газація нижніх/верхніх кінцівок у пластикому мішку з озоно-кисневою сумішшю
- Обколювання суглобів озоно-кисневою сумішшю
- Дуоденальне зондування жовчного міхура: метод виведення жовчі з жовчного міхура для покращення детоксикаційної функції печінки та активації імунної системи
- Вісцеральний масаж - масаж внутрішніх органів:
сприяє покращенню дренажної функції лімфатичної системи кишкввника, зменшенню спазму кишківника, очищенню від слизу та паразитів, підвищенню імунітету
- Протипаразитарна, противірусна програма: корекція стану організму на Комплексі Медичному Експертному, вплив на інфекції підшлункової залози, найпростіших та паразитів, судини нирок, очей, головного мозку, нижніх кінцівок, корекція гормонального фону.
- Пресотерапія (апаратний лімфодренажний масаж): нормалізує капілярне крово- і лімфообіг, попереджає утворення тромбів, розслаблює гладкі м'язи судин і проток, виводить токсини з міжклітинного простору, покращує живлення тканин та органів, виводить кристали солей із нирок
- Фотонна терапія (апарат Коробова-Козявкіна): вплив біофотонів на відновлення мікроциркуляції судин, пошкоджених капілярів нижніх кінцівок при діабетичній стопі, виразках
Діагностика гранулематозу Вегенера
Діагностика гранулематозу Вегенера включає кілька етапів і ґрунтується на клінічних симптомах, лабораторних та інструментальних дослідженнях. Важливо провести всебічну оцінку стану пацієнта та виключити інші можливі причини симптомів. Нижче наведено основні методи діагностики гранулематозу Вегенера:
- Клінічний огляд та збір медичної історії: Лікар проводить докладне обговорення з пацієнтом про його симптоми, тривалість та характер їх прояву, а також сімейну історію захворювань.
- Лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові: може виявити підвищені рівні запальних маркерів, таких як С-реактивний білок (СРБ) та швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).
- Аналіз сечі: для оцінки функції нирок та виявлення можливих аномалій.
- Аналіз антинейтрофільних цитоплазматичних антитіл (ANCA): визначення рівнів антитіл, таких як протицитоплазматичне антитіло проти нейтрофілів типу C (c-ANCA) та протицитоплазматичне антитіло проти нейтрофілів типу P (p-ANCA). Вони можуть бути підвищені у хворих на гранулематоз Вегенера.
- Біопсія: взяття зразка тканини з ураженого органу (наприклад, легені або нирки) для мікроскопічного дослідження та визначення характерних гранульом.
- Інструментальні дослідження:
- Рентгенографія грудної клітки: для виявлення змін у легенях та судинах.
- Комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ): дозволяють отримати більш детальні зображення уражених органів.
- Ультразвукове дослідження: може використовуватися для оцінки нирок або інших уражених органів
Відгуки – лікування гранулематозу Вегенера
